Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Що таке оптові ярмарки, у чому їх значення?




Для оплати купленого на аук­ціоні товару бухгалтер виписує товарний чек в двох примірниках, в якому вказує найменування товару, номер інформаційної карти, номер лота, оста­точну аукціонну ціну, відомості про покупця, дату продажу. На основі опла­ченого товарного чека бухгалтер реєструє продаж товарів в аукціонній відомості для подальшого розподілу аукціонної виручки (різниці між стар­товою і відпускною цінами) між власником товару і організаторами аукціо­ну.

Покупець, який бажає придбати товар, піднімає сигнальну табличку, ли­цьова сторона якої звернена до аукціоніста, і оголошує ціну, що перевищує стартову. Аукціоніст повторює кожну запропоновану покупцями ціну і на­зиває місце, звідки поступила ціна. У тих випадках, коли через відсутність інтересу до даного лота або внаслідок змови покупців не вдається досягнути наміченого рівня відпускної ціни, аукціоніст має право без пояснень зняти лот з торгу і виставити його пізніше знову. Після закінчення торгів по дано­му лоту покупець оформляє аукціонну угоду.

Торги починаються в заздалегідь визначений день і годину і проводять­ся, в основному, в спеціальному аукціонному залі.

При гласному способі аукціоніст оголошує номер чергового лота, нази­ває початкову ціну і питає: «Хто більше?» Якщо чергового підвищення ціни не пропонується, аукціоніст після триразового питання «Хто більше?» уда­ряє молотком, підтверджуючи, що даний лот проданий останньому, хто на­звав найвищу ціну.

Порядок розподілу аукціонної виручки передбачається в аукціонній уго­ді.

В деяких європейських країнах застосовуються автоматизовані способи проведення торгів. Зміни ціни у бік підвищення або зниження фіксуються по­купцями за допомогою електричних кнопок, приєднаних до циферблатів, на яких відбивається ціна. Лот купує той, хто перший натисне електричну кноп­ку, що зупиняє стрілку циферблата. Покупець визначається по ввімкненій заблокованій лампочці. Автоматизовані системи проведення аукціону дозво­ляють істотно прискорити процес проведення торгів.

9.Організація проведення конкурсів (тендерів)

Одним з методів розміщення (видачі) замовлень на постачання товарів і підрядів на виконання певних робіт є проведення конкурсу або тендера.

Конкурс - особлива форма видачі замовлень на постачання товарів або підрядів на виконання робіт, яка передбачає залучення пропозицій від кіль­кох постачальників або підрядчиків з метою забезпечення найбільш вигід­них комерційних та інших умов операції для організаторів торгів.

Суть конкурсних торгів стисло можна охарактеризувати таким чином: покупець (замовник) оголошує конкурс для продавців (постачальників) на товар або послуги із заздалегідь певними характеристиками і після порівняння отриманих пропозицій підписує договір (контракт) з тим продавцем (постачальником) або підрядчиком, який запропонував найбільш вигідні для покуп­ця (замовника) умови.

В сучасних умовах конкурсні торги є поширеним способом розміщення державними організаціями, а також підприємствами приватного сектора за­мовлень на постачання машин, обладнання, військової техніки, великих пар­тій сировини, виконання наукових, проектних і дослідницьких робіт, споруд­ження промислових і соціальних об'єктів. Крім укладення договорів купівлі-продажу і підряду, конкурси можуть застосовуватися при укладенні орендних і лізингових угод, здійсненні інвестиційних та інших проектів.

У нашій країні в період масової приватизації державної власності кон­курсні торги широко застосовувалися державними органами при продажу об'єктів державної власності, майна і акцій в приватну власність. Зокрема, одними з методів приватизації були продаж за інвестиційним конкурсом і продаж за комерційним конкурсом.

Під час продажу за інвестиційним конкурсом право придбання акцій за номінальною вартістю отримує особа, що запропонувала за це право макси­мальні інвестиції на озвиток даного акціонерного товариства на найбільш сприятливих для останнього умовах.

Під час продажу за комерційним конкурсом право придбання акцій от­римує особа, що запропонувала за них максимальну ціну і погодилася вико­нати певні умови, встановлені перед проведенням конкурсу.

