Питання для самоперевірки

Мандрівник

План

ТЕМА ІІ. СЛОВО ЯК ОДИНИЦЯ МОВИ

1. Проблема визначення слова.

2. Основні ознаки слова:

а) слово як двобічна одиниця;

б) лексичне значення слова, його компонентний характер;

в) граматичне значення слова;

г) узагальнювальний характер слова; слово й поняття;

ґ) парадигматичні та синтагматичні відношення слів.

Рекомендована література

а) основна

1. Кочерган М.П. Слово і контекст. – Львів: Вища шк., 1980. – С. 6 - 44.

2. Левковская К.А. Теория слова и принципы ее построения и аспекты изучения лексического материала. – М.: Высш. шк., 1962. – С. 52 - 205.

3. Лисиченко Л.А. Лексикологія сучасної української мови: Семантична структура слова. – Харків: Вища шк., 1977. – С. 8 - 17.

4. Сучасна українська літературна мова. Лексика і фразеологія / За ред. І.К.Білодіда. – К.: Наук. думка, 1973. – С. 8 - 22.

б) для самостійного конспектування

1. Кочерган М.П. Про системність у лексиці та семантиці // Українська мова і література в школі. – 1976. – № 4. – С. 38 - 45.

Завдання І. У поданих текстах назвіть повнозначні слова.

І. Витворення і розвиток системи способів апеляції до однієї особи, у центрі якої знаходиться “тикання” й “викання”, зумовлювалися процесами, характерними для багатьох європейських етносів, водночас вона відзначається і рядом самобутніх, власне українських рис. Вибір сучасним мовцем одного із названих вище способів апеляції зумовлюють: офіційність – неофіційність ситуації спілкування; вікові характеристики як адресата, так і адресанта мовлення; суспільний статус учасників акту спілкування; їх стать; фах адресанта мовлення; традиції, що склалися для носіїв певної мови в цілому, представників окремих регіонів, соціальних груп тощо (М. Скаб).

ІІ. Просте, звичайне слово, яке щодня повторюємо і ми, і наші діти. А скільки воно таїть у собі найкращих, незабутніх спогадів! Скільки пов’язано з ним вдячних перемог і звершень у кожної людини! Учитель навчив нас писати й читати перше слово – мати. Потім такі, як земля, сонце, народ, праця. І не тільки навчив писати й читати ці слова, а й допоміг збагнути їх глибинний зміст, прищепив нам відповідальність обов’язку, допоміг поступово знаходити своє місце в житті (В. Кучер).

Завдання ІІ. У поданому тексті в повнозначних словах визначте лексичні та граматичні значення.

Кусень хліба, молоко в торбині,

Босі ніжки, збиті до крові, –

Гонить хлопчик гуси по стежині,

Прутиком похвиськує в траві.

І звертають хлопцеві з дороги,

Кидають привітно на ходу:

“Ти куди, козаче кривоногий,

Може, вже шукаєш молоду?”

Тільки він всміхається солідно

Та спідлоба гляне мимохідь,

І йому нітрохи не обідно,

Що його не хочуть розуміть.

Бо ж ніхто не знає, що хлопчина

Всі шляхи, де йшли мандрівники,

Буде знати, як оцю стежину,

Що веде від хати до ріки.

(В. Симоненко)

Завдання ІІІ. Поясніть значення слова гострий у поданих словосполученнях. Відповідь перевірте за словником.

Гострий кут, гостра сокира, гостра страва, гострий язик, гостра розмова, гострий предмет, гострий погляд.

Завдання ІV. Користуючись тлумачним словником, поясніть лексичне значення наведених слі;, визначте семи; назвіть архісеми, диференційні та конотативні семи.

1) пасовище, город, сіножать, сад, грядка;

2) ліс, діброва, соснина, гай, пуща, бір, луг;

3) йти, летіти, нести, пливти, повзти, чалапати, тягти.

Завдання V. Виділіть загальне значення, характерне для наведених парадигматичних груп.

Голубці, вареники, деруни, налисники, млинці, пельмені, борщ, каша, холодець, галушки, запіканка.

Батько, зять, мати, син, дочка, свекор, дід, невістка, дружина, хрещеник, кум, сваха, чоловік.

Напій, роса, молоко, розсіл, пиво, олія, відвар, вода, горілка, бензин, тернівка, нафта, сироп, маринад.

Завдання VІ. Подані слова згрупуйте за спільним значенням і дайте кожній групі родову назву.

Рік, чебрець, жайворонок, секунда, щавель, ластівка, місяць, калина, голуб, тиждень, люцерна, орел, доба, бузок, сова, хвилина, день, виноград, журавель, година, малина, ера, зозуля, жито, дятел, ріпа, епоха, просо, горобець.

Завдання VІІ. Доберіть слова до тематичної групи із загальним значенням “ посуд”, “свято”, “транспорт”.

Завдання VІІІ. Назвіть тематичні (лексико-семантичні) групи слів, які допоможуть Вам описати своє враження від кінофільму “Вогнем і мечем” (чи будь-якого іншого українського фільму).

Завдання ІХ. Слова лексико-семантичної групи “переміщення” поділіть на підгрупи.

Йти, прибігти, вступити, падати, походити, перекочувати, нести, ходити, відскочити, крокувати, летіти, відпливти, влетіти, шкандибати, скакати, веслувати, відлетіти, поблудити, перебрести, повзати, прикульгати, перекинути, волокти, транспортувати, примандрувати, відтаскати, виволокти, роз’їхатися, проплавати, відповзти, переплентатися, пригарцювати, пробродити.

Завдання Х. Подані слова згрупуйте в парадигматичні утворення (синонімічний ряд, тематична група, лексико-семантична група, функціонально-семантичне поле). Відповідь обґрунтуйте.

Табун, буря, радіти, калина, купчитися, хуртовина, боятися, ватага, терен, лютувати, парфумерія, буревій, бузок, сердитися, мишва, віхола, кукурудза, тужити, шторм, отара, малина, рій, сумувати, ураган, студентство, заметіль, конюшина, товпитися, тремтіти, квасоля, хурделиця, старостат, петрушка, тішитися, репертуар, щавель, циклон, череда, труситися, овес.

Визначення слова.

Які функціі виконує слово?

Дати характеристику кожній із ознак слова.

Поняття про лексичне і граматичне значенням.

Дати визначення поняттям “лексема”, “семема”, “сема”.

Назвати види сем і дати їм визначення.

Проаналізувати парадигматичні та синтагматичні відношення слів.

Дата добавления: 2017-02-01