Лабораторна Робота №3

Висновок

Висновок

Висновок

Висновок.

Висновок

Дослід 6

Дослідження біоелектричних явищ у тканинах

Мета роботи: Довести, що причиною скорочення тканини є наявність біострумів за допомогою першого досліду Гальвані; довести наявність біострумів спокою допомогою другого досліду Гальвані. Навести докази існування потенціалів дії за допомогою досліду Маттеучі.

Матеріали та обладнання: Жаба, набір інструментів для препарування, мідний гачок з цинковою пластинкою, кювети, електростимулятор, марля, вата, коркову пластинку, розчин Рінгера.

Хід роботи:

1. Перший дослід Гальвані

Готують нервово-м'язовий препарат, що складається з нижньої частини хребта і нижніх кінцівок жаби. Препарат за сідничий нерв підвисити на мідний гачок. При кожному доторкуванні до цинкової пластинки лапки здригаються (рис. 5).

Рис. 5 Гальванічний гачок:   1 – цинкова пластинка;   2 – мідний гачок;   3 – лапки жаби

Зробіть висновок, у якому поясніть механізм процесів, що відбуваються у м’язовій та нервовій тканині при проведенні цього досліду.

2. Другий дослід Л. Гальвані

Готують нервово – м'язовий препарат. Покласти його на коркову пластинку. Злегка надрати черевце литкового м’яза. Підвівши під нерв скляний гачок, змочений фізіологічним розчином, швидко накинути сідничний нерв на ушкоджену ділянку так, щоб його середня частина торкалася неушкодженої ділянки м'яза. М’яз скорочується (рис. 6).

Подразником слугує струм, який виникає при замиканні нервом ланцюга між пошкодженою (електронегативною) і непошкодженою (електропозитивною) ділянками м’яза.

Також можна використовувати для досліду реоскопічну лапку. У цьому випадку нерв накинути на поверхню відділеного і розсіченого м’яза (рис.6, рис 7, В).

Рис. 7. Другий дослід Гальвані з реоскопічною лапкою

Зробіть висновок, у якому поясніть механізм процесів, що відбуваються у м’язовій та нервовій тканині при проведенні цих дослідів

3. Дослід вторинного скорочення Маттеучі

Готують дві реоскопічні лапки. Обидва препарати вміщують на коркову пластинку. Нерв першого препарату поміщають на електроди, а нерв другого – на м'яз першого (рис. 8). Наносять подразнення на нерв першого препарату, зазначають скорочення м'яза як першого так і другого препаратів. Подразником є струм дії, який виникає у м’язі першого препарату. Іноді вдається спостерігати скорочення і третього приєднаного препарату. Щоб переконатися у відсутності впливу побічних ефектів, нерв першого препарату між електродами і м’язами перетягнути лігатурою проводимість порушується і скорочення лапок не відбувається.

Рис. 8. Дослід Маттеучі: 1 – лапки жаби; 2 – сідничний нерв; 3 – електроди стимулятора. Зробіть висновок, у якому поясніть механізм процесів, що відбуваються у м’язовій та нервовій тканині при проведенні цього досліду.

Дослід 8

Динамометрія

Мета роботи: Познайомитися з методом оцінки функціонального стану м'язів людини.

Матеріали та обладнання: Об'єкт дослідження – людина, динамометр.

Хід роботи: Для визначення сили м'язів користуються ручним динамометром. Пропонують піддослідному, який сидить на стільці, зробити максимальне стискання динамометра кистю правої і лівої рук окремо. Повторюють вимірювання три рази. Записують дані в протокол (табл. 2) та роблять висновок.

