Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Пропозиція грошей




 

Поняття пропозиції грошей

Пропозиція грошей – друга сила, що у взаємодії з попитом визначає кон’юнктуру грошового ринку. Як і попит на гроші, пропозиція їх є явищем залишку. Суть пропозиції грошей полягає в тому, що економічні суб’єкти в будь-який момент мають у своєму розпорядженні певний запас грошей, які вони можуть при сприятливих обставинах спрямувати в оборот, де вони будуть використані як купівельні та платіжні засоби. Економічними суб’єктами – носіями пропозиції грошей є домогосподарства, фірми, державні структури, фінансові посередники, у тому числі банки.

На рівні окремого економічного суб’єкта пропозиція грошей взаємодіє з попитом на гроші як його альтернатива. Якщо фактичний запас грошей окремого індивіда перевищує його попит на гроші, а це можливо при зростанні альтернативної вартості зберігання грошей, то цей індивід пропонуватиме частину свого запасу грошей до продажу. І навпаки, при перевищенні попиту над наявним запасом, індивід буде купляти їх на ринку чи іншими способами задовольняти попит. Тому на цьому рівні пропозиція і попит постійно чергуються – при зростанні рівня процента економічний суб’єкт буде виступати на ринку з пропозицією грошей, а при зниженні – з попитом на гроші.

На макроекономічному рівні пропозиція грошей формується дещо по-іншому. Вважається, що всі економічні суб’єкти одночасно не можуть запропонувати на ринку грошей більше від наявного у них запасу грошей. Тобто фактична маса грошей в обороті є природною межею пропозиції грошей. Ніякі стимулюючі фактори, наприклад зростання процента, не можуть збільшити пропозицію грошей за цю межу. Якщо ж виникає потреба збільшити пропозицію понад цю межу, то це можливо при зростанні сукупного попиту на гроші, то це можна зробити тільки додатковою емісією грошей в оборот. Тому емісія грошей розглядається як зростання пропозиції грошей на ринку грошей, а вилучення грошей з обороту – як скорочення пропозиції грошей.

Визнання емісії грошей вирішальним чинником зміни пропозиції грошей надає останній характер екзогенного явища, рух якого визначається не внутрішньоекономічними процесами чи мотивацією самих економічних суб’єктів, а зовнішніми чинниками, що лежать у сфері банківської діяльності. Посилаючись на екзогенність пропозиції грошей, окремі автори роблять спроби відірвати рух пропозиції грошей від руху попиту, надати йому самостійного значення. Подібний підхід загрожує розривом двох складових грошового ринку – попиту і пропозиції, втратою об’єктивних меж зміни пропозиції грошей, переходом на позиції суб’єктивізму і волюнтаризму в грошово-кредитній політиці.

Зважаючи на викладене, важливо правильно визначити співвідношення пропозиції і попиту як двох складових ринку грошей: яка з них є первинною, а яка – вторинною. Без правильної відповіді на це питання неможливо правильно визначити об’єктивні межі пропозиції грошей, а отже і емісії грошей.

Оскільки з двох сил грошового ринку попит на гроші змінюється насамперед під впливом об’єктивних чинників, що формуються всередині сектору реальної економіки, а пропозиція грошей має переважно екзогенний характер, то тільки попит на гроші може бути первинним чинником у взаємодії з пропозицією грошей. Остання повинна у своїй динаміці постійно орієнтуватися і прилаштовуватися до зміни попиту на гроші. Тільки за цієї умови вплив суб’єктивного фактору на кон’юнктуру грошового ринку буде мінімізованим, а зміни ключових індикаторів ринку (маса грошей, рівень процента, рівень інфляції тощо) будуть об’єктивними і не матимуть руйнівних наслідків. Вказана залежність пропозиції грошей від попиту на гроші є об’єктивною закономірністю ринку грошей.

 

Формування пропозиції грошей і його чинники

Визнання попиту на гроші об’єктивною межею для пропозиції грошей, а самої пропозиції – результатом діяльності банків може створити враження, що формування пропозиції грошей зводиться до суто технічного «підтягування» грошової маси до попиту на гроші при зміні його обсягу. Проте це лише поверхове враження. За ним криється надзвичайно складний процес зростання маси грошей (грошової пропозиції), на який, крім зміни попиту на гроші, впливає значна кількість інших чинників, що можуть деформувати пропозицію грошей порівняно з попитом. Тому кожний із цих чинників можна розглядати як самостійний фактор впливу на обсяг пропозиції грошей.