Конкурсні торги поділяються на внутрішні і міжнародні. Міжнародні торги ( tenders) - спосіб закупівлі товарів, розміщення за­мовлень і видачі підрядів, що передбачають залучення до певного, заздале­гідь встановленого терміну пропозицій від кількох постачальників або під­рядчиків різних країн і укладення контракту з тим, чия пропозиція найбільш вигідна організаторам торгів (за ціною та іншими комерційними та техніч­ними умовами).

Тендери в сучасних умовах набули досить значного поширення. Вони відіграють важливу роль в пошуку і відборі контрагентів для укладення операцій на постачання машин і обладнання, будівництво об'єктів «під ключ».

Найчастіше торги як метод закупівлі застосовуються країнами, що роз­виваються. На їх частку припадає до 80% загального числа тендерів, що про­водяться в зарубіжних країнах на машини і обладнання.

У більшості країн, що розвиваються, чинне законодавство зобов'язує ім­портерів закуповувати за кордоном товари (особливо обладнання), вартість яких перевищує певну суму, тільки через торги.

В залежності від способу проведення розрізняють торги відкриті (публіч­ні) і закриті (обмежені або негласні).

До участі у відкритих торгах допускаються всі бажаючі фірми та орга­нізації: місцеві і іноземні. Шляхом відкритих торгів в основному розміщуються замовлення на стандартне і універсальне обладнання, а також на невеликі за обсягом підрядні роботи.

До участі в закритих торгах запрошуються лише певні фірми, яким над­силаються спеціальні запрошення. В основному це престижні, відомі в даній галузі виробництва фірми, що мають великий досвід і добре технічно озброєні. Через закриті торги розміщуються замовлення на унікальне, складне і спеціальне обладнання, комплектні вироби і т д.

Організатори торгів, що ухвалили рішення про розміщення замовлень через торги, створюють тендерні комітети, до складу яких входять технічні і комерційні експерти, представники адміністрації. Головами тендерних комітетів, як правило, призначаються керівники організацій, що проводять закупівлю.

Тендерні комітети здійснюють всю організаційну роботу по проведенню тор­гів. Вони публікують оголошення про торги, розповсюджують їх умови між учас­никами, аналізують представлені пропозиції і виносять рішення про переможця конкурсного торгу, якому і передається замовлення. Умови торгів, як правило, являють собою друковані документи, що містять порядок представлення пропозиції, розгляду їх тендерним комітетом і прийняття рішень про передачу замовлень. Вони включають технічні і комерційні умови контрактів, які будуть підписані між замовниками і постачальниками, що виграли торги, а також переліки спеціальних гарантій, які повинні представити учасники торгів.

Інформація про майбутні торги представляється по-різному, в залежно­сті від виду торгів. При проведенні відкритих торгів в офіційних, в основно­му в урядових органах друку (газетах, економічних журналах, спеціальних бюлетенях по торгах) містяться оголошення. Ці оголошення містять лише основні відомості про торги, зокрема найменування організації, що прово­дить торги, номер торгів, найменування і кількість товару або обсяг робіт, на постачання і виконання яких оголошені торги, порядок і термін представ­лення пропозицій та ін. В оголошенні вказується також, де можуть бути от­римані підрядні умови, специфікації, креслення та інші документи, в яких містяться всі необхідні відомості про торги. Такі оголошення публікуються за один-півтора місяця до дня проведення торгів. Великі торги оголошують­ся за два-три місяця. Інформація в іноземних джерелах, як правило, дається завчасно, що дозволяє фірмам-експортерам своєчасно підготувати необхідні пропозиції.

Іноземні джерела не тільки передруковують оголошення про торги з національних бюлетенів, газет і журналів, але й публікують інформацію, яку вони отримують від торгових палат країн, де проводяться торги, або від сво­їх торгових місій, представників або консульства, а також від філіалів або агентських фірм, що знаходяться в країнах, які оголошують торги.

При проведенні закритих торгів порядок інформації інший. Повідомлення про майбутні торги отримують лише окремі фірми, які або добре відомі організа­торам торгів по замовленнях, що раніше виконувалися, або є широко відомими і солідними фірмами в даній галузі.

До встановленого тендерним комітетом терміну закриття торгів їх учасники готують комісійні, технічні і комерційні пропозиції. З метою збереження комер­ційної таємниці учасники торгів передають свої пропозиції в останні хвилини перед закриттям торгів. Після закриття торгів учасники не мають права змінюва­ти умови своїх пропозицій і зобов'язані у разі отримання замовлення виконати його суворо відповідно до представлених пропозицій. Щоб виключити можли­вість відмови учасників від своїх пропозицій, умови торгів передбачають обов'я­зок претендентів надавати банківські гарантії серйозності пропозицій (Ьіd Ьоnd) в розмірі 1 -3% загальної суми пропозиції.

