Хід сесій Трідентського собору та їх рішення

№ п/п	Розглянута концепція	Сесія	Дата	Ухвалених канонів	Кіль кість постанов
1.	Святе Письмо		8.04 1546 р.	–
2.	Первородний гріх		7.06. 1546 р.
3.	Божа благодать		13.01. 1547 р.
4.	Святі тайни		3.03. 1547р.
5.	Тайна хрещення		3.03. 1547 р.		–
6.	Тайна конфірмації		3.03. 1547 р.		–
7.	Тайна євхаристії		11.10. 1551 р.
8.	Тайна сповіді		15.11. 1551 р.
9.	Тайна соборування		4.11. 1551 р.
10.	Тайна євхаристії		16.06. 1552 р.
11.	Тайна євхаристії		9.09. 1562 р.
	Монаші ордени		15.07. 1563 р.
13.	Тайна шлюбу		11.11 1563 р.
14.	Догмат про чистилище		4.12. 1563 р.	–
15.	Культ святих		4.12. 1563 р.	–
16.	Індульгенції (відпуст)		4.12. 1563 р.	–

Трідентський собор [Тридентский собор // http://ru.wikipedia.org/wiki]

Постанови собору були підтверджені 26 січня 1564 р. буллою папи “Benedictus Deus” [10].

Після обрання папою Юлія ІІІ (1550-1555) починається третій період (1551-1555 ) у роботі Трідентського собору. Спочатку учасники собору повернулися до розгляду питання про Пресвяту Євхаристію, яке дискутувалося ще на попередніх сесіях собору, а саме: про причастя під двома видами – хліба і вина, про сакраментальний характер перевтілення, про Літургію. У жовтні 1551 р. були ухвалені остаточні рішення про те, що під час Літургії чи Меси відбувається процес перевтілення (лат. transubstancio) хліба і вина в кров і тіло Ісуса Христа (13-а сесія, Декрет про найбільшу таємницю євхаристії) [10, р.79].

На цих сесіях у жовтні – листопаді 1551 р. розглядалося питання і були ухвалені відповідні рішення про Тайну сповіді (9 постанов) та збереження таємниці сповіді, її уділення в небезпеці смерті та Тайну оливопомазання (3 постанови) [10].

Після прибуття на ці сесії представників протестантів обговорення ухвалених рішень відновилося, але рішення про Святі Тайни: хрещення, миропомазання, Пресвяту Євхаристію уже були ухвалені, попри невдоволення протестантів, адже саме ці Тайни складали й складають суть християнських сакраменталій [10].

На 15-й сесії собору відбулися зрушення у порозумінні з послами протестантської сторони (25 січня 1552 р.)

У січні 1552 року на 15-й сесії розглядалося питання про священнослужителів, оклоняє мийя священиків і Тайну священства та Святу месу (літургію) і було ухвалено продовжити дискусії ще й на наступних сесіях.

На наступних сесіях відбулося обговорення питання про Тайну євхаристії та Тайну шлюбу [10, р.193], щодо яких ухвалили відповідні рішення, але залишили їх як Святі тайни.

На останніх 24 і 25 сесіях четвертого періоду (1561-1565 ) Трідентського собору окремо дискутувалося питання про чистилище, культ святих індульгенції, як одну із форм відпусту, ухвалено догму про чистилище, постанови про чернецтво, про культ святих та індульгенції й прийнято канони про Тайну шлюбу. 26 січня 1564 р. папа Пій ІV (1559-1565) підписав декрети собору й негайно приступив до їх реалізації. Було підготовлено й видано “Трідентський катехизм” – підручник для духовенства і мирян з основ віри[45, с.186].

Значення рішень ХІХ Вселенського собору для реорганізації Католицької Церкви та проведення Контрреформації було досить значне, оскільки багато дискусійних питань були врешті чітко регламентовано або збережено у нелегких дискусіях, що давало можливість усій ієрархії відстояти основні ідеї християнства, висловлені у Святому Письмі. Таким чином, Церква могла продовжувати виконувати свою місію.

§ 13. Двадцятий Вселенський (І Ватиканський)

Дата добавления: 2017-02-01