Результати дослідження розвитку моральної свідомості майбутніх психологів на констатувальному етапі

У дослідженні брали участь 47 студентів-психологів (віком 18-22 роки) Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського.

Наше дослідження складалось з кількох етапів. На першому етапі була проведена методика «Методика оцінки рівня моральної свідомості» (Л.Колберга).

Для кращого унаочнення ми побудували діаграму, що подана на рис. 2.1.

Рис. 2.1. Стадії розвитку моральної свідомості студентів-психологів, виявлені в процесі опитування

На діаграмі ми маємо змогу побачити, що найбільший відсоток студентів 66% (31 студент) знаходяться на третій стадії конвенційного рівня моральної свідомості в її основі лежать хороші міжособистісні відносини. На цій стадії майбутні психологи розглядають моральну поведінку як щось більше, ніж звичайні угоди. Вони вважають, що люди повинні жити відповідно до очікувань сім'ї і суспільства і вести себе «добре». Хороша поведінка означає наявність хороших мотивів і міжособистісних почуттів, таких як любов, емпатія, довіра і турбота про інших. Тобто Хайнц, на їх думку, мав рацію, коли крав ліки, так як «він був хорошою людиною, хотів врятувати її (дружину)» і «Його наміри були хорошими, він хотів врятувати людину, яку любив». Навіть якщо Хайнц не любить свою дружину, студенти вважають, що він повинен вкрасти ліки.

Якщо мотиви Хайнца були хорошими, то наміри аптекаря – поганими. Аптекар, вказують респонденти на стадії 3, був «егоїстичним», «жадібним» і «тим, хто цікавиться тільки собою, а не є продуктом життєдіяльності іншої людини». На запитання чи є у Хайнца обов’язок красти ліки більшість студентів відповідають «Ні, але в нього нема іншого виходу, він має врятувати дружину» і «Так, тому що це його дружина».

Ми бачимо, що студенти розглядають питання з точки зору мотивів дійових осіб. Вони кажуть про люблячого чоловіка і його обов’язок піклуватись про хвору дружину, аптекаря, який переслідує лише свої власні інтереси. Відповіді заслуговують визначення «конвенціональна мораль», оскільки передбачають, що з висловленою ними позицією має погодитися все суспільство – «будь-хто» буде правий, зробивши те, що зробив Хайнц.

На четвертій стадії розвитку моральної свідомості знаходяться 23% (11) студентів. Особливістю морального мислення на цій стадії є підтримка існуючого суспільного ладу. Тобто, відповіді студентів на третій стадії найбільш ефективні в діадних взаєминах між членами сім'ї або близькими друзями, коли одна людина може зробити реальні зусилля, щоб зрозуміти почуття і потреби іншого і спробувати допомогти. На четвертій стадії, навпаки, у відповідях починає проявлятись ширший інтерес до суспільства в цілому. Тепер опора робиться на підпорядкування законам, повагу до влади і виконання своїх обов'язків, для того щоб зберігся існуючий суспільний устрій. Реагуючи на історію Хайнца, студенти говорять, що вони розуміють, що мотиви Хайнца були благородними, але не можуть виправдати злочинного вчинку. Що станеться, якщо всі ми почнемо порушувати закони кожен раз, коли нам здається, що у нас є на те вагомі підстави? Результатом стане хаос: суспільство не зможе функціонувати. Ось пояснення деяких студентів: «Люди повинні притримуватись закону, тому що якщо всі почнуть його порушувати, то почнеться хаос» або «Законів потрібно дотримуватись, тому що вона регулюють поведінку суспільства.

Можна побачити, що на стадії 4 студенти виносять моральні судження виходячи з інтересів суспільства в цілому, вони міркують з точки зору повноправного члена суспільства, до якого вони належать.

На рівні постконвенційної моралі, а саме на 5 стадії знаходяться 11% досліджуваних (5 студентів). На цій стадії студенти починають міркувати про суспільство з теоретичних позицій, відсторонюючись від власного суспільства і розглядаючи права і цінності, які зобов'язані підтримувати будь-яке суспільство. Після чого вони оцінюють існуючі суспільства з точки зору цих попередніх міркувань. Кажуть, що люди в цьому випадку займають «передсуспільну» (prior-to-society) позицію.

