Вивчення впливу температури на частоту серцевих скорочень

Мета роботи. Вивчити вплив зовнішніх умов на роботу серця.

Матеріали та обладнання. Жаба, коркова пластина, вата, набір інструментів для препарування, термометр, розчин Рінгера, марлеві серветки, посудина з льодом, гаряча вода.

Хід роботи. Жабу знерухомлюють і оголюють серце. Подальшу роботу можна проводити за одним із двох варіантів.

1 варіант.

Зрошують серце жаби розчином Рінгера, який має температуру 0, 5, 10, 15, 20, 25, 30, 35 і 40°С та підраховують частоту серцевих скорочень.

Замість зрошення можна впливати на ділянку синуса, використовуючи пробірки з водою вказаної температури.

Отримані дані заносять в таблицю (табл. 5) та будують графік залежності частоти скорочень серця від температури.

Таблиця 5. Результати досліду

Температура розчину Рінгера, °С	Жаби	У середньому

частота

серцевих

скорочень

0 5 10 15 20 25 30 35 40 45 t

Графік залежності частоти скорочень серця від температури

Висновок:

Дослід 3

Дослідження впливу електролітів на роботу серця

Мета роботи. Вивчити вплив іонів калію і кальцію та гормону адреналіну на роботу ізольованого серця.

Матеріали та обладнання. Для роботи необхідні: жаба, коркова пластинка, набір інструментів для препарування, розчин адреналіну (1:1000), 1% розчини хлориду кальцію та хлориду калію, розчин Рінгера, маленький пінцет, нитки, вата, марлеві серветки піпетка.

Хід роботи.

Жабу знерухомлюють і фіксують на пластині черевцем догори. Оголяють серце. Під гілки аорти проводять нитку маленьким пінцетом, серце перекидають на «спинку», роблять надріз унизу венозного синуса, вводять у нього скляну канюлю, заповнену розчином Рінгера, фіксують її ниткою. Тепер розчин з канюлі надходить у венозний синус і далі в серце.

Через 3-4 хв підраховують кількість скорочень серця за хвилину. Далі в канюлю до розчину Рінгера додають піпеткою 2-3 краплі розчину кальцію хлориду. Спостерігають збільшення частоти та сили серцевих скорочень, ведуть їх підрахунок. Після дії іонів кальцію протягом 5 хв в канюлю наливають тільки розчин Рінгера - промивають порожнини серця, а потім додають 2-3 краплі розчину калію хлориду. Підраховують кількість серцевих циклів за хвилину порівнюють їх з нормою і впевнюються, що серце послабило свою роботу. Слід пам’ятати, що надмірна кількість іонів калію, як і кальцію, може призвести до зупинки серця. Знову промивають серце розчином Рінгера і через 5 хв додають до нього 1-2 краплі розчину адреналіну. Спостерігають значне прискорення роботи серця

Наслідки дослідів запишіть до таблиці 6.

Таблиця 6. Наслідки дії електролітів та адреналіну на роботу серця жаби

Кількість скорочень серця за хвилину
у нормі	під дією
кальцію хлориду	калію хлориду	адреналіну

Вплив перелічених речовин можна досліджувати на оголеному серці жаби. З цією метою на працююче серце наносять краплями відповідний розчин.

Візуально можна спостерігати дію цих речовин, капаючи їх розчини на ізольоване серце, що розміщене у розчині Рінгера на годинникову скельці.

Висновок:

Дослід 4

Аналіз провідної системи серця

Мета роботи. Вивчити ступінь автоматії різних відділів серця.

Матеріали та обладнання. Жаба, набір інструментів для препарування, нитки, коркова пластина, секундомір, вата, марлеві серветки, розчин Рінгера.

Хід роботи. Жабу знерухомлюють і фіксують її на пластині. Оголюють серце. Потім пінцетом підводять під серце нитку, захоплюють вуздечку, що знаходиться між шлуночком і дорзальним боком серцевої сорочки, перев’язують її і розрізом відокремлюють від сорочки (за цю нитку зручно піднімати серце). Підраховують частоту серцевих скорочень.