У день закриття торгів тендерні комітети організовують публічне розкриття пропозицій. У присутності всіх учасників торгів керівники тендерних комітетів розкривають пакети з пропозиціями, називають фірми або склади консорціумів, що подали пропозиції, а також оголошують запропоновані учасниками ціни. Такі торги називаються гласними.

При проведенні негласних торгів тендерні комітети не проводять публічного розкриття пропозицій і не оголошують ні складу учасників, ні запропонованих ними умов.

Вибір постачальника і присудження замовлення можуть відбутися безпосе­редньо після розкриття і оголошення отриманих тендерів в тих випадках, коли мова йде про вибір пропозиції найнижчими цінами за аналогічних інших умов конкурентних пропозицій.

Однак, найчастіше, особливо при постачанні обладнання, прийняття ос­таточного рішення про вибір постачальника і передачу замовлення прово­диться вищестоящою організацією через певний період часу (іноді через де­кілька тижнів або місяців). Це пояснюється передусім тим, що порівняння пропозицій, визначення вигідності кожної з них вимагає певного часу: необ­хідно порівняти велике число технічних показників і врахувати різноманітні комерційні умови, що охоплюють не тільки ціну і термін постачання, але й тривалість кредиту, форму розрахунку, умови постачання і приймання това­рів та ін. У конкурсному відборі вирішальну роль можуть відіграти не тіль­ки ціна та інші комерційні умови, але й висока якість виробів (робіт), що виробляються фірмою, найбільш прийнятні для замовника терміни виконання контракту, порядок виконання робіт, можливість залучення в разі необхід­ності кваліфікованих субпостачальників або субпідрядників.

Оферент (учасник торгів), пропозиція якого прийнята, отримує про це відповідне повідомлення. Інші ж оференти, як правило, не повідомляються про результати торгів, але, направивши відповідний запит в тендерний комі­тет, вони можуть отримати потрібну їм інформацію. У деяких країнах резуль­тати торгів публікуються в бюлетенях, що спеціально випускаються, або га­зетах.

Відповідно до умов торгів у всіх країнах оферент, що виграв торги на обладнання, зобов'язаний внести заставу як гарантію виконання замовлен­ня і всіх умов постачання. її розмір, як правило, складає від 5 до 10% вартості замовлення. Після виконання замовлення гарантійна застава повертається постачальнику, причому спосіб цього повернення також може бути різним: або повністю після постачання обладнання, або частинами по мірі виконан­ня замовлення (пропорційно постачанню). Організатори торгів, що висту­пають після проведення торгів вже в ролі замовників, мають право викорис­тати цю заставу для покриття окремих претензій, що виникають в ході виконання замовлення (у разі постачання неякісного обладнання, порушен­ня термінів постачання і т.п.).

Завершальним етапом проведення конкурсних торгів є підписання кон­тракту з фірмою, що виграла торги. Зміст такого контракту аналогічний звич­ному контракту купівлі-продажу. Однак, іноді він може містити деякі специ­фічні умови, що стосуються способів перевезення або використання торгового ' флоту своєї країни та ін.

Укладення операції за результатами торгів може проводитися також шляхом прийняття (акцепту) пропозиції оферента без подальшого підписан­ня обома сторонами контракту.

Розміщення замовлень через торги дає значну перевагу покупцям. Проведення торгів загострює конкуренцію між постачальниками, а у разі участі в них консорціумів підіймає її на рівень змагання союзів найбільших компаній. Внаслідок такого загострення конкурентної боротьби замовлення отримують компанії або консорціуми фірм, що нерідко користуються еконо­мічною підтримкою своїх урядів і мають можливість за участю в торгах про­понувати на свої товари і послуги більш низькі ціни, забезпечуючи тим са­мим отримання прибутку за рахунок державного стимулювання експорту.

 

Контрольні питання:

2. Як класифікуються ярмарки?

3. Роз’ясніть порядок укладання договорів на ярмарку

4. Що таке оптові продовольчі ринки?Дрібнооптові магазини - склади?

5. Що розуміють під поняттям біржа?




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 76; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.024 сек.