На стадії 5 студенти в основному вважають, що хороше суспільство найкраще представляти в вигляді громадського договору, в якому люди вільно вступають, щоб працювати на загальне благо. Вони розуміють, що різні соціальні групи всередині суспільства матимуть різні цінності, але вірять в те, що всі розумні люди зможуть дійти згоди по двом пунктам. По-перше, всі вони потребують того, щоб були захищені їхні основні права, такі як свобода і життя. По-друге, їм потрібні деякі демократичні процедури для зміни несправедливих законів та поліпшення суспільства.

Вирішуючи дилему Хайнца, студенти дають зрозуміти, що вони в цілому проти порушення законів; закони – це пункти громадського договору, які ми згодні виконувати, поки не зможемо змінити їх демократичними засобами. Проте право дружини Хайнца на життя – це моральне право, яке має бути захищене.

Загалом, на стадії 5 студенти наближаються до концепції хорошого суспільства. Вони вважають, що нам необхідно: а) захищати певні права особистості; б) вирішувати суперечності за допомогою демократичних процесів. Однак одні демократичні процеси не завжди приводять до результатів, які ми інтуїтивно визнаємо справедливими. Наприклад, більшість може проголосувати за закон, який ставить перешкоди меншості (тому Колберг вважав, що повинна бути більш висока стадія – стадія 6, – визначальні принципи, завдяки яким ми досягаємо справедливості).

На другому етапі нашого дослідження ми провели методику «Діагностка рівня полікомунікативної емпатії (І.М.Юсупов)». Отримані результати ми представили у додатку А. Узагальнені дані подані в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Показники рівня полікомунікативної емпатії у майбутніх студентів

№ з/п	Шкали емпатії І. Юсупова	Рівні розвитку полікомунікативної емпатії, у %
Високий	Середній	Низький
1.	До батьків
2.	До тварин	–
3.	До похилих людей	–
4.	До дітей
5.	До героїв худ.творів	–
6.	До незнайомих (малознайомих)
7.	Загальна емпатія

З результатів, які подані в таблиці 2.1, можна побачити, що більша кількість студентів має середні показники по всім шкалам, а саме емпатія до батьків – 89%, до тварин – 79%, емпатія до похилих людей – 91%, до дітей і героїв художніх творів – 72%, емпатія до незнайомих людей – 83%. Це свідчить в цілому, що в міжособистісних відносинах такі студенти більш схильні судити про інших по їх вчинкам, ніж довіряти своїм особистим враженням. При цьому емоційні прояви частіше знаходяться під самоконтролем.

Високі показники по шкалі «1» – емпатія до батьків мають 9% студентів. Це говорить про яскраво виражену емоційну близькість з батьками і безпосередній вплив емоційного стану батьків на емоційний стан самого студента. Також такі студенти вважають рішення батьків справедливими і навіть коли другі насправді не праві, всеодно ця дія або рішення буде підтримане.

По шкалі «4» – емпатія до дітей, високий рівень мають 13% студентів. Це може говорити про легкість знаходження спільної мови з дітьми та небайдужість по відношенню до них і їх емоційних переживань. Також високий рівень емпатії до незнайомих людей (шкала «6») притаманний 13% студентам, що говорить про високі здібності до розпізнання невербальної сторони комунікації і бажання підтримати незнайому або малознайому людину в складній ситуації.

Низький рівень емпатії до героїв художніх творів (шкала «5») спостерігається у 28% студентів, це може бути пов’язано з низьким рівнем цікавості до самої художньої літератури, а також із недостатнім емоційним включенням у події, які описуються в книзі. Також низький рівень простежується по шкалі «2» – емпатія до тварин у 21% студентів, це свідчить про дещо індиферентне ставлення студентів до тварин, тобто вони не приділяють тваринам великої уваги і можна сказати не виділяють з загального фону. По шкалі «4» – емпатія до дітей, мають низькі показники 15% студентів, такі результати свідчать про деяку відчуженість щодо переживань дітей або їх недооцінення.