Підводять тонким пінцетом нитку під аорту, потім беруть за прив’язану до вуздечки нитку, перевертають серце, повільно і обережно затягують нитку на межі (по білій лінії) між венозним синусом і передсердям. Якщо перша лігатура накладена правильно, то серце зупиняється, а венозний синус продовжує скорочуватися. Підраховують частоту скорочень венозного синуса.

При нанесенні механічного подразнення на шлуночок або передсердя обидва відділи серця скорочуються одночасно.

Другу лігатуру, не знімаючи першої, накладають на межі між передсердями і шлуночком. Нитка другої лігатури подразнює атріовентрикулярний вузол. У залежності від того, як накладена лігатура, спостерігають скорочення передсердь або шлуночка. Підраховують частоту скорочень кожного відділу серця за 1 хвилину.

Третю лігатуру накладають на нижню третину шлуночка і відмічають стан верхівки серця. Схема накладання лігатур Станніуса наведена на рис. 15.

Результати досліду заносять у таблицю 7, та пояснюють причини зміни частоти скорочень різних відділів серця після накладання лігатур.

Рис. 15. Місця накладання лігатур Станніуса 1- перша лігатура; 2 - друга лігатура; 3 - третя лігатура

Таблиця 7. Результати досліду:зміни частоти скорочень венозного синуса, передсердь і шлуночка після накладання кожної лігатури

Відділи серця	Частота скорочень серця за хвилину
початкова	після накладання лігатури
першої	другої	третьої
Венозний синус
Передсердя
Шлуночок
Верхівка серця

Висновок:

Дослід 5

Дослідження роботи серця клінічними методами

1. Прослуховування (аускультація) тонів серця

Мета роботи. Ознайомитися з методикою дослідження звукових явищ, що супроводжують роботу серця.

Матеріали та обладнання. Піддослідні тварини, фонендоскопи, магнітофон.

Хід роботи.

За допомогою магнітофона відтворюють тони серця і відмічають зміни, які виникають при різних пороках серця.

Вислуховування (аускультацію) тонів серця проводять за допомогою фонендоскопа при витягнутій вперед лівій кінцівки тварини. До поверхні грудної клітки у проміжку між 3-5 ребрами прикладають фонендоскоп і проводять вислуховування тонів серця.

Оптимальні точки двостулкового клапана у коня знаходяться у 5-му міжреберному проміжку зліва. Оптимальна точка тристулкового клапана – у 4-му міжреберному проміжку справа (у середині нижньої третини грудної клітки). Ці два тони є домінуючими у загальному звуку, який виникає при систолі серця.

Оптимальна точка півмісяцевих клапанів аорти знаходиться у 4 міжреберному проміжку справа і зліва нижче лінії плечового суглоба, оптимальна точка півмісяцевих клапанів легеневої артерії – у 3 міжреберному проміжку зліва, у середині нижньої третини грудної клітки. Тони аорти і легеневої артерії створюють у сукупності діастолічний тон. При вислуховуванні звертають увагу на ясність тонів, частоту, ритм, відсутність шумів. Повторюють вислуховування після руху тварини.

Аналізують звукові явища, які виникають при роботі серця та роблять висновки щодо серцевих тонів.

Висновок:

2. Дослідження серцевих поштовхів

Мета роботи. Ознайомитися з методами дослідження серцевого поштовху.

Матеріали та обладнання. Піддослідні тварини.

Хід роботи. Велику або малу тварину фіксують, ліву передню кінцівку її відводять вперед. Долоню руки прикладають до грудної стінки в межах 4-5 міжреберного проміжку і визначають серцевий поштовх. У деяких тварин його можна виявити за здриганнями грудної стінки і рухами волосяного покриву. Звертають увагу на частоту серцевого поштовху, ритм, силу і місце його виникнення. Результати записують і аналізують.

Висновок:

3. Дослідження пульсу

Мета роботи. Ознайомитися з методами дослідження пульсу у сільськогосподарських тварин.

Матеріали та обладнання. Піддослідні тварини, секундомір.

