Дрібнооптові магазини - склади

Різновидом оптового ринку є дрібнооптові магазини-склади, орієнтова­ні переважно на дрібних покупців - роздрібних торговців, власників наме­тів, кіосків, невеликих магазинів, що закуповують товари дрібними партія­ми. Дрібнооптові магазини-склади отримали за рубежем (Франція, США, Німеччина, Італія) широке поширення і називаються «кеш енд керри», що означає «плати і відвозь». Вони з'явилися вперше в 30-і роки, і їх мережа розви­вається до цього часу.

Технологія роботи цих магазинів-складів проста і дуже ефективна, що обумовило їх появу і розвиток в нашій країні після переходу до ринкової економіки.

За рубежем магазин-склад являє собою приміщення, обладнане рядами стелажів. Магазин-склад діє за методом самообслуговування. Покупець має доступ до всіх запасів товарів.

На нижніх ярусах стелажів товар викладений вільно, відкрито, щоб було зручніше розглянути і підібрати те, що необхідно покупцеві. Все, що поку­пець вирішив придбати, він складає на возик. А далі - як в магазині самооб­слуговування: перед виходом встановлені вузли розрахунку, де касир отри­мує гроші за товар, а оператор виписує рахунок-фактуру. Доставка покупок до місця призначення проводиться покупцем.

Для великих складів, оснащених високопродуктивною технікою і облад­нанням, частково або повністю автоматизованих, така технологія відпуску дрібних замовлень неефективна і пов'язана зі значними витратами. Як відо­мо, на цих підприємствах після обробки замовлення проходить 3-4 дні, поки товар відправлять в роздріб. І лише через тривалий час (1-2 місяці в умовах нашої країни) надходить на рахунок в банку оплата за нього.

У «кеш енд керри» товарооборотність дуже висока. А експлуатаційні витрати зведені до мінімуму: немає необхідності в комплектувальних і експе­диційних приміщеннях, підіймально-транспортному і вантажно-розвантажу­вальному обладнанні, що дорого коштує, штаті комірників, складських пра­цівників, вантажниках. Скорочується обсяг обліково-розрахункових операцій, пов'язаних з реалізацією товарів за безготівковим розрахунком і в кредит. Невисокий рівень витрат магазину-складу дозволяє встановлювати для покупців більш низькі ціни. У цьому одне з істотних переваг для торгов­ців у «кеш енд керри». І ще одне перевага магазину-складу - широкий асор­тимент товарів, орієнтований на специфіку дрібних роздрібних підприємств. Закупівля товарів для магазинів-складів тільки на промислових підприємст­вах за прямими зв'язками, що дозволяє реалізувати товари покупцям за більш низькими цінами.

В умовах ринкових відносин в нашій країні, де значна частка роздрібно­го товарообороту (понад 30%) припадає на дрібних приватних торговців, яким доводиться закуповувати товари у різних, часто випадкових, постачаль­ників, розвиток мережі дрібнооптових магазинів-складів є дуже перспектив­ним. Організаційно-правові форми цього торгового підприємства можуть бути найрізноманітнішими: державні, муніципальні, приватні підприємства, кооперативи в формі господарських товариств та інших формах, передбаче­них чинним законодавством. Для магазинів-складів можуть бути пристосо­вані приміщення оптових складів колишніх оптових баз і контор, які вико­ристовуються не за призначенням або здаються в оренду різним організаціям, що не мають до торгівлі відношення. Можливим є і нове будівництво мага­зинів-складів.

5.Суть, роль і розвиток біржової торгівлі. Порядок створення товарної біржі та її структура

Біржі регулярно функціонуючий оптовий ринок товарів, сировини, цін­них паперів. Вони служать економічним інструментом ринкової економіки, організовують вільні ринкові відносини по закупівлі і продажу товарів, си­ровини і цінних паперів.

