Виділяють два основних види конфліктів: конструктивні та деструктивні.

Деякі керівники шкіл підкреслено витримують дистанцію у взаємовідносинах з педагогами та учнями, вважаючи, що неформальні стосунки зашкодять справі.

Фактори виробничого характеру (взаємовідносини в колективі, умови праці).

Фактори невиробничого характеру (стан здоров’я, сімейні обставини, побутові умови, умови дозвілля).

Основні причини конфліктів

Школа – соціальний інститут, в якому працюють та навчаються люди (педагоги, діти). Всі вони мають усталені норми, погляди, бачення, темперамент та характери. Ця несхожість і визначає фактори, які спричиняють конфлікти:

3. Безпосередні причини:

ª матеріально-технічні;

ª господарчо-організаційні;

ª соціально-професійні;

ª соціально-психологічні;

ª соціально-демографічні.

У педагогічних колективах причинами конфліктів бувають: фізична несумісність – 20%; емоційна несумісність – 25%; інтелектуальна несумісність – 55%.

Чому у людей виникає спотворена уява про ставлення один до одного? Це, насамперед, через недостатність неформального спілкування, людських контактів; через психологічну скутість, невміння або побоювання показати оточуючим свою щирість, доброзичливість, увагу.

Вважається, що конфлікти конструктивного характеру корисні, оскільки вони усувають "застої" індивідуальної або групової життєдіяльності та стимулюють рух вперед. Звідси більшість конфліктологів роблять висновок, що ставлення до конфлікту повинно зводитися не до того, щоб запобігти чи усунути конфлікт, а до того, щоб знайти спосіб зробити його продуктивним.

За напрямками комунікації конфлікти бувають:

Малюнок 24

На жаль, 80% всіх конфліктів у школі носять вертикальну орієнтацію, тобто найбільш небажану, бо в них втягуються учні та їх батьки, вчителі та керівництво школи, що веде до дезорганізації діяльності шкільного колективу.

Малюнок 25. Конфлікти в динаміці

Дата добавления: 2017-02-01