Розділ 1. Європейська освітня інтеграція

ВСТУП

ISВN 966-364-368-4

Нагаєв В. М.

У ВИЩІЙ ШКОЛІ

ВИКЛАДАННЯ

МЕТОДИКА

Рекомендовано

Міністерством освіти і науки України

як навчальний посібник для студентів

вищих навчальних закладів

Київ—2007

УДК 378.014 (447) (075.8)

ББК Ч 484 (4Укр) ло я 7

Н16

Гриф надано

Міністерством освіти і науки України (лист № 14/18-Г-414 від 04.07.2006 р.)

Рецензенти:

Т. О. Дмитренко — доктор педагогічних наук, професор кафедри соці­альної педагогіки ХНПУ ім. Г.С. Сковороди;

О. Г. Романовський — доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри педагогіки і психології управління соціальними системами, про­ректор з науково-педагогічної роботи НТУ «Харківський політехнічний ін­ститут»;

М. О. Бєсєдін — доктор економічних наук, професор, завідувач кафед­ри менеджменту організацій ХНАУ ім. В. В. Докучаєва;

М. М. Турченко — кандидат економічних наук, професор кафедри ор­ганізації виробництва, бізнесу та менеджменту ХНТУСГ ім. П. Василенка.

Н 16 Методика викладання у вищій школі: Навч. посібник. — К.: Центр учбової літератури, 2007. — 232 с.

Навчальний посібник висвітлює теоретичні, методичні й методологічні основи дидактики викладання навчальних дисциплін у контексті адаптації вищої освіти України до Болонського процесу. У додатках наведено авто­рську програму навчального курсу за кредитно-модульною технологією навчання, адаптовану до вимог Європейської кредитно-трансферної систе­ми (ЕСТS).

Навчальний посібник викладено за модульним принципом і призначе­ний для студентів магістратури економічних спеціальностей вищих навча­льних закладів. Може бути використаний у системі дистанційного навчан­ня та післявузівської підготовки для самостійного вивчення окремих розділів дисципліни аспірантами і викладачами, які удосконалюють навча­льний процес за принципами сучасної дидактики.

ISBN 966-364-368-4 © В. М. Нагаєв, 2007.

© Центр учбової літератури, 2007.

«Освіта — основа розвитку особистості,

суспільства, нації, держави, запорука

майбутнього України»

Національна Доктрина розвитку освіти

У відповідності до сучасних соціальних замовлень підготовка фахівців вищої освіти повинна грунтуватися на методологічній основі. Магістри економічних спеціальностей, особливо спеціа­льності «Менеджмент організацій», повинні володіти не тільки знаннями, вміннями і навичками творчої діяльності у відповідній галузі, а й уміти навчати інших, розробляти методологічні основи управління навчально-освітнім процесом у системі підготовки і перепідготовки управлінських кадрів усіх сфер народного госпо­дарства країни.

Останнє положення є найбільш актуальною проблемою розви­тку вищої національної освіти. Для неї настав період активних пошуків таких дидактичних підходів і засобів, які могли б надати гарантоване досягнення цілей навчання [29, с. 3].

На черговій конференції міністрів країн Європи, відповіда­льних за сферу вищої освіти (19 травня 2005 р., м. Берген, Нор­вегія), було схвалено приєднання України до Болонського про­цесу. У Комюніке було зазначено, що основним принципом розвитку ревіти у країнах—учасниках Болонської співдружності повинно стати партнерство між навчальними закладами по всій Європі. При цьому особливо важливими умовами Євроосвітньої інтеграції є:

1) забезпечення якості навчання;

2) реалізація інтенсивної дослідницької діяльності;

3) визначення соціальної складової доступності вищої освіти;

4) забезпечення мобільності студентів і працівників ВНЗ.

Визначальними тенденціями розвитку світової освітньої сис­теми стають поглиблення її фундаменталізації, посилення гума­ністичної спрямованості, духовної та загальнокультурної складо­вої освіти, формування у студентів системного підходу до аналізу складних технічних і соціальних ситуацій, стратегічного мислен­ня, виховання соціальної та професійної мобільності. Необхід­ність підтримання високої конкурентоспроможності на динамічному ринку праці потребує також прищеплення прагнення і на­вичок до самонавчання, самовиховання і самовдосконалення протягом усього активного трудового життя.

В Україні розглянуті тенденції і особливості розвитку істот­но ускладнюються ще й тим, що вони відбуваються на тлі про­цесів глибокої трансформації не тільки суспільно-політичного устрою та соціально-економічного укладу, а й суспільної пси­хології, системи життєвих цінностей і орієнтирів, морально-етичної парадигми.