Якщо говорити за загальний рівень емпатії, то в більшості студентів, а саме у 76% рівень емпатії знаходиться на середньому рівні. Такі студенти не уникають своїх емоційних проявів, але частіше вони тримають їх під контролем. В спілкуванні вони уважні, намагаються зрозуміти більше, ніж сказано словами, але при надмірному виплеску почуттів співрозмовника втрачають терпіння. Також студенти із середнім рівнем загальної емпатії віддають перевагу делікатно не висловлювати свою точку зору не будучи впевненим, що вона буде прийнята. При читанні художніх творів і перегляді фільмів частіше слідкують за діями, ніж за переживаннями героїв. Зіштовхуються з певними складнощами у прогнозуванні розвитку відносин між людьми, тому їх вчинки іноді здаються таким студентам неочікуваними.

Низький рівень по шкалі загальної емпатії мають 13% студентів. Це означає, що вони відчувають складнощі у налаштуванні контактів з людьми, некомфортно почувають себе в шумних компаніях. Емоційні прояви у вчинках оточуючих здаються їм незрозумілими і позбавленими сенсу. Віддають перевагу відокремленим заняттям конкретною справою, а не роботі з людьми.

Високий рівень по шкалі загальної емпатії мають 11% студентів. Такі студенти чутливі до потреб і проблем оточуючих, великодушні, схильні багато прощати. Їм подобається «читати» обличчя людей і «зазирати» в їх майбутнє. Емоційно чуйні, комунікабельні, швидко встановлюють контакти і знаходять спільну мову. Оточуючі цінять їх за великодушність і до них тягнуться діти. Намагаються не допускати конфліктів і знаходять компромісні рішення. Добре переносять критику в свою адресу. В оцінці подій більше довіряють своїм почуттям та інтуїції ніж аналітичним висновкам. Віддають перевагу роботі з людьми, ніж наодинці. Постійно потребують в соціальному схваленню своїх вчинків. При всім перелічених якостях, такі студенти, не завжди акуратні і точні в кропіткій праці.

На третьому етапі нашого дослідження ми застосували методику «Опитувальник інтерперсонального діагнозу (Т. Лірі)», яка дозволяє нам побачити тип відношення майбутніх психологів до людей. Отримані результати ми представили у додатку Б. Узагальнені дані ми подали у вигляді таблиці (див. таблицю 2.2).

Таблиця 2.2

Результати діагностики міжособистісних відносин Т. Лірі

№ з/п	Типи відношення до оточуючих (Т. Лірі)	Рівень вираженості типу, у %
Помірний	Високий	Екстремальний
1.	Авторитарний
2.	Егоїстичний
3.	Агресивний
4.	Підозрілий
5.	Підкорюваний
6.	Залежний
7.	Дружелюбний
8.	Альтруїстичний

З результатів, поданих у таблиці 2.2, ми можемо побачити, що 47% студентів мають помірний рівень вираженості авторитарного відношення до оточуючих. На нашу думку це свідчить про те, що студенти впевнені в собі, але вони не обов’язково займають лідерську позицію, також вони завзяті і наполегливі. Також високий показник за цією шкалою (30%) свідчить про домінантність, енергійність в поведінці, також схильність до авторитетного лідерства, успіх у справах, студенти з високим показником люблять давати поради і вимагають до себе поваги. Екстремальний рівень за шкалою авторитарного відношення мають 23% студентів, в цьому випадку можна говорити про тяжіння до диктаторства, владності, деспотичного характеру. Загалом це сильний тип особистості, яка лідирує у всіх видах групової діяльності, любить повчати, у всьому прагне покладатися на свою думку і не приймає поради інших.

