Лист читачів поету

Дорога

Бібліотека

Слід

Шерсть

Іти

День

План

ТЕМА ІІІ. БАГАТОЗНАЧНІСТЬ СЛІВ

1. Поняття про багатозначність.

2. Однозначні та багатозначні слова.

3. Узуальне та оказіональне значення слова.

4. Семантична структура багатозначного слова і лексико-семантичний варіант.

5. Причини виникнення багатозначності.

6. Види полісемії.

Рекомендована література

а) основна

1. Лисиченко Л.А. Лексикологія сучасної української мови: Семантична структура слова. – Харків: Вища шк., 1977. – С. 18 - 28, 43 - 51.

2. Сучасна українська літературна мова. Лексика і фразеологія / За ред. І.К.Білодіда. – К.: Наук. думка, 1973. – С. 38 - 45.

б) для самостійного конспектування

1. Кочерган М.П. Лексична сполучуваність слова як засіб розмежування значень слова // Українська мова і література в школі. – 1978. – № 11. – С. 19 - 26.

2. Кузнецова Э.В. Полисемия и ее отношение к слову и понятию // Язык и мышление. – М.: Наука, 1967. – С. 208 - 214.

3. Русанівський В.М. Закономірності розвитку значення слова // Українська мова і література в школі. – 1981. – № 4. – С. 27 - 36.

4. Соколовська Ж.П. Чи заперечував О.Потебня багатозначність? // Мовознавство. – 1992. – № 1. – С. 17 - 21.

в) додаткова

1. Кочерган М.П. Слово і контекст. – Львів: Вища шк., 1980. – С. 45 - 94.

2. Свашенко А.О. Ознайомлення четвертокласників із багатозначними словами // Українська мова і література в школі. – 1974. – № 12. – С. 53 - 54.

3. Ширшов И.А. Типы полисемии в производном слове // Филологические науки. – 1996. – № 1. – С. 55 - 66.

Завдання І. Прочитайте тексти. Поясніть значення виділених слів. Доведіть, що ці слова багатозначні.

Я підвівголову, й раптом дрож пронизав мене. Я побачив угорі кілька приблідлих зірок, безмежну темряву, в якій, наче курява, плавало місячне проміння, гострий запах озимини й зволоженої землі діткнувся ніздрів, – і проста думка, що я живу на цьому світі, що все це бачу й відчуваю, що здатен розуміти й осмислювати, ця думка примусила мене затремтіти від зворушення. З гострою увагою подивився на лозинку, яку тримав у руках, – вона приглушено зблискувала, тьмяно яскріли краплини води на боках її. Узяв грудочку землі, розім’яв між пальцями, наче намагався вилущити з неї глибокий, ніким не знайдений смисл; долоні запахли шорстким пилом, проклюнувся дух перегною, довго пролежаного в землі й незотлілого коріння. Зірвав дрібну гостролисту очеретинку, помацав її суглоби, понюхав на зламі – війнуло рослинним водянистим соком, а також – трохи затхлістю болота (Є. Гуцало).

Його можна порівняти з піснею, витканою чи вишитою на полотні. Без рушника, як і без пісні, не обходяться народження, одруження людини, ювілейні урочистості.

Ознакою охайності, працьовитості кожної господині є прибрана хата і чистий рушник напохваті. По всій Україні поширений звичай накривати рушником хліб на столі. Ним накривали і діжу після випікання хліба, ставлячи її під образами на покуті. Дарунковими рушниками перев’язували кумів і гостей, запрошених на зорини.

Гарний був звичай використовувати рушник при будівництві житла. Його вішали вгорі, у кутку, коли стіни були вже зведені.

У перший день огляду озимини йшли в поле гуртом – частіше родом. Попереду батько ніс на рушнику хліб-сіль; у кошику, накритому рушником, несла різне частування мати. На зеленому полі розстеляли його, клали їжу. Так робили і в перший день оранки, сівби та жнив. Після закінчення жнив господар зустрічав женців з хлібом-сіллю на рушнику, а ті одягали на нього обжинковий вінок.

Коли син вирушав із дому в далеку дорогу, мати дарувала йому рушник, щоб беріг від лиха. Цей звичай існує і нині. Весільний рушник кожна дівчина готувала сама. Вишивати рушник, сорочки матері навчали дочок змалку.

Рушник у нашому побуті живе і сьогодні. Його використовують на весіллі, під час проводів хлопців до армії. З хлібом-сіллю на рушнику зустрічають дорогих гостей.

Добре було б, якби і в сім’ях повернулися до прадавньої традиції вишивати рушники (Л. Орел).

Завдання ІІ. Користуючись тлумачним словником, знайдіть однозначні слова.

Рано-вранці я почув спів трембіти з обочини, що на ній забіліли вівці квітом тернових чагарів. І відтоді чую голос її весняний.

Не знаю, де, на якій галявині грав вівчар на трембіті й будив зі спанку село, та ніколи в пам’яті моїй не стихне її чарівний гомін.

Чую весняну трембіту, бо дзвенить мені срібними дзвонами, котиться владною луною в горах й падає в плюскіт Тересви, що прудко мчить, бо тікає з урвищ, облазів, крутогорів на долину, до лона Тиси.

Бачу діда Микулу в колі вівчарів на церковному дворі. Недаремно колись Микулу слухали полонини. Кажуть люди на Верховині, що одна донька австрійського графа кожного літа приїжджала слухати, як грає ватаг Микула.

Чую луну трембіти, бо в ній спів Карпат і Верховини, бо в ньому шепіт замріяних смерек і дума велетнів буків. Пташиний переспів у ньому зіллявся з переливами солов’я і віщуванням ворожки зозулі. Бо в ньому гомін залицяльника полонинського вітру, курликання відлітаючих і прилітаючих журавлиних ключів, туркіт далекого грому (І. Чендей).