Хід роботи. Фіксують тварину у станку і дають їй заспокоїтися. Дотримуючись правил безпеки проводять пальпацію пульсу: у коней на зовнішній щелепній артерії у судинній вирізці нижньої щелепи, інколи – на хвостовій артерії; у великої рогатої худоби – на артерії, яка розташована на внутрішній поверхні гомілки, а також на зовнішній щелепній артерії; у овець, кіз, собак і хутрових звірів – на стегновій артерії у паху, або на плечовій артерії на внутрішній поверхні плечової кістки.

При визначенні пульсу вказують (або підкреслюють необхідне):

1) частоту пульсових поштовхів (частий, рідкий), за хвилину -

2) ритмічність: ритмічний, аритмічний з неоднаковими проміжками часу між ударами

3) величину розмаху стінки судин (малий чи великий пульс)

4) пружність судинної стінки при прощупуванні (м’який чи твердий пульс, коли кровонаповнення судини слабке й при незначному натискуванні на артерію рух крові припиняється)

5) висоту (високий і низький, коли стінка судини піднімається на незначну висоту)

Після дослідження пульсу в спокійному стані тварину примушують пробігти і знову досліджують пульс. Звертають увагу на зміну його частоти інших характеристик. За пульсом судять про роботу серця та стан кровоносних судин

Висновок:

Дослід 6

Спостереження за рухом клапанів серця

Мета роботи. На ізольованому серці простежити за рухом півмісяцевих і стулчастих клапанів при зміні тиску у порожнинах шлуночків.

Матеріали та обладнання. Серце великої рогатої худоби, вівці, свині, штатив, лійка, скляні і гумові трубочки, нитки, голки.

Хід роботи.

Роздивитися серце зовні, і, розкривши його через передсердя, ознайомитися з клапанним апаратом. Перев’язати задню порожню вену (рис.16, 5) шовком, а в передню вв’язати скляну воронку (1), яка закріплена у кільці штативу (6). У легеневу артерію ввести невелику зігнуту трубку (2), поєднану через корок з довгою скляною трубкою (3). У воронку налити воду, забарвлену нетральротом або карміном до появи її у трубці (2).

Періодично стискувати рукою і опускати стінку правого шлуночка (імітація систоли). Переконатися, що рідина у трубці (3), піднявшись до визначеного рівня, залишається на ньому і після розслаблення шлуночків (робота півмісяцевих клапанів). Після декількох систол і діастол рідина при «систолі» починає переливатися переривистою цівкою по трубці (4) у воронку.

Фіксують серце у штативі. У верхівці серця роблять отвір і уводять у лівий шлуночок вигнуту скляну трубку і затягують її кисетним швом (рис 17,1). В аорту уводять таку ж трубку (2). Її вільні кінці опускають нижче верхівки серця. Видаляють передсердя.

Рис. 16. Установка для демонстрації ролі півмісяцевих клапанів серця

Рис. 17. Установка для демонстрації ролі стулчастих клапанів серця

Шлуночки закріпити за допомогою кільця (5) і зажимів у штативі (4). Трубку (1), що уведена у шлуночок, з’єднують з водопровідним краном. Під відвідну трубку (2) підставити посудину. Відкрити кран і відрегулювати повільний потік води. Вода заповнює лівий шлуночок, піднімає мі тральний клапан (3) і переходить в аорту (у бік віддаленого передсердя вода не проходить). Як тільки вода досягає кінця вихідної трубки, утворюється сифон. Вода швидко витікає, стулчасті клапани відкриваються і процес повторюється. Ритмічні рухи клапанів супроводжуються характерним звуком.

Висновок:

Дослід 7

Рефлекторні впливи на роботу серця

1. Дослід Гольца.

Мета роботи: Впевнитись експериментально у зміні роботи серця жаби при механічному подразненні кишечнику

Матеріали та обладнання. Жаба, секундомір, набір інструментів для препарування, коркова пластина.

Хід роботи. Цей дослід можна проводити двома способами:.