По шкалі егоїстичного типу відношення був відмічений помірний рівень у 58% досліджуваних. Це говорить про адекватний рівень наявності егоїстичних рис у студентів, орієнтацію на себе, схильність до суперництва. Високі (26%) і екстремальні (16%) показники егоїзму стверджують, що такі студенти прагнуть бути над всіма, але одночасно і в стороні від всіх, вони самозакохані, незалежні, себелюбні. Труднощі перекладають на оточуючих, самі ж відносяться до них дещо відчужено, хвалькуваті і самовдоволені.

Ще одна шкала отримала високі показники, а саме – агресивний тип (58%). Таких студентів характеризує вимогливість до оточуючих, прямолінійність, відвертість, суворість і різкість в оцінці інших, нетерпимість, схильність у всьому звинувачувати оточуючих. Помірний рівень показали 36% студентів, їм притаманна впертість, наполегливість, завзятість і енергійність. Екстремальний рівень можна відзначити у 6% досліджуваних, тобто вони жорстокі і ворожі по відношенню до оточуючих, різкі, агресивність може доходи до асоціальної поведінки.

За шкалою підозрілого типу студенти показали високі показники, а саме 60%. Це свідчить про їх критичність, нетовариськість, вони відчувають складнощі в інтерперсональних контактах через невпевненість в собі, підозрілості і страху поганого відношення, замкнуті, скептичні, розчаровані в людях, свій негативізм проявляють у вербальній агресії. Помірні показники мають 34% досліджуваних. Вони, зазвичай критичні по відношенню до всіх соціальних явищ і оточуючих людей. Екстремальний рівень мають 6% опитуваних, такі результати говорять про відчуженість по відношенню до ворожого світу, підозрілість, образливість, схильні до сумнівів у всьому, злопам’ятні, постійно на всіх скаржиться, всім незадоволені.

За шкалою підкорюваного типу ми отримали такі результати: екстремальний рівень мають 8%, тобто такі студенти покірні, схильні до самоприниження, слабовільні, схильні поступатись всім і у всьому, завжди ставлять себе на останнє місце і засуджують себе, приписують собі провину, пасивні, прагнуть знайти опору в комусь сильному; високий рівень мають 45% досліджуваних, це свідчить про сором’язливість, відчуття збентеженості, схильні підкорюватись більш сильному без урахування ситуації; помірний рівень показують 47% студентів, що говорить про скромність, боязкість, поступливість, емоційну стриманість, здатність підкорюватись, не мають власної думки, слухняно і чесно виконують свої обов’язки.

Досить цікаву статистику нам показує шкала залежного типу. За цією шкалою помірний рівень мають 68% студентів, це свідчить про конформність, м’якість, очікування помочі і порад, довірливість, схильність до захоплення оточуючими, ввічливість. Високий рівень мають 30% досліджуваних, це говорить про слухняність, боязкість, безпомічність, невміння проявляти опір, щиро вважають, що інші завжди праві. Екстремальний рівень показали 2% студентів. Вони різко невпевнені в собі, мають нав’язливі страхи, побоювання, тривожність з будь-якого приводу, тому залежні від інших і чужої думки.

За шкалою дружелюбного типу ми отримали такі дані: помірний рівень мають 43% досліджуваних, тобто вони схильні до співпраці, кооперації, гнучкі і компромісні при вирішенні проблем і у конфліктних ситуаціях, прагнуть бути у згоді з думкою оточуючих, свідомо конформні, слідують умовностям, правилам і принципам «гарного тону» по відношенню до оточуючих. Також такі студенти ініціативні ентузіасти в досягненні цілей групи, прагнуть допомагати, відчувати себе в центрі уваги, заслужити визнання і любов, товариські, проявляють теплоту і дружелюбність у відносинах; високий рівень притаманний 49%, а екстремальний – 8%, це свідчить про те, що такі студенти дружелюбні і люб’язні зі всіма, орієнтовані на соціальне схвалення, прагнуть задовольняти вимоги всіх, «бути хорошим» для всіх без урахування ситуації, прагнуть до цілей мікрогруп, мають розвинені механізми захисту – витіснення і придушення, емоційно лабільні (істероїдний тип характеру).