Таблиця 2. Протокол досліду визначення сили м'язів людини

№ п/р	Піддослідні (прізвище, ім'я та по батькові, вік	Поза	Сила м^'язів рук, кг
правої	лівої
Середні дані

Примітка: У таблиці 3 наведені межі коливання сили м'язів людини у віці 20 – 25 років (в кг):

Таблиця 3. Межі коливання сили м'язів людини у віці 20 – 25 років, кг

Показник	Чоловіки	Жінки
Права рука	25 – 57	16,5 – 38,5
Ліва рука	21 – 53	14 – 36

Фізіологія центральної нервової системи

Користуючись джерелами літератури надайте визначенням поняттям та термінам:

Рефлекс – _________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________

Час рефлексу – ____________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________

Рефлекторна дуга – _________________________________________________

__________________________________________________________________

У рефлекторній дузі розрізняють такі ланки:

1)

2)

3)

4)

5)

Нервовий центр – __________________________________________________

__________________________________________________________________

Властивості нервових центрів:

1. Однобічне проведення – _______________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Затримка –___________________________________________________

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Іррадіація збудження –_________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Дивергенція – ________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________Конвергенція – _____________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5. Полегшення проведення збудження – ______________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

6. Сумація - ____________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

7.1. Тимчасова сумація – _________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

7.2. Просторова сумація – _________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

7. Оклюзія – _____________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

8. Трансформація ритму і сили імпульсів –___________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

9. Післядія – ___________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

10. Інертність – ___________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

11. Пластичність – _________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

12. Координація – _________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

13. Домінанта – __________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

14. Зворотний зв’язок – ___________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

15. Тонус – ______________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

16. Проторення – _______________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Гальмування у ЦНС – ______________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Класифікація гальмування

1. Первинне гальмування – _______________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________

1.1. Пресинаптичне гальмування – _________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________1.2. Постсинаптичне гальмування – ________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________ 1.3. Поступальне – _______________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________

1.4. Зворотне – __________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Вторинне гальмування – _______________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________

2.1. Песимальне гальмування – _____________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________

2.2. Парабіотичне - __________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________

2.3. Гальмування слідом за збудженням – _______________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________

Рецептивне поле – _________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________

Дослід 1

Вивчення рефлексів спинного мозку та їхніх рецептивних полів

Мета роботи: Ознайомитися зі спинномозковими рефлексами та їхніми рецептивними полями в жаб.

Матеріали та обладнання: Жаба, набір інструментів для препарування, розчин Рінгера, 0,5 %-й розчин H₂SO_4, склянка з водою, фільтрувальний папір (шматочки 4-6 мм²), волосяна щіточка.

Хід роботи:

Готують спинальну жабу, для чого руйнують її головний мозок і зберігають спинний. Жабу підвішують у штативі, і залишають на 5 - 8 хвилин (рис. 9), за які проходить шок (післяопераційне пригнічення спинного мозку).

Рис. 9 Прилад для вивчення спинномозкових рефлексів

Кожне з подразнень наносити з інтервалом у 2 – 3 хвилини. Після впливу кислоти відразу обмивати жабу, окупаючи її у склянку з водою (вода не повинна попадати на мозок). Ущипнути пінцетом по черзі шкіру однієї, потім другої лапки. Лапки відсмикуються.

Подразнюючи сухою волосяною щіточкою зовнішню поверхню стопи або гомілки, отримати рефлекс згинання лапки, подразнюючи задній бік стопи і гомілки – рефлекс розгинання (рис.10).

		Рис. 10 Рецептивні поля рефлексів: 1 – згинального; 2 – розгинального; 3 - обтирального

Прикласти папірець, змочений розчином кислоти до задньої поверхні стегна однієї з лапок; жаба скидає папірець рухом тієї ж лапки (рефлекс обтирання).

Покласти папірці з кислотою на область навколо анального отвору. Обидві задні кінцівки згинаються і розгинаються, обтираючи місце подразнення гомілковостопними суглобами.

Покласти папірець з кислотою на черевце жаби між передніми лапками. Жаба скидає папірець обома передніми лапками. Звернути увагу на «доцільний», пристосувальний характер рефлекторних реакцій спинного мозку і на зв’язок окремих рецептивних полів із визначеною групою м’язів. Накласти папірець з кислотою на бокову поверхню черевця. Жаба скидає папірець лапкою тієї ж сторони.

Повторити подразнення і притримати цю лапку рукою. Жаба скидає подразник лапкою з протилежного боку (перехресний рефлекс). Покласти 1-2 папірця, змочених кислотою, на спинку жаби. У результаті іррадіації (розповсюдження) збудження у центрах спинного мозку виникає генералізована рухова реакція всіх кінцівок і тулуба жаби.

Висновок:

Дослід 2

Дата добавления: 2017-02-01