1. Жабу декапітують і, не руйнуючи спинного мозку, фіксують на корковій пластинці черевцем догори. Розрізають черевну та грудну порожнини, оголюють кишечник та серце. Щоб пройшли шокові явища після такої операції, жабу залишають у спокійному стані на 3-4 хв. Далі звертають увагу на ритм серця, підраховують кількість серцевих скорочень за хвилину і подразнюють петлю кишечнику, злегка стискуючи її пінцетом. При цьому спостерігають короткочасну зупинку серця. Якщо у випадку слабких подразнень кишечнику зупинки серця не настало, то стискують пінцетом декілька петель кишечнику значно сильніше, чим досягають мети.

2. Декапітовану жабу закріплюють на пластині черевцем догори. Оголюють серце, підраховують кількість серцевих скорочень. Потім шпателем або пінцетом 2-3 рази вдаряють по черевній стінці і знову підраховують число серцевих скорочень за 1 хвилину. Дослід повторюють декілька разів. Дані досліду заносять у таблицю 8.

Таблиця 8. Результати досліду Гольца

Умови досліду	Частота серцевих скорочень
У нормі
Після подразнення черевної стінки

Рефлекторна дуга цього рефлексу містить рецептори кишечнику, черевні нерви, спинний та довгастий мозок. В останньому знаходяться ядра блукаючих нервів, які, діставши збудження від кишечнику, передають його по відцентровим нервовим волокнам до серця. Як наслідок, серце зупиняється. Перший елемент цієї рефлекторної дуги — рецептори — можна усунути, зросивши кишечник розчином новокаїну. Після такої анестезії подразнення кишечнику не викликає зупинки серця. Такі ж дані отримують після руйнування спинного мозку.

Напишіть основні складові рефлекторної дуги досліду Гольца (рис.18):

Рис. 18. Схема рефлекторної дуги

1 –

2 –

З –

4 –

5 –

6 –

Висновок:

2. Дослід Даніні-Ашнера.

Мета роботи: Впевнитись експериментально у рефлекторному впливі на роботу серця

Хід роботи. Об’єкт дослідження – людина. У піддослідного визначають за пульсом частоту серцевих скорочень. Потім протягом 10 секунд великими пальцями повільно (не сильно) натискують на обидва ока. Відразу після натиску на очні яблука, знову підраховують частоту серцевих скорочень. Дані досліду заносять у таблицю 9.

Таблиця 9. Результати досліду Даніні-Ашнера

Умови досліду	Частота серцевих скорочень у піддослідних
У нормі
Після натиску на очні яблука

Висновок:

Дослід 8

Вимірювання кров’яного тиску

Мета роботи. Ознайомитися з методами непрямого (безкровного) вимірювання артеріального тиску у людини і тварин.

Матеріали та обладнання. Тонометр, фонендоскоп.

Хід роботи. Для визначення кров’яного тиску у людини ліву або праву руку поміщають на столі. Слідкують за тим, щоб лікоть і тонометр за можливістю були розташовані на рівні серця. На внутрішньому боці руки дещо вище ліктьового суглоба виявляють місце, де найбільш інтенсивно прощупується пульсація. На плече накладають манжет (рис. 19). Вставляють у вуха навушники фонендоскопа. Головку його поміщають під манжету і фіксують її на тому місці, де відчувається інтенсивна пульсація.

Рис. 19. Вимір кров'яного тиску в людини (за Коротковим):

1 - гумова манжетка, 2 - манометр, 3 - груша, 4 - фонендоскоп

Перекривають повітряний гвинт (обертаючи його за годинниковою стрілкою) і підвищують тиск повітря у манжеті. Тиск підвищують до тих пір поки чути пульсацію, при зупинці детектування пульсації, додатково підвищують тиск на 20-30 мм рт.ст. Повертають гвинт проти годинникової стрілки, повільно знижають тиск до тих пір поки у навушниках не буде чути пульсацію. Відмічають показники шкали, як максимальний або систолічний тиск. Продовжують повільне зниження тиску до зникнення пульсації. Відмічають показники манометра – мінімальний або діастолічний тиск.

Повторюють вимірювання кров’яного тиску після 20-30 присідань, потім через хвилину, через три хвилини, дані записують у таблицю 10, визначають пульсовий тиск і аналізують отримані результати.

