Традиційний метод аналізу документів

Т р а д и ц і й н и й (к л а с и ч н и й) метод аналізу – це сукупність операцій, які дозволяють інтерпретувати текст залежно від поставлених дослідником цілей. В традиційному аналізі розрізнюють зовнішній і внутрішній.

Зовнішній аналіз – аналіз “історичного контексту” документа, тобто аналіз контексту документа у власному розумінні цього слова і всіх обставин, які супроводжували появу документа. Мета цього аналізу – встановити вид документа, форму, місце та час його появи, автора, ініціатора, мету його створення, його надійність та достовірність, який його контекст.

У соціологічних дослідженнях права зовнішній аналіз документів не відіграє помітної ролі, тому що для значної кількості документів (нормативні акти, судові справи, статистичні звіти, узагальнення правозастосовчої практики тощо) їх істинність не викликає сумніву.

Внутрішній аналіз – це дослідження змісту документа. При цьому перш за все визначається повнота інформації, а також її вірогідність.

Наприклад, при вивченні стану злочинності статистичні дані за окремими складами злочинів будуть неповними через неурахування прихованої (латентної) злочинності.

Вивчення документа – це аналіз його змісту в контексті теоретичних завдань дослідження. Тому необхідно підготувати схему аналізу та визначити текстові індикатори ключових понять концепції дослідження.

Можна запропонувати приблизний перелік ознак, що характеризують процес аналізу, зміст документів і результати аналізу, які реєструються у протоколі.

1. Елементи зовнішнього аналізу.

Документ. Що він собою уявляє? Який його вид, статус, форма, істинність? Чи необхідні спеціальні методи для аналізу?

Автор. Хто він? Його компетентність? Що спонукало до створення документа? Які цілі переслідував? Які інші документи цього типу створив або у створенні яких брав участь?

Умови тієї сфери, до якої належить документ, до його створення, після створення. Як він узгоджується з подіями, умовами, іншими аналогічними документами? Яку суспільну дію мав? Чи є згадування про нього в інших документах? В яких саме?

Зміст документа (загальна оцінка). Яка тема (проблема) висвітлюється? Про кого і про які дії йде мова в його тексті? (Аналіз змісту дій, що описані, може бути проведений за схемою спостереження). Який тип, жанр викладення (доказу) використовується? Які види фактичних даних (об’єктивних й оціночних) наводяться? Наскільки зміст відповідає початковому задуму?

Достовірність інформації, яка міститься в документі. Наскільки інформація відповідає реальності, що описується? Чи є підтвердження або спростування з інших джерел? Якого роду інформація в ньому більш достовірна, яка менш?

Функція документа в дослідженні. Наскільки документальні відомості відповідають цілям дослідження? Наскільки повна, достовірна, надійна для цих цілей інформація? Чи є необхідність її використання, залучення інших документальних джерел та яких саме?

2. Загальна характеристика змісту.

Що? На що хоче звернути увагу комунікатор у повідомленні?

Ком у передає повідомлення?

Як воно побудовано?

Хто його передає?

Чому може бути потрібне повідомлення реципієнту?

Чи ефективно впливає повідомлення на реципієнта?

Значно підвищують об’єктивність у розумінні документів спеціалізовані наукові методи аналізу. Наприклад, метод юридичного тлумачення закону, який являє собою сукупність певних правил; спеціалізовані логіко-семантичні методи аналізу юридичної мови та ін.

В юридичній науці використовується широке коло спеціальних методів. Так, метод юридичного тлумачення закону є сукупністю правил, дотримання яких інтерпретує текстову інформацію в суворій системі юридичних понять і категорій.

Метод тлумачення закону спрямований не тільки на виявлення юридичних ознак норми. Через те, що є багато понять, які утворюють норми, відбивають суспільні явища, виникає завдання визначення соціального змісту закону. Це досягається за допомогою прийомів соціологічного тлумачення норми, що є невід’ємним компонентом методу юридичного тлумачення. Однак не можна не відзначити і тих труднощів, з якими ще стикаються дослідники при аналізі змісту норми, зокрема при встановленні її конкретних соціальних цілей.

Справа в тому, що будь-який документ створюють з особливою метою, яка часто не збігається з цілями дослідження. Інтерпретація тексту в ході будь-якого традиційного аналізу дозволяє проникнути в сутність документа й виявити все, що цікавить дослідника, глибинні замисли та мотиви комунікатора, очікуваний ефект від повідомлення, особливості того історичного моменту, в який створювався документ, тощо.

Традиційні методи мають одну велику ваду, яка може звести нанівець усю працю дослідника в очах людей з іншими поглядами й підходами до проблеми, що розглядається. Це суб’єктивізм класичних методів аналізу. Дійсно, тут інтерпретація документа (документів) повністю залежить від тих настанов, з якими дослідник підходить до опрацювання матеріалу.

Тому в дослідженнях традиційними методами, які роблять різні вчені з тією самою метою, на базі тих самих документів, висновки бувають доволі різні, іноді навіть протилежні. Проте в традиційних методах є й багато корисного. Їх можна використовувати на матеріалах одного чи кількох документів. При застосуванні традиційних методів аналізу, що не менш важливо, не втрачаються особливі риси, оригінальність документа.

До цього часу мова йшла про традиційний (класичний) аналіз документів, під яким розуміють усе різноманіття розумових операцій, які спрямовані на інтерпретацію документа.

Дата добавления: 2017-02-01