Термін «біржа» походить від пізньолатинського bursa - гаманець. У XV ст. в найбільшому торговому центрі Нідерландів м. Брюгге на площі біля будинку знатного міняйла і маклера Ван дер Бурса, герб якого складав­ся з трьох гаманців (звідки і пішов термін), збиралися купці з різних країн для купівлі іноземних векселів і обміну торговою інформацією. Таким чи­ном, біржі виникли в ХУ-ХУІ ст. в Голландії (Нідерланди), Італії, Англії. Розквіт бірж припадає на другу половину XIX ст. і пов'язаний з розвитком капіталістичного виробництва і зростанням обсягу торгівлі, транспорту, зв'яз­ку. Перша біржа в Росії була заснована Петром І в 1703 р. в Петербурзі. До кінця XIX в. їх було біля 80, після революції - більше 100. До 30-х років XIX ст. біржі були ліквідовані відповідно до політики згортання товарно-грошових відносин. З розвитком ринкових відносин розпочався процес відновлення бірж. Першою була зареєстрована в 1990 р. Московська товарна біржа (МТБ), потім вони з'явилися і в інших містах і стали рости як гриби повсюдно, тобто виник своєрідний біржовий бум. На початку 90-х років в країні нараховува­лося більше 500 бірж. Однак, надалі їх діяльність почала упорядковуватися, а чисельність скорочуватися. Багато бірж перетворювалося на торгові будин­ки, брокерські контори та інші торгово-посередницькі структури. До почат­ку 1995 р. в Росії залишилося всього близько 50 бірж. Однак, частина з них не була біржами в прямому значенні цього поняття, оскільки практично не займалася торгівлею, а була лише місцем зустрічей для обміну торговою ін­формацією (персонал їх - всього 5-6 чоловік).

Для бірж характерна купівля-продаж масових товарів, що продаються за стандартами (встановленими сортами) або за стандартними зразками (зер­но, цукор, вовна, бавовна, кава, каучук, метали).

Біржова торгівля в промислово розвинених капіталістичних країнах істотно впливає на стан товарних ринків зерна та інших сільськогосподарсь­ких продуктів, цукру, вовни, кави, каучуку, нафти, нафтопродуктів, будма­теріалів, кольорових і чорних металів та ін.

Таким чином, біржова торгівля за рубежем здійснюється, як правило, по тобто приведені до якісно однорідної основи, що дозволяє вести торги парті­ями однорідних, стандартизованих товарів виробничого і невиробничого споживання, так званими біржовими товарами.

Головною метою товарних бірж є проведення вільних торгів і укладення контрактів із закупівлі і продажу товарів за ринковими цінами, що складають­ся під впливом попиту і пропозиції. Біржа є організованим оптовим ринком, на якому торгівля здійснюється за встановленими біржею правилами у фор­мі гласних публічних торгів, що проводяться в заздалегідь призначеному місці і в певний час.

Велике функціональне значення біржа має як регулювальник цін. Вона дозволяє нівелювати коливання цін на один і той же товар за допомогою котирування (згладжування) цін. Конкретні контрактні ціни фіксуються на товарній біржі, а потім публікується середня типова ціна товару. Покупці і продавці при здійсненні операцій купівлі-продажу орієнтуються саме на се­редню біржову ціну, що дозволяє виключити її різке коливання. Тим самим з'являється природний регулювальник цін.

На початковому етапі функціонування товарних бірж за рубежем домі­нували біржі реального товару (тобто реально існуючого), які передбачали обов'язковий продаж товару після проведення торгів.

У наш час товарних бірж, що здійснюють операції з реальним товаром, у світі залишилося дуже мало. На зміну їм прийшли ф'ючерсні біржі, на яких і здійснюється переважне число біржових операцій. Ф'ючерсні операції укла­даються на ще не вирощений (не створений) товар, наприклад під урожай наступного року. Ф'ючерсна біржа (операція) допускає проведення торгів без подальшого постачання товарів.

Біржа не може здійснювати торгову, торгово-посередницьку та іншу діяльність, безпосередньо не пов'язану з організацією біржової торгівлі.

Сучасна, ефективно функціонуюча біржа є складним механізмом, інформаційно насиченим, ємним по техніці, з підбором високопрофесійних фахів­ців. У багатьох розвинутих країнах функціонує тільки одна біржа (Швеція, Швейцарія, Голландія), в Англії - 5 бірж, США - 11 фондових і ЗО товарних. На цих біржах працюють тисячі брокерів. Для оптимального функціонуван­ня біржової торгівлі число бірж в країні повинне бути мінімальним. Біржі створюються тільки у великих ділових центрах. У США - в Нью-Йорку і Чикаго, Великобританії - в Лондоні і Ліверпулі, Японії - в Токіо.

Дата добавления: 2017-02-01