Визначення часу рефлексу

Мета роботи: Визначити час рефлексу і встановити залежність часу рефлексу від сили подразника.

Матеріали та обладнання: Жаба, набір інструментів для препарування, розчин Рінгера, 0,1; 0,3; 0,5 і 1 %-й розчини H₂SO_4, склянка з водою, штатив із зажимом.

Хід роботи:

Спинальну жабу фіксують у штативі (рис. 9). Пальці її задньої кінцівки занурюють у склянку з 0,1 % розчином H₂SO_4,. Визначають час рефлексу (час від моменту занурення лапки в розчин сірчаної кислоти до моменту її висмикування). Після обмивання лапки водою визначають час рефлексу на розчини сірчаної кислоти концентрацією 0,3; 0,5 і 1 %. Дослідження проводять послідовно на одній і тій самій лапці через кожні 2 – 3 хв. Після досліду лапку обмивають від кислоти, занурюючи її в воду. Глибина занурення лапки в розчин кислоти має бути однаковою. Результати спостережень подають у вигляді таблиці (табл. 4) і встановлюють залежність між силою подразника і часом рефлексу.

Таблиця 4. Результати досліду

Концентрація сірчаної кислоти, % (сила подразника)	Час рефлексу, с
0,1
0,3
0,5
1,0

Побудувати графік залежності часу рефлексу від величини подразника

Висновок:

Дослід 3

Аналіз рефлекторної дуги

Мета роботи: поетапним відключенням окремих частин рефлекторної дуги з'ясувати їх значення в здійсненні рефлексу..

Матеріали та обладнання: Жаба, набір інструментів для препарування, коркова пластинка, 0,5 % розчин H₂SO_4, склянка з водою, фільтрувальний папір, нитки.

Хід роботи:

Спинальну жабу фіксують у штативі. Через 4 – 5 хв після того, як зникнуть явища шоку, приступають до досліду. Аналіз рефлекторної дуги проводять вимиканням окремих її ланок (рис. 11).

Рис. 11. Рефлекторні дуги соматичного (А) та вегетативного (Б) рефлексів: 1 – рецептори, 2 – аферентні нейрони, 3 – вставні нейрони, 4 – еферентні нейрони, ефектори

З однієї із задніх кінцівок жаби знімають шкіру зі стегна і на її місце поміщають шматочок фільтрувального паперу, змоченого розчином сірчаної кислоти. Зазначають відсутність оборонного рефлексу.

Для контролю піддають подразненню шкіру стегна другої кінцівки. Потім відпрепаровують і перерізають сідничний нерв на лапці, з якої знято шкіру зі стегна. Зазначають наявність оборонної реакції в разі занурення лапки до розчину сірчаної кислоти. Контрольний дослід проводять із другою лапкою. Руйнують спинний мозок і фіксують відсутність будь-якої рефлекторної реакції

Висновок:

Дослід 4

Післядія та іррадіація збудження у нервових центрах

Мета роботи: Дослідити та інтерпретувати явища післядії та іррадіації збудження в нервових центрах; дати оцінку цим явищам для нервової діяльності центральної нервової системи.

Матеріали та обладнання: Жаба, набір інструментів для препарування, штатив для фіксації жаби, фільтрувальний папір, 0,5- і 1%-й розчини H₂SO₄, склянки для кислот, склянка з водою для обмивання жаби, секундомір.

Хід роботи:

І. Післядія у нервових центрах. Готують препарат спинальної жаби та фіксують його у штативі. На кожну кінцівку накладають клаптики фільтрувального паперу, змоченого 0,5%-м розчином сірчаної кислоти, відразу ж змивають їх водою.

Спостерігають, що під дією цього відбувається. Відмічають час у секундах до закінчення ефекту – час післядії.

Дата добавления: 2017-02-01