Досудове провадження

_ п пеп,пр вимог щощо дола суб'уктівт які уповноважені ні наийняття т яеє-

пя,нГ™ї інформації1 Зокрема, відповідно до п. 2.3 Інструкції про порядок

™™ Гииного обліку (ЄО). органах і підроаділах внутрішніх справ України

ТгіТппмлень про вчинені кримінальні правопорушення та ініш події (далі

заяв пов'Д° по_;_Д()к ведення ЄО) у випадках надходження інформації про

екримінальне правопорушення до органу внутрішшх справ, якии обслу-

"п^Лтчу територію (тобто не за місцем можливого провадження досудово.о

^іпііння) вона реєструється в ЄО, щодо неї уживаються необхідні заходи

п іппйігання або припинення кримінального правопорушення и про вчинену

^Щ°^А^!р«іо.папно інформується той орган, „а території оперативного обслугову-

подію невідклад ф у у ^^ п ^ направлення маТер.аЛ1в за належн.с^

^Ва^ВГпоцільним і може бути застосований у випадку надходження інформації про кримінальне правопорушення не за підслідністю до будь-якого органу досудового

Р⁰³СЛпп^УппГе^ необхідності реєстрації такої інформації у визначених певним відом-

м псових документах електронних базах (наприклад, відповідно до ^. З І 1н-

^СТ 1* Гп попялок ведення ЄО передбачено, що заяви і повідомлення про вчинені

струкщі про р д ня та інші події реєструються (фшсуються) цілодобово

^КР ™и* частинах органів внутрішніх справ оперативними черговими відразу після

^д^ження та вносяться до журналу ЄО, а тако* до інформаційно, підсистеми

ГфАКтГінтегрованої інформаційно-пошукової системи органів внутрішніх справ (ІП

«^іі^тпїюне слід плутати із внесенням відомостей до ЄРДР. Відмінність

і ™1,Г_В тому що фіксація в передбачених певним відомством облікових базах

яткпяим моментом руху отриманої інформації про вчинене кримінальне право-

^ЄпТГн„я а в ЄРДР - кінцевим яким розпочинається досудове розслідування. По-

р™^ 4 ст 214 КПК яке передбачає можливість реєстрації заяв і повідомлень

™™,н_я гтьні правопорушення уповноваженою службовою особою, на наш погляд,

™ " пише внесення відомостей до ЄО, а не до ЄРДР (підтвердженням цього є

Г 1 ст 214 КПК, яка передбачає, що тільки слідчий і прокурор є суб'єктами, які можуть

вносити р відомості е до д^™- няті інформації про кримінальні правопорушення
повинні бути дотримані вимоги КПК та відомчих нормативних актів щодо його на­
лекноге ^А0^™™^я™™д чи пові_ДОМЛяє про кримінальне правопорушення

,_р,_я°_п^Крж1 віл того в усній чи письмовій формі), під розпис повинна бути попере-(незалежно т і то у відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення

?.Т^ КЮ Заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення вважлк-п.ся
поданими з моменту попередження особи про кримінальну відповідальність (за ви-
----- Г^--------- ТТГТй КПК лише передбачає можливість прийняття та реєстрації заяв і повідомлень про

щ^ЕгЯїтшш,...»-™т:':,;^::::::™^":»-"-«'=-»^:

м.нпо вишачені. ВІДОМЧІМ нормаїиниими амами). ОДИМ И віпма.снмя здійснюється в рамках адміністративних відносин.

Глава 14

нятком випадків, коли таке попередження неможливо зробити з об’єктивних причин: надходження заяви, повідомлення поштою, іншим засобом зв’язку, непритомний стан заявника, відрядження тощо) (пп. 1.3, 1.4 розд. II Положення про порядок ведення ЄРДР).

Однак тут варто зауважити, що особи, які не досягли 16-річного віку, не попере­джаються про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення. їм роз’яснюється лише обов’язок про необхідність повідомлення правдивої інформації.

Крім того, можна визначити вимоги, які стосуються порядку прийняття заяви (по­відомлення) залежно від її форми. Так:

1) при прийнятті усних заяв, повідомлень:

а) необхідно встановити особу заявника (прізвище, ім’я, по батькові (найменуван-
ня) потерпілого або заявника п. 2 ч. 5 ст. 214 КПК). Відсутність документів, що по­
свідчують його особу, не є перешкодою для прийняття заяви про кримінальне право-
порушення. У таких випадках дані про особу заявника заносяться в протокол з його
слів, однак у подальшому їх необхідно обов’язково перевірити. Якщо ж заявник від-
мовляється повідомити дані про себе, то його заяву (повідомлення) слід розцінювати
як анонімну;

б) інформація про заявлене кримінальне правопорушення повинна бути зафіксо­
вана в протоколі прийняття усної заяви про вчинене кримінальне правопорушенням
(або таке, що готується) або в протоколі слідчої дії, в процесі якої така заява була
зроблена. Даний протокол підписується заявником та посадовою особою, яка при­
йняла заяву;

в) особа, яка прийняла заяву, повинна вручити заявнику документ, що підтверджує
її прийняття і реєстрацію у відомчих облікових документах, електронних базах (в ОВС
це талон-повідомлення), а потерпілому - пам’ятку, передбачену ч. 2 ст. 55 КПК;

г) якщо про вчинене кримінальне правопорушення повідомлено телефоном, служ­
бова особа, яка уповноважена на прийняття і реєстрацію інформації про кримінальні
правопорушення, пропонує заявнику прибути до відповідного органу для подання
заяви чи надіслати її поштою. У разі відмови від виконання цієї вимоги така заява
перевіряється в адміністративному або оперативно-розшуковому порядку (спосіб
перевірки визначається керівником органу або певного підрозділу, враховуючи харак­
тер отриманих даних). У випадку підтвердження інформації про наявність обставин
кримінального правопорушення приводом до початку кримінального провадження
вважатиметься самостійне виявлення кримінального правопорушення слідчим чи
прокурором;

2) при прийнятті письмових заяв, повідомлень:

а) службовій особі, уповноваженій на прийняття і реєстрацію заяв (повідом­лень), потрібно звернути увагу на те, чи підписана вона особою, якою подається. Засвідчення письмової заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення означає наявність не тільки нерозбірливого розчерку, а й наведення необхідних відомостей про особу заявника: прізвища, імені, по батькові (якщо мова йде про юридичну особу, то повинні бути зазначені її реквізити (назва та місцезнаходжен­ня), посада та підпис посадової особи, засвідчений печаткою підприємства, уста-

Дата добавления: 2017-02-01