Приводи та підстави початку досудового розслідування

Розслідування

Провадження щодо початку досудового

Чинний КПК, на відміну від попереднього, не регламентує діяльність щодо по­чатку досудового розслідування окремою главою, їй присвячено лише одну окрему статтю (ст. 214 КПК). Відмова від назви цього етапу досудового провадження як «порушення кримінального провадження» (саме до цієї назви, точніше «порушення кримінальної справи», звикли всі, хто раніше вивчав кримінальний процес та здійснював кримінально-процесуальну діяльність), а також відсутність докладної регламентації порядку перевірки інформації про вчинене кримінальне правопору­шення та кінцевих рішень, які оформлювались би відповідним процесуальним до­кументом, дає підстави науковцям і правозастосовникам зробити висновок про ліквідацію самостійної стадії кримінального процесу - стадії порушення криміналь­ної справи.

І дійсно, незважаючи на наявність у діяльності, пов’язаній із початком досудово­го розслідування, окремих ознак, які вважаються критеріями віднесення певного

1 У цьому випадку термін «кримінальне провадження» вживається у значенні здійснення конкрет­ного розслідування щодо конкретного кримінального правопорушення. Варто зауважити, що розробни­ки нового КПК відмовилися від використання терміна «кримінальна справа» в нормах, які регламентують досудове провадження (вважаємо, що це обгрунтовано, оскільки кримінальна справа - це сукупність певних процесуальних документів і ніякого провадження в ній здійснюватися не може) і замість нього оперують терміном «кримінальне провадження».

Глава 14

етапу руху кримінального провадження до самостійної стадії процесу1, вважаємо, щ і їх недостатньо для такого висновку. Адже діяльність щодо початку досудового рої слідування (прийняття і реєстрації інформації про кримінальні правопорушення! зважаючи на невеликий строк, відведений законом для цього, та незначний обсяг діІ які повинні бути здійснені, досить важко вважати відносно відокремленим етапо! руху кримінального провадження. Крім того, цей етап не закінчується прийняття]! підсумкового процесуального рішення в смислі ч. З ст. 110 КПК (внесення чи невнеї сення відомостей до ЄРДР не оформлюється постановою слідчого, прокурора).

Таким чином, діяльність щодо початку досудового розслідування, на наш погляд,! не є стадією кримінального процесу. Однак вона відповідає критеріям самостійно­го провадження, оскільки є системою процесуальних дій у межах кримінальної процесуальної форми досудового провадження, які обумовлюють виникнення пев] ної сукупності процесуальних відносин та спрямовані на виконання єдиного за] вдання, й цілком правомірним є розуміння і дослідження цієї діяльності саме як самостійного провадження.

Для законного і обґрунтованого початку досудового розслідування необхідна на­явність приводу і підстави.

Привід для внесення відомостей до ЄРДР (тобто до початку досудового розсліду­вання) - це передбачене законом джерело інформації, з якого слідчий, прокурор дії знаються про вчинене кримінальне правопорушення і з моменту появи якого розпо] чинається кримінальне провадження (кримінальні процесуальні відносини).

Такі джерела отримання інформації в чинному КПК (на відміну від попереднього) чітко не перераховуються, однак з аналізу ч. 1 ст. 214 КПК можна зробити висновок, що ними можуть бути: а) заяви, повідомлення фізичних чи юридичних осіб про вчи­нене кримінальне правопорушення; б) самостійне виявлення слідчим, прокурором кримінального правопорушення з будь-якого джерела.

Заява (повідомлення) фізичних чи юридичних осіб про вчинене кримінальне пра­вопорушення, як привід до початку досудового розслідування, - це направлена слід-! чому, прокурору інформація про кримінальне правопорушення, що засвідчена певною особою (заявником або потерпілим). Вона не може ґрунтуватися на догадках, при­пущеннях, слухах. Зміст заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення і повинен відповідати вимогам закону до такого джерела доказу, як документ (ч. 1 ст. 99 КПК), тобто в ній повинні міститися відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що свідчать про вчинення кримінального правопорушення.

Заяви або повідомлення представників влади, громадськості чи окремих громадян про злочин можуть бути усними або письмовими. Повідомлення ж підприємств, уста­нов, організацій (тобто юридичних осіб) і посадових осіб повинні бути викладені лише в письмовій формі.

Самостійне виявлення кримінального правопорушення з будь-якого джерела слід­чим чи прокурором означає, що ці учасники кримінального провадження самі, неза-

1 Так, Так,зма, ця,іяльність мть певне завдзаня (ним, им,аш поглпог є д,обхідність здійснейня регламентованих законом процесуальних дій щодо законного й обґрунтованого початку кримінально-процесуальної діяльності); у ній беруть участь певні суб’єкти (слідчий, прокурор, заявник та ін.).

Дата добавления: 2017-02-01