Освіта визнана однією з найголовніших складових загально­людських цінностей. Вектор сучасної політики і стратегії держа­ви спрямований на подальший розвиток національної системи освіти, адаптацію її до умов соціально-орієнтованої економіки, трансформацію та інтеграцію в європейське і світове співтовари­ства.

Останнім часом суспільство почало усвідомлювати принципо­во нову роль освіти у сучасному інформаційному світі, тому вона вже стала одним з найважливіших чинників політики.

Основою якісних змін у вищій освіті України є п'ять пріори­тетних напрямів [28, с. 5]:

1) європейський рівень якості і доступності освіти;

2) духовна зорієнтованість освіти;

3) демократизація освіти;

4) соціальне благополуччя науковців і педагогів, реалізація формули: «Щасливий учень — щасливий учитель — щаслива держава»;

5) розвиток суспільства на основі нових знань.

В Україні реалізується програма навчання протягом усього життя людини. Країни—учасниці Болонського процесу підкрес­люють важливий внесок вищої освіти у впровадження довічного навчання в реальність. Вони вживають заходів, щоб спрямувати національну політику своїх країн до цієї мети і спонукати вищі навчальні заклади збільшити можливості щодо громадян навча­тися незалежно від віку, включаючи визнання попередньої осві­ти. Вони підкреслюють, що такі дії повинні бути невід'ємною складовою діяльності вищої освіти.

Структура освіти України за своєю ідеологією та цілями узго­джена зі структурами освіти більшості розвинутих країн світу. Україна досягла високого рівня реалізації двох стратегічних за­вдань: розширення доступу до отримання вищої освіти і досяг­нення рівня, відповідного світовим стандартам, що сприятиме найповнішому задоволенню освітніх потреб громадян.

Мета навчального посібника — надати слухачам магістратури цілісну і логічно-послідовну систему знань про дидактику підго­товки кадрів вищої кваліфікації, розкрити концепцію, основи те­орії, методики і методології викладання навчальних дисциплін у системі вищої економічної освіти.

Предмет дисципліни: системно організований навчальний процес підготовки кадрів вищої освіти за сучасними дидактич­ними принципами.

Завдання вивчення дисципліни:

• ознайомитись із законодавчими актами України про вищу освіту і концепцією її розвитку за Болонським процесом;

• ознайомитися зі структурою і змістом навчального процесу у вищому навчальному закладі, з особливостями роботи виклада­чів, завідувача кафедри, деканату, адміністрації;

• оволодіти педагогічними формами освітньої взаємодії зі студентами, навчитися творчо застосовувати знання і способи ді­яльності, засвоєні під час вивчення дисциплін управлінського циклу;

• навчитися планувати, організовувати і аналізувати різнома­нітні види навчальних і позааудиторних занять, використовувати найбільш ефективні методи навчання, виховання і розвитку сту­дентів;

• набути початкового досвіду ведення науково-методичної роботи, дослідно-експериментальних форм педагогічної діяль­ності;

• ознайомитися з кращим педагогічним досвідом викладачів ВНЗ України, апробувати найбільш ефективні прийоми і методи навчання, що застосовуються в системі викладання навчальних дисциплін.

Основні форми вивчення дисципліни: лекції, семінарські і прак­тичні заняття, ділові і дидактичні ігри, тренінги, дискусійні фор­ми розгляду виробничих ситуацій, складання і рішення тематич­них кросвордів, наукові семінари, дебатні турніри, реферативні читання, навчальні конкурси, тестування. Заключний контроль — залік. Система дидактичного забезпечення— модульно-рейтингова технологія навчання.

Зміст навчального посібника апробовано автором у Харківсь­кому НАУ ім. В. В. Докучаєва у 2002—2006 рр. за модульно-рейтинговою та кредитно-модульною технологіями навчання в системі адаптації навчального процесу до вимог Болонського процесу.

«Учітесь, читайте і чужому научайтесь й свого не цурайтесь»

Т. Г. Шевченко

1.1. Концептуальні напрями розвитку вищої освіти в Україні.

1.2. Особливості систем вищої освіти у країнах Євро­пи, Азії та Америки.

1.3. Болонський процес як засіб інтеграції і демократи­зації вищої освіти.

1.4. Адаптація вищої освіти України до вимог Болонсь­кого процесу.

Євроінтеграція України як чинник соціально-економічного розвитку держави. Системи вищої освіти в країнах Європи і Америки. Болонський процес як засіб інтеграції і демокра­тизації вищої освіти країн Європи. Цілі, принципи та етапи формування Європейської системи вищої освіти в Україні. Європейська' кредитно-трансферна система (ЕСТЗ). Принципи, шляхи і засоби адаптації Європейської кредитно-трансферної системи (ЕСТЗ) у вищу освіту України.

Дата добавления: 2017-02-01