Зрештою, за шкалою альтруїстичного типу відношення виявлено 47% досліджуваних з високим рівнем і 26% з екстремальним, тобто ці студенти гіпервідповідальні, завжди приносять в жертву свої інтереси, прагнуть допомогти і співчувати всім, нав’язливі в своїй допомозі і занадто активні по відношенню до оточуючих, приймають на себе відповідальність за інших (може бути тільки зовнішня «маска», яка приховує особистість протилежного типу). Низькі показники мають 27% студентів, їх модна охарактеризувати як відповідальних по відношенню до людей, делікатні, м’які, добрі, емоційне відношення до людей проявляє в співчутті, симпатії, турботі, вміють підбадьорювати і заспокоїти оточуючих, безкорисливі і чуйні.

Висновки до другого розділу

Проаналізувавши теоретичний матеріал з проблеми моральної самосвідомості, ми провели дослідження, в ньому брали учать 47 студентів-психологів Вінницького державного педагогічного університету ім.М.Коцюбинського. Під час емпіричного дослідження нами були використані такі методики: «Оцінка рівня розвитку моральної самосвідомості (Дилеми Л. Колберга)» для визначення рівня розвитку моральної свідомості; «Опитувальник інтерперсонального діагнозу» (Т. Лірі, Г. Лефордж, Р. Сазек), який дозволяє побачити переважаючий тип міжособистісних відносин; «Діагностика рівня полікомунікативної емпатії» (І.М. Юсупов), що дозволяє визначити рівень емпатії та визначити об’єкт емпатії за допомогою шести представлених шкал.

За методикою Л.Колберга більшість досліджуваних, а саме 66% знаходяться на 3 стадії конвенційного рівня морального розвитку. В цьому випадку хороша поведінка означає наявність хороших мотивів і міжособистісних почуттів, таких як любов, емпатія, довіра і турбота про інших. Також 23% притаманна 4 стадія морального розвитку. На цій стадії студенти опираються на підкорення законам, повазі до влади і виконанні своїх обов’язків, з тим щоб зберігся існуючий суспільний устрій. 5 стадія морального розвитку характерна для 11-ти % (5) досліджуваним. Це говорить про те що вони потребують того, щоб були захищені їх основні права, такі як свобода і життя, також їм необхідні деякі демократичні процедурі для зміни несправедливих законів і покращення суспільства.

Більшість досліджуваних за методикою І.Юсупова показали середні показники по всім шкалам, а саме емпатія до батьків – 89%, до тварин – 79%, емпатія до похилих людей – 91%, до дітей і героїв художніх творів – 72%, емпатія до незнайомих людей – 83%. Це свідчить в цілому, що в міжособистісних відносинах такі студенти більш схильні судити про інших по їх вчинкам, ніж довіряти своїм особистим враженням. При цьому емоційні прояви частіше знаходяться під самоконтролем.

За допомогою методики Т.Лірі нам вдалось визначити уявлення студентів-психологів про самих себе. Адаптивні показники досліджувані отримали по шкалі «Авторитарного» стилю поведінки 47% і «Егоїстичного» 58% – це говорить про те, що досліджувані впевнені в собі, завзяті, наполегливі, мають дещо егоїстичні риси, орієнтовані на себе і схильні до суперництва. Також на адаптивному (низькому) рівні знаходиться «Залежний» 68% і «Підкорюваний» 47% тип поведінки, що говорить про адекватну міру прояву конформності, здатності до підкорення і поступливості. Високі бали були отримані по шкалах «Підозрілий» тип поведінки 60%, «Агресивний» – 58%, «Дружелюбний» – 49%, «Альтруїстичний» – 47%.

Ми дійшли до висновку, що моральна самосвідомість більшості студентів-психологів 66% знаходиться третій стадії конвенційного рівня, де важливу роль грають почуття особистості при вирішенні моральної дилеми. Серед яких і емпатія до близької людини і певна недовіра і ворожість до суспільної несправедливості.

Дата добавления: 2017-02-01