Таблиця 10. Результати досліду

Показники	Тиск, мм рт.ст.
у спокої	після присідань	через 1 хв	через 3 хв
Систолічний тиск
Діастолічний тиск
Пульсовий тиск

Вимірювання артеріального тиску у сільськогосподарських тварин базуються на тих же принципах що і у людини. У великої рогатої худоби і коней тиск вимірюють на хвостовій, а у овець і телят – на серединній артерії грудної кінцівки.

Висновок:

Дослід 9

Судинні рефлекси на вухах кролика

Мета досліду: Експериментально впевнитись у наявності спряжених судинно-рухових рефлексів. Для роботи необхідні: кролик (краще білий), настільна лампа, банка з водою, нагріта до 45-50 0С, рушник.

Мета роботи. Простежити за судиноруховими рефлексами на вухах кролика при температурному і механічному подразненнях прилеглих та віддалених ділянок шкіри.

Матеріали та обладнання. Кролик (бажано білий, або з білими вухами), рушник, склянка, банка для води, лід, вата, вода t=50°С, ксилол, шпильки, електрична лампа або ліхтарик.

Хід роботи. Кролика загортають у рушник, залишають зовні голову і праву передню лапку. Підтримуючи вуха за кінчики, освітлюють їх яскравим джерелом світла і спостерігають за станом кровоносних судин. Занурюють лапку кролика у гарячу воду. Спостерігають за зміною просвіту кровоносних судин вуха на це подразнення. Після цього спостерігають за зміною просвіту судин вуха, занурюючи лапку у холодну воду, при дії больових подразників на лапку кролика і механічних або хімічних подразнень самого вуха.

Висновок:

Дослід 10

Спостереження капілярного кровообігу під мікроскопом

Мета роботи. Ознайомитись з капілярним кровообігом, визначити швидкість руху крові в капілярах, дослідити дію адреналіну та норадреналіну на судини.

Матеріали та обладнання. Слабо пігментована жаба, мікроскоп з підсвітлювачем, коркова пластина з отвором, розчин Рінгера, адреналін, норадреналіну, марля, голки, 10% розчин етилового спирту, ефір.

Хід роботи. Жабу наркотизують спиртом або ефіром і фіксують на пластині черевцем донизу. Плавальну перетинку розправляють (але не натягують) над отвором у пластині. Фіксують її шпильками (шпильки вколювати під кутом, щоб не заважали руху об’єктиву) і поміщають у поле зору мікроскопа (рис. 20).

Розглядають перетинку під малим збільшенням, регулярно змочуючи її розчином Рінгера. На фоні пігментних клітин з відростками помітно капіляри артеріоли і венули. Останні відрізняються одна від одної за швидкістю і напрямом руху крові. В артеріолах швидкість крові більша, ніж в капілярах, потік крові нерівномірний, обумовлений пульсовими коливаннями. Наносять на плавальну перетинку 1-2 краплі розчину ацетилхоліну і спостерігають за зміною руху крові. Потім відмивають перетинку розчином Рінгера і наносять на неї 2-3 краплі розчину адреналіну.

Рис. 20. Спостереження кровообігу у жаби на плавальній перетинці.

А - фіксація лапки, Б – судини під мікроскопом: 1 – артерія, 2 – артеріоли при малому збільшенні, 3 – артеріоли при великому збільшенні, 4 – капіляри при малому збільшенні, 5 - капіляри при великому збільшенні, 6 – вена, 7 – венули, 8 – хроматофори.

Захопити пінцетом язик жаби (зазвичай він завернутий назад) і розтягнути його шпильками над отвором (рис.21). Спостерігати під малим збільшенням мікроскопу окремі капіляри, артеріоли, вени і артерії.

Рис. 21. Спостереження кровообігу у жаби в язиці.

Відмітити пульсацію великих артерій, вістовий і пристінковий рух крові у них (еритроцити рухаються у центрі потоку, плазма по периферії, пр. вісі судини кров рухається швидше, ніж по периферії). Нанести піпеткою на поверхню язика 2-3 краплі розчину норадреналіну і спостерігати короткочасне звуження просвіту судин.

Висновок:

Дата добавления: 2017-02-01