Етапи і форми досудового розслідування

Досудове провадження

дії або бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудо-вого розслідування.

Суб’єктами, які здійснюють досудове розслідування, є: 1) органи досудового роз­слідування (органи, що здійснюють дізнання і досудове слідство). Ними є слідчі під­розділи: органів внутрішніх справ; органів безпеки; органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства; органів державного бюро розслідувань (ст. 38 КПК); 2) керівник органу досудового розслідування - має право провадити досудове розслідування, користуючись при цьому повноваженнями слідчого (п. 6 ч. 2 ст. 39 КПК); 3) прокурор має право провадити окремі слідчі (розшукові) та про­цесуальні дії (п. 4 ч. 1 ст. 36 КПК); 4) оперативні підрозділи органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового за­конодавства, органів Державної пенітенціарної служби України, органів Державної прикордонної служби України, органів Державної митної служби України - можуть здійснювати слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії в кримінальному провадженні за письмовим дорученням слідчого, прокурора (ч. 1 ст. 41 КПК).

Іншими суб’єктами, які беруть участь у досудовому розслідуванні, є: підозрюваний (ст. 42 КПК), законний представник підозрюваного (ст. 44 КПК), захисник (ст. 45 КПК), потерпілий і його представник (статті 55, 58 КПК), законний представник потерпіло­го (ст. 59 КПК), заявник (ст. 60 КПК), цивільний позивач (ст. 61 КПК), цивільний відповідач (ст. 62 КПК), представник цивільного позивача та цивільного відповідача (ст. 63 КПК), законний представник цивільного позивача (ст. 64 КПК), свідок (ст. 65 КПК), перекладач (ст. 68 КПК), експерт (ст. 69 КПК), спеціаліст (ст. 71 КПК), поняті (ст. 223 КПК);

- по-п’яте, закінчується досудове розслідування прийняттям одного з підсумкових рішень. Відповідно до ст. 383 КПК ними можуть бути: 1) закриття кримінального провадження; 2) звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримі­нальної відповідальності; 3) звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Досудове розслідування як самостійне провадження, сформувалося ще в середньо­вічному розшуковому процесі, в якому вже тоді чітко позначилися три його етапи (стадії): 1) загальне (лат. - іщитііо _§епегаШ), 2) сумарне (іщШіо зиттагіа) і 3) спеціальне (іщшііо зресіаШ)¹. Аналогічні етапи утворюють основу структури до­судового розслідування і сьогодні у переважній більшості сучасних світових кримі­нально-процесуальних систем (незалежно від того, як вони йменуються в тому чи

1 Загальне розслідування називається так тому, що воно проводиться за фактом виявлення події, що містить ознаки кримінального правопорушення, відносно невизначеного (загального) кола осіб (коли ще не встановлено особу, причетну до його вчинення (підозрюваного)). Другим етапом досудового розслі­дування є так зване сумарне провадження. Даний етап має місце тоді, коли на підставі аналізу (оцінки) сукупності зібраних у цьому провадженні доказів (їх підсумування, звідси й назва цього етапу розсліду­вання), на думку органів кримінального переслідування, встановлена особа, причетна до вчинення кримінального правопорушення й вона повинна бути притягнута до кримінальної відповідальності. Третій етап досудового розслідування - це спеціальне розслідування, яке проводиться щодо конкретної особи (підозрюваного). (Див.: Чельцов-Бебутов, М. А. Курс советского уголовно-процессуального права [Текст] / М. А. Чельцов-Бебутов. - СПб., 1995. - С. 278, 288, 736; Фойницкий, И. Я. Курс уголовного судопроизводства [Текст] / И. Я. Фойницкий. - Т. 1. - С. 24-26; - Т. 2. - С. 353, 371).

Глава 14

іншому національному праві). Розглянемо їх більш докладно стосовно вітчизняного кримінального процесу.

1. Перший етап досудового розслідування - це розслідування, яке проводиться за фактом виявлення події, що містить ознаки кримінального правопорушення, відносно невизначеного (загального) кола осіб (коли ще не встановлено особу, причетну до його вчинення (підозрюваного)). Основною метою цього етапу досудового розслідування є встановлення наявності або відсутності події кримінального правопорушення, ви­явлення і викриття особи, винної в його вчиненні. Навіть якщо вже є підстави вважа­ти, що якась особа причетна до вчинення кримінального правопорушення, яке роз­слідується, вона вважається невинуватою не тільки в силу закону (презумпція неви­нуватості), а навіть органами, які здійснюють досудове розслідування, оскільки • підозра проти неї поки що офіційно не висунута.

2. Другий етап досудового розслідування має місце тоді, коли на підставі аналізу (оцінки) сукупності зібраних у провадженні доказів, на думку слідчого, прокурора, встановлена особа, причетна до вчинення кримінального правопорушення й вона по­винна бути притягнута до кримінальної відповідальності.

Відповідно до п. 1.2 Рішення КСУ у справі за конституційним поданням Мініс­терства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 80 Конституції України (справа про депутатську недоторканність) № 1-15/99 від 27.10.1999 «притягнення до кримінальної відповідальності, як стадія кримінального переслідування, починається з моменту пред’явлення особі обвинува­чення у вчиненні злочину». Однак новий КПК не передбачає такого інституту, як притягнення особи як обвинуваченого. Його аналогом є інститут повідомлення про підозру. Отже, за чинним кримінальним процесуальним законодавством саме пись­мове повідомлення про підозру в порядку, передбаченому статтями 276-278 КПК, є початковим моментом притягнення особи до кримінальної відповідальності. Під­твердженням цього є положення п. 14 ч. 1 ст. З КПК «притягнення до кримінальної відповідальності - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення»1.

Таким чином, призначенням цього етапу досудового розслідування є повідомлен- І ня про підозру особі, яка, на думку суб’єктів сторони обвинувачення, причетна до вчинення кримінального правопорушення,і, таким чином, декларування ними власної правової позиції щодо встановлення певною особою кримінального правопорушення.

Підсумовуючи характеристику цього етапу, варто наголосити, що він, по суті, І збігається з процедурою письмового повідомлення про підозру.

3. Третій етап досудового розслідування проводиться щодо конкретної особи (пі- І
дозрюваного). На даному етапі, з урахуванням підтвердження або спростування доводів
суб’єктів сторони захисту ще раз перевіряється обґрунтованість обвинувальних доказів

і визначається остаточне обвинувачення. У вітчизняному кримінальному процесі цей етап починається після вручення особі письмового повідомлення про підозру і завер­шується складанням обвинувального акта та наступним зверненням з ним до суду.

Заключним етапом діяльності на стадії досудового розслідування є його закінчення, під час якого приймаються підсумкові для всієї стадії процесуальні рішення.

1 Вважаємо, що термін «стадія» тут вживається у значенні етапу досудового розслідування. 344

Дата добавления: 2017-02-01