Розрахунок ціни реклами меншої за 30 сек

Вартість послуг на розміщення реклами в газеті Kyiv Weekly

Сторінка	Площа	Модулі, кількість	Ціна, у.о.
Перша	1/4
Друга, передостання	1/1
	1/2
	1/4
Внутрішня	1/1
	1/2
	1/3
	1/4
	1/5
	1/6
	1/7
	1/10
	1/12
	1/15
	1/20
	1/30
	1/60

Що стосується розрахунку ціни розміщення звернення в журналах, він базується майже на тому ж принципі, що й в газетах. Із тією різницею, що за базис береться ціла сторінка „ полоса”.

Менші формати обчислюються, як частина бази. Найдорожче коштують 1, 2, 3, 4 та дві останні сторінки. Ціни за додