Безособові статичні канали

Особисті статичні канали

Інтерактивні канали

Фізична присутність

(контакт віч-на-віч)

(телефон, електронні засоби зв'язку)

(записки, листи)

(звіти, бюлетені)

Доцільно використовувати для нестандартних, багатозначних, складних повідомлень

Підходять для рутинних, чітких, простих повідомлень

Рис. 2.5. Класифікація комунікаційних каналів за пропускною спроможністю і придатністю для різних повідомлень

Вибір каналу залежить від того, яким є повідомлення — звичайним, рутинним, чи нестандартним, складним. Звичайні повідомлення містять багато різних даних або просто закріплюють у письмовій формі те, про що вже є усна домовленість. Такі повідомлення можна передавати через менш місткі канали. Письмові комунікації доцільні й тоді, коли інформація є офіційною або коли учасники комунікації віддалені один від одного на значні відстані. Нестандартні повідомлення, як правило, є неоднозначними і можуть бути неправильно сприйняті. Часто їх передають за форс-мажорних обставин, тому слід обирати наймісткіші канали.

Міжособистісні комунікації

Більшість комунікацій, що супроводжують трудову діяльність, є міжособистісними.

Міжособистісні комунікації — спілкування працівників організації між собою з приводу визначення цілей, розподілу завдань, обговорення способів виконання роботи, розв'язання проблем, коригування дій, призначення винагород тощо.

Комунікації у менеджменті

Міжособистісні комунікації поділяють на комунікації між двома індивідами; комунікації між індивідом і групою; комунікації всередині групи (багатоканальні комунікації).

Комунікації між двома індивідами. За таких комунікацій обидві сторони виступають відправниками й адресатами інформації. Каналом передавання інформації є голос (звук) чи погляд (жест), а зворотним зв'язком — відповідь кожного з учасників цієї комунікації.

Комунікації між індивідом та групою. Виникають, коли одна особа (доповідач) доводить певну інформацію до значного кола інших осіб (слухачів). Наприклад, виступ на засіданні, конференції, в лекційній аудиторії. Комунікаційні канали можуть бути ті ж, що й за першого виду, але підвищена гучність голосу, активніша жестикуляція. Можуть використовуватися візуальні засоби (плакати, презентаційна техніка: проектори, комп'ютери, короткі фільми тощо). Особливістю цих комунікацій є поганий зворотний зв'язок, що ускладнює передавання інформації. Велика аудиторія, зазвичай, мало реагує на слова доповідача, сприймаючи їх формально, тому йому треба докладати більше зусиль для доведення змісту інформації до слухачів і одержання їх підтримки.

Цей вид комунікацій потребує попередньої підготовки. Фахівці рекомендують:

— не ховатися за трибуну, налаштуватися на конкретну аудиторію і відразу налагодити з нею контакт;

— підготувати короткі тези доповіді й користуватися ними, коли потрібно навести цифри, процитувати чиюсь думку тощо;

— вміти користуватися мікрофоном так, щоб він не підсилював огріхи мови;

— дивитися на аудиторію;

— говорити виразно;

— використовувати багату лексику;

— зацікавити слухачів через їх мотивацію до інформації, яку повідомляєте;

— навчитись тримати паузу, щоб наголосити на важливому, узагальнити, зробити несподівані висновки;

— поєднувати слово із жестом;

— змінювати темп мовлення;

— не бути «педантично-систематично-повчаль-ним»;

Дата добавления: 2017-02-01