Види біржових операцій. Організація торгових операцій на біржі

Біржа - організація, що створюється на добровільній пайовій основі зацікавленими юридичними і фізичними особами в порядку, встановленому законодавством. У заснуванні біржі не можуть брати участь державні органи, банки, страхові, інвестиційні компанії і фонди, громадські, релігійні і добродійні організації.

Біржа створюється за рішенням зборів засновників. Вони вносять пай, розмір якого визначається зборами засновників. У розмірах внесеного паю засновники несуть майнову відповідальність за результатами господарської діяльності біржі. Біржа придбаває права юридичної особи з моменту держав­ної реєстрації, а право на проведення біржових торгів - після отримання ліцен­зії на право біржової торгівлі.

Членом біржі може бути юридична або фізична особа, яка бере участь в статутному капіталі або вносить членські чи інші цільові внески в майно бір­жі, передбачені її статутом. Членство на біржі дає право брати участь в бір­жовій торгівлі, прийнятті рішень на загальних зборах біржі і в інших орга­нах управління біржею, брати участь в розподілі прибутку або дивідендів та інші переваги.

Органами управління біржею є загальні збори засновників і членів бір­жі, біржовий комітет (рада), правління (дирекція) біржі.

Вищим керівним органом біржі є загальні збори засновників і членів біржі. У роботі загальних зборів без права вирішального голосу можуть бра­ти участь службовці біржі, запрошені та інші особи.

До компетенції загальних зборів входить:

♦ розгляд і затвердження правил роботи біржі;

♦ визначення розміру вступного і щорічних членських внесків, що спла­чуються членами біржі, розміру біржового збору з операцій, вхідної плати з постійних і разових відвідувачів, що не є членами біржі, пла­ти за послуги та інших платежів і зборів;

♦ вибори членів біржового комітету та його голови, членів ревізійної комісії та її голови, арбітражної комісії та її голови і звільнення чле­нів комісії від виконуваних обов'язків;

♦ розгляд і вирішення питань про виключення і прийняття членів бір­жі;

♦ розгляд і затвердження річних звітів біржового комітету про госпо­дарсько-фінансову діяльність біржі, звітів ревізійної комісії, схвален­ня або скасування рішень біржового комітету.

Рішення загальних зборів вважається прийнятим, якщо за нього про­голосувала кваліфікована більшість засновників і проста більшість присут­ніх членів біржі.

Позачергові загальні збори можуть бути скликані на вимогу одного і більше засновників або 2/3 членів біржі.

У періоди між загальними зборами управління біржею здійснює біржо­вий комітет, очолюваний головою.

До компетенції біржового комітету відноситься:

♦ керівництво діяльністю біржі в період між загальними зборами її чле­нів;

♦ контроль за діяльністю правління (дирекції) біржі;

♦ розпорядження фінансовими коштами та іншим майном біржі, конт­роль за витрачанням коштів правлінням біржі;

♦ представництво біржі в державних та інших організаціях по всіх спра­вах біржі;

♦ створення необхідних підрозділів біржі, що функціонують на громад­ських засадах;

♦ реалізація рішень і постанов загальних зборів засновників і членів біржі;

♦ здійснення контролю за дотриманням правил біржової торгівлі її учас­никами.

Рішення біржового комітету вважається прийнятим, якщо за нього про­голосувала проста більшість присутніх його членів.

З метою забезпечення організаційно-господарського функціонування біржі комітет створює як виконавчий орган правління (дирекцію) біржі на чолі з керівником або генеральним директором біржі.

Правління біржі здійснює наступні функції:

♦ організація і ведення обліку, підготовка встановленої статистикою звітності, господарсько-фінансове забезпечення діяльності біржі;

♦ придбання і продаж майна біржі і здійснення інших юридичних дій від її імені за розпорядженням біржового комітету;

♦ здійснення прийому на роботу і звільнення співробітників підрозді­лів біржі, що працюють за наймом і не є членами біржі;

♦ організація публікації біржової комерційної інформації, реклами діяльності біржі;

♦ створення необхідних структурних підрозділів біржі;

♦ розпорядження фінансовими коштами та іншим майном біржі, виді­леним правлінню для забезпечення її функціонування;

♦ організація перевірки відповідності стандартам зразків товарів, що
реалізуються або обмінюються на біржі, проведення експертизи, а у необхідних випадках - лабораторних аналізів і контрольних випро­бувань;

♦ організація та надання учасникам біржових торгів необхідних
інформаційно-комерційних, рекламних і консультаційних послуг, за­безпечення їх необхідними засобами оргтехніки і зв'язку;

♦ здійснення контролю за дотриманням учасниками біржових торгів, відвідувачами і гостями встановлених біржових правил.