Такими чинниками можуть бути зміни:

ü норми обов’язкових резервів;

ü облікової ставки;

ü типової ринкової процентної ставки;

ü процентної ставки по депозитах до запитання;

ü обсягу багатства економічних суб’єктів;

ü тінізації підприємницької діяльності;

ü стану довіри до банків, банківської паніки.

Конкретні механізми впливу кожного з цих факторів на пропозицію грошей будуть розглянуті в розд. 7.

Графічне зображення пропозиції грошей. Оскільки пропозиція грошей як явище екзогенне формується насамперед банківською системою, графічне зображення кривої пропозиції в системі координат будується залежно від цілей грошово-кредитної політики. Якщо тактичною ціллю є підтримання на незмінному рівні маси грошей в обороті при вільному русі процентної ставки, то крива пропозиції грошей буде мати такий вигляд (рис. 3.5).

 

 

Рис. 3.5. Крива пропозиції грошей при орієнтації монетарної політики на підтримання маси грошей в обороті на незмінному рівні

Пряма вертикальна лінія, проведена з точки 100,0, свідчить про те, що фактична пропозиція грошей склалася на рівні 100,0 млрд. грн. і банківська система планує підтримувати її на цьому рівні незалежно від зміни процентної ставки. Якщо буде прийнято рішення за тих же умов збільшити пропозицію грошей до 125,0 млрд. грн., то крива пропозиції зміститься вправо в точку, адекватну 125,0 млрд. грн., але залишиться у вертикальному положенні, що свідчить про її незалежність від зміни процентної ставки.

Якщо грошово-кредитної політика визнають за монетарну ціль утримання на незмінному рівні процентної ставки при вільному русі грошової маси, то крива пропозиції набуде такого вигляду (рис. 3.6).

Горизонтальна лінія М1, проведена з точки 8, свідчить про те, що пропозиція грошей (точка А) повинна змінювати своє положення вліво чи вправо на горизонтальній прямій М1 (в залежності від зміни попиту на гроші) так, щоб утримувати процентну ставку на рівні 8 %. Якщо ж як ціль монетарної політики буде встановлено підтримання процентної ставки на рівні 10 %, то лінія пропозиції грошей переміститься вгору в точку 10, але збереже горизонтальне положення.

 

Рис. 3.6. Крива пропозиції грошей при орієнтації монетарної політики на підтримання процентної ставки на незмінному рівні

 

Зміщення пропозиції грошей (точка А) на обох рівнях у напрямку, потрібному для утримання ставки процента на незмінному рівні (8 % чи 10 %), центральний банк може забезпечити продажем цінних паперів на відкритому ринку (пропозиція грошей зменшиться) чи покупкою їх (пропозиція грошей збільшиться).

Крива пропозиції грошей може набути вигляду нахиленої лінії, якщо монетарна політика передбачає збільшення маси грошей, проте в меншою мірою, ніж це потрібно для збереження стабільного рівня процента. У такому разі одночасно змінюється і маса грошей, і норма процента, а крива пропозиції грошей займе положення, показане на рис. 3.7.

Вибір конкретної цілі монетарної політики і відповідної їй кривої пропозиції грошей залежить від економічної ситуації в країні та тих чинників, які обумовили зміну попиту на гроші, відповідно до якої банківська система повинна відкоригувати пропозицію грошей. Коли, наприклад, зростання попиту на гроші викликано зростанням цін, то, щоб не спровокувати розвиток інфляційного процесу, доцільно зафіксувати масу грошей на рівні, що склався, і відпустити у «вільне плавання» процентну ставку. У цьому випадку кривій пропозиції грошей доцільно надати однозначно вертикальне положення (рис. 3.5). Якщо попит на гроші знижується під впливом, наприклад, прискорення обігу грошей внаслідок удосконалення технологій міжбанківського переміщення грошей, то, щоб захистити реальну економіку від небажаного впливу зміни процентних ставок, їх рівень доцільно зафіксувати, а масу грошей відпустити «у вільне плавання». Цій ситуації буде відповідати горизонтальна крива пропозиції грошей (див. рис. 3.6).

 

 

Рис. 3.7. Крива пропозиції грошей при орієнтації монетарної політики на одночасну зміну маси грошей і процентної ставки

 

Глибше уяснити механізм цих зв’язків можна на повній графічній моделі грошового ринку, яка відображає одночасно криву попиту і криву пропозиції грошей.

 

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 41; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.016 сек.