Децентралізовані комунікаційні мережі

Рис. 2.7. Схеми комунікаційних мереж робочої групи

Комунікації у менеджменті

Ефективність обох груп комунікаційних мереж залежить від того, якого змісту завдання вирішують команди. Зокрема, централізовані мережі ефективні при вирішенні простих завдань: працівники команди просто передають інформацію лідерові, який приймає рішення. Наприклад, при контролі за виконанням виробничої програми цеху інформація від майстрів чи начальників дільниць надходить до начальника цеху, який і приймає рішення щодо коригування календарних планів у разі виникнення «вузьких місць». Тут комунікації здійснюються за схемою «колесо». За схемою «У» часто працюють керівники малих підприємств. Наприклад, для прийняття рішення щодо розширення виробництва директору фірми необхідні консультації фінансового менеджера або головного бухгалтера (щодо фінансових можливостей фірми) і комерційного директора (щодо ринкової кон'юнктури).

У децентралізованих мережах інформація «обходить» усіх членів команди доти, доки хтось із працівників не збере її і не знайде рішення. Це уповільнює вирішення простих завдань. А за проблемних ситуацій децентралізовані мережі працюють швидше, ніж централізовані, оскільки інформація доступна всій команді й кожен працівник бере активну участь у прийнятті рішення. Тому, наприклад, мережі типу «всі канали» доцільно використовувати для розроблення стратегічних рішень, коли лідеру необхідні консультації всіх ключових осіб фірми та провідних фахівців. Мережа «коло» придатніша для вирішення взаємопов'язаних завдань, коли інформація, отримана від однієї особи, служить відправною точкою для наступного етапу робіт і завершення інформаційного ланцюжка є підставою для наступного витка робіт, які потребують висновків попередньої роботи (наприклад, при розробленні нового продукту).

Аналогічна картина спостерігається і щодо точності рішень, які приймаються командами. Для вирішення складних проблем менеджеру слід забезпечувати вільний доступ до інформації всім членам команди, тобто створювати децентралізовані комунікаційні мережі, а при розв'язанні рутинних завдань доцільно формувати централізовані.

Водночас ефективний менеджер має використовувати й неформальні канали передавання інформації, які роблять її чіткішою та достовірнішою.

Технологія менеджменту

Комунікації у менеджменті

Неформальні комунікаційні мережі мають певну логічну структуру. Найвідоміпіі з них — мережі «зустрічі з народом» і «виноградна лоза».

Комунікаційна мережа «зустрічі з народом». Почали широко застосовувати в колишньому СРСР у 80-ті роки XX ст., коли від усіх керівників вимагали «більше демократії». Хоча вони мали явно демонстраційний характер, але поступово увійшли в практику управління, оскільки виявилися корисними. «Зустрічі з народом» доцільно застосовувати, наприклад, перед прийняттям рішення, коли для керівника важливо, як на це рішення відреагують підлеглі. Якщо реакція усіх однозначно негативна, то рішення повертають на доопрацювання.

Ефективними вони є і за умови, коли керівництво відчуває, що йому не надають повної інформації про стан справ у фірмі, відфільтровуючи ту її частину, яка може змінити уявлення вищого менеджменту про реальний стан справ.

Комунікаційна мережа «виноградна лоза». Вона існує в кожній організації і допомагає її працівникам вгамувати інформаційний «голод». Цією мережею поширюються чутки щодо стану справ у фірмі. Мережа активізується в період організаційних змін або за умов погіршення економічної ситуації. Як правило, активними у ній є лише декілька осіб. Найпоширеніші її схеми зображено на рис. 2.8.

Дата добавления: 2017-02-01