Біржа формує структурні підрозділи - маклеріат (торговий відділ), ко­тирувальну і арбітражну комісії, а також інші органи, необхідні для її робо­ти. Контроль за діяльністю біржі здійснює ревізійна комісія, обрана загаль­ними зборами.

Спеціальні комітети біржі займаються вдосконаленням процедури тор­гів, розробляють типові контракти, забезпечують інформацією про стан то­варних ринків. Однієї з найголовніших структур біржі є розрахункова пала­та, що проводить розрахунки з членами біржі за результатами торгів. Великі біржі мають у своєму складі постійно діючі арбітражі для оперативного роз­гляду суперечок, пов'язаних з біржовими операціями.

Типова структура товарної біржі наведена на мал.

У розвинутих країнах з організаційно-правової точки зору біржі ділять­ся на публічні і приватні.

Публічні біржі курируються державними і муніципальними організація­ми, їх діяльність регулюється законами та іншими нормативними актами і має відкритий характер.

Публічні біржі поширені в європейських країнах і за масштабами своєї діяльності мають в основному регіональний характер. Членами такої біржі є в основному керівники великих компаній. Операції на них можуть здійсню­вати як члени біржі, так і інші підприємці. Фінансування роботи бірж здійс­нюється за рахунок коштів, отриманих біржею від учасників торгів у вигляді твердих сум за участь в операціях, а також у формі встановленого процента від вартості довершених операцій.

Приватні біржі організуються, як правило, у формі закритих акціонер­них товариств з обмеженим числом членів. Біржі працюють на основі своїх статутів, що визначають її діяльність, структуру, порядок управління, склад діючих членів, порядок їх вибуття і прийняття нових. Члени біржі мають свої брокерські контори.

Біржова торгівля як форма організованого оптового ринку ділиться на ринки готівкового товару, ф'ючерсний і фондовий ринки. У зв'язку з цим на біржах можуть здійснюватися наступні операції:

Купівля-продаж реального товару, тобто такі операції, які передбачають обов'язковий продаж товару після проведення торгів або негайну передачу документів на право власності на товар.

При здійсненні операції на реальний товар продавець повинен мати в своєму розпорядженні товар в наявності і пред'явити його в термін, передба­чений в біржовому договорі (контракті). При такій операції продавець пови­нен здати товар на біржовий склад і отримати спеціальне складське свідоц­тво - варант, оплатити страхування свого товару та його зберігання на складі.

Коли закінчується термін постачання, продавець передає варант покуп­цеві в обмін на чек (оплату).

За даною угодою термін виконання постачання товару зі складу покуп­цеві визначається біржовими правилами і, як правило, складає від 1 до 15 днів.

Різновидом операції з реальним товаром є «форвардні угоди», або фор­вардні операції - операції купівлі-продажу товару з відстроченим терміном його постачання (в цьому випадку обумовлюється ціна товару і термін його постачання). Іншими словами, форвардні операції, або операції на термін, передбачають постачання реального товару в майбутньому.

Ф'ючерсні операції передбачають проведення торгів без обов'язкового подальшого постачання товарів. Це продаж товару, який ще не вироблений або фізично відсутній на момент укладення операції. Фактично відбувається акт купівлі-продажу права на майбутній товар. Інакше кажучи, це угода купів­лі-продажу стандартних контрактів.

Хеджування - операції на ф'ючерсних біржах, що дозволяють страхува­тися від несприятливих змін цін.

Купівля на ф'ючерсному ринку супроводжується хеджуванням. Хеджу­вання є важливим інструментом зниження ризику для виробників, перероб­ників і продавців. Наприклад, продавцем є фермер, що має поле вівса. Він не знає, за якою ціною буде продаватися овес на ринку восени після збору уро­жаю. Щоб бути упевненим в збуті вівса, фермер продає його на біржі по вста­новленій ціні (фіксованій ціні) і, вже орієнтуючись на цю ціну, він буде буду­вати свої подальші плани.