Завдання ІІІ. Подані слова запишіть у дві колонки, поділивши їх на однозначні та багатозначні.

Літургія, магістр, магістраль, прошелестіти, магнітола, мовлення, яснозорий, сканувати, ясла, ясир, скаут, родовище, різьба, рискати, реферат, родимка, путівка, прошивати, полоніст, полотно, непопулярний, писар, обповзати, митра, конгрес, апофеоз, альбом, автостоп.

Завдання ІV. Користуючись словником, знайдіть у тексті багатозначні слова та з’ясуйте, з якими значеннями вони вживаються.

Василь тихо одійшов на другий бік дороги і, постоявши, сів під деревами, спустивши ноги у рівчак. Люди сховалися за станційним амбаром, і на дорозі стало тихо. Проти Василя чорніли дерева подвір’я, праворуч блищала світлом станція, а ліворуч таємниче темніло мовчазне, глибоке поле. Він вийняв сопілку й заграв. Спершу згуки вилітали з неї нерішуче, несміло і наче ховалися зараз же в тьмі, боячись плавати тут, недалеко від цих чужих, ворожих їм кам’яних будинків (В.Винниченко).

Завдання V. У поданих реченнях з’ясуйте значення дієслова пливти. Перевірте себе за словником.

Мати вирішила пливти з дітьми на той бік річки (І. Ле). Тяжко-важко, в неописаній тривозі, плила їй година за годиною (І. Франко). Дні течуть, немов ріка, І рік за роком пропливає (М. Рильський). Орел пливе у чистому небі (О. Гончар). Мелодія пливла над сонними дахами, і дивно було чути її цієї темної ночі (О. Донченко). Одійшли [дівчата] дальше од кручі, де вода ще не дійшла до каміння і пливе тиха та чиста (П. Куліш). Мішана юрба пливла до церкви з трьох боків (І. Микитенко).

Завдання VI. Складіть речення зі словами день, іти на кожне зі значень.

1. Частина доби від сходу до заходу сонця, від ранку до вечора.

2. Час, який дорівнює 24 годинам; доба.

3. Календарна дата, встановлена для чого-небудь.

4. Час, період у житті людини.

1. Ступаючи ногами, пересуватися, рухатися, змінюючи місце в просторі (про людину, тварин).

2. Рухатися в якомусь напрямі (про види транспорту та інші засоби пересування).

3. Виходити, вирушати в певному напрямі, до кого-небудь.

4. Наближатися до кого-, чого-небудь; надходити, під’їжджати.

5. перен. Ставати, влаштовуватися, найматися кудись на роботу.

6. перен. Діяти певним чином (перев з обставинами способу дії).

7. Брати шлюб.

8. Бути призначеним, використовуватися для чого-небудь.

9. Продаватися, знаходити збут (про товари).

10. Виходити, виділятися з чого-небудь (про дим, тепло, запах).

11. Тривати певний час.

12. Наставати, наближатися (про певний відтинок часу, період життя).

13. Падати зверху, литися (про дощ, сніг).

14. Те саме, що личити.

Завдання VІI. Побудуйте схеми семантичної структури поданих багатозначних слів. Визначте вид полісемії.

1. Волосяний покрив тварин.

2. Волокно з остриженого, вичесаного волосяного покриву тварин.

3. Пряжа (нитки), виготовлена з такого волокна.

4. Тканина з такої пряжі.

1. Відбиток ноги чи лапи на якій-небудь поверхні.

2. Подряпина, рубець, пляма і т. ін., залишені чим-небудь; знак від чогось.

3. Те, що вціліло, збереглося від руйнування, нищення, загибелі і т. ін.

4. заст. Земля, пісок і т. ін. з того місця, де ступала чиясь нога.

1. Установа, культосвітній заклад, де зберігаються і видаються читачам книжки, журнали і т. ін., а також здійснюються популяризація і пропаганда літературних творів.

2. Більш або менш значна кількість книжок, спеціально підібраних для читання, наукової роботи, з метою колекціонування і т. ін.

3. Приміщення, кімната для зберігання книжок; книгосховище.

4. Назва споріднених за темою серійних видань або книжок чи журналів, призначених для певної категорії читачів.

1. Смуга землі, по якій їздять і ходять.

2. Місце для проходу, проїзду.

3. Перебування в русі (йдучи або їдучи куди-небудь).

4. у знач. присл. дорогою. Під час руху, подорожування куди-небудь.

5. Правильний напрямок для руху кого-небудь.

Завдання VІІI. Прочитайте текст, з’ясуйте значення підкреслених слів.

Твої вірші – думок великих злиток:

У них епоха і життя нове –

Від ескаваторів до шоколадних плиток

Яскравими картинами пливе.

І трактори, що заповзли в аули,

І літаки над хмарами шугають –

То не біда, що те сто раз ми чули,

То не біда, що те і діти знають.

І хоч про все те знаємо з газети,

Любов до тебе все-таки лелієм,

Бо нам приємно знать, поете,

Що ми й самі писати так умієм.

(В. Симоненко)

Завдання IX. Прочитайте тексти, розкрийте значення незрозумілих вам слів.

Оленка, в білоносовому штофному кунтуші, в запасці з світлого штофу, з королевим цвітом у косах, пурхнула в ридван, Полуботок і я посідали на коні. Полковник був у святковому строї – в жупані з рясними ґудзиками, підперезаний довгим поясом, на плечах – накидка, застібнута біля горла застібкою в камені, я – в новенькому кунтуші, котрий повідстовбурчувався на плечах, ще й не застібався на всі застібки…(Ю.Мушкетик).

Дата добавления: 2017-02-01