У свою чергу, покупець вівса - виробник вівсяних пластівців, знаючи, скільки йому доведеться заплатити за овес, відповідним чином буде будува­ти свої виробничі плани. Виробник в цьому випадку не буде турбуватися про можливе підвищення цін на овес. Таким чином, хеджування дає бізнесмену певну цінову упевненість і можливість займатися своїми справами, не піклуючись про можливі цінові зміни.

При укладенні ф'ючерсної операції в контракті обумовлюється ціна то­вару і терміни його постачання. Терміни постачання визначаються спеціаль­ними прийнятими на біржі стандартами (правилами).

Однак, на товарних біржах велика кількість ф'ючерсних операцій но­сить спекулятивний характер. У цих випадках метою ф'ючерсної операції є отримання різниці між ціною контракту в момент його укладення і ціною в день закінчення терміну контракту. Таким чином, ф'ючерсна спекулятивна угода здійснюється з метою отримання прибутку в умовах коливання цін. Виділяють різні види спекулятивних операцій. Наприклад, один з них поля­гає в тому, що покупці (спекулянти) скуповують біржові контракти з метою їх подальшого перепродажу за більш високою ціною. Цей вид спекуляції на­зивають грою на підвищення цін, а спекулянтів, що грають на підвищення, -«биками». Інший вид спекуляції - гра на пониження цін. Спекулянти прода­ють біржові контракти з метою подальшого їх відкупу за більш низькими Цінами. Таких спекулянтів прийнято називати «ведмедями», ф'ючерсні опе­рації даного типу набули широкого поширення на фондовому ринку.

Різновидом ф'ючерсних операцій є опційні операції купівлі-продажу прав на майбутню купівлю або продаж за встановленою ціною товарів або конт­рактів на постачання товарів.

У нас в країні на початковому етапі перебудови (1991-1992 рр.) товарні біржі створювалися як біржі реального товару. Однак, надалі вони почали здійснювати ф'ючерсну торгівлю нарівні з торгівлею наявним товаром.

Торгові операції на біржі здійснюються за допомогою маклерів і броке­рів. Маклер - працівник біржі, що веде торги на біржі. Торги відбуваються по секціях біржі. У кожній секції, що спеціалізується на окремому виді това­ру, дирекцією біржі призначається маклер - ведучий торгів.

Брокер - біржовий посередник між продавцями і покупцями по здійснен­ню торгових операцій з придбання, продажу і обміну товарів на біржі. Бро­кери виступають як представники (працівники) брокерських фірм, компа­ній, контор або як незалежні особи.

Продавці (власники товарів) не пізніше встановленого терміну до торгів дають брокерам, що діють на біржі самостійно або через брокерські конто­ри, які обслуговують біржу, доручення на продаж їх товарів. Доручення оформляються письмово. При цьому брокер повинен мати доручення на право дії від імені продавця. Взаємовідносини між клієнтами (продавцями і покуп­цями) і брокерськими конторами можуть регулюватися спеціальними дого­ворами на брокерське обслуговування. Брокерські контори не пізніше вста­новленого біржею терміну до початку торгів подають на біржовий інформаційний канал заявку, тобто пропозицію про продаж певного товару.

Публічна біржова торгівля, що проводиться на так званих біржових збо­рах (або сесіях), в її традиційній формі заснована на принципах подвійного аукціону, коли пропозиції покупців, що збільшуються, зустрічаються з про­позиціями продавців, що знижуються. У випадку збігу цін, запропонованих покупцями і продавцем, укладається угода. Кожний укладений контракт пуб­лічно реєструється і доводиться до відома публіки через пресу і канали зв'яз­ку.

Кожний учасник біржових торгів зобов'язаний мати при собі відповідну до статусу перепустку, доступну для візуального спостереження відповідаль­ним за проведення торгів особам. Основою для укладення біржових опера­цій є усна згода брокерів, досягнута внаслідок гласно проведених торгів і зафіксована біржовим маклером, який обслуговує відповідну товарну сек­цію.

Відсутність брокера в секції в момент оголошення маклером його про­позиції розцінюється як його нез'явлення на торг. Товар, їм запропонова­ний, знімається з торгів, що проводяться в певний біржовий день, а до броке­ра застосовуються санкції, передбачені правилами біржової торгівлі.

При укладенні операції брокер-продавець виписує квиток (картка-замовлення), який підписується покупцем і передається в реєстраційне бюро біржі для підготовки договору (контракту). Договори укладаються шляхом скла­дання одного документа, що підписується сторонами, а також представни­ком біржі.

Дата добавления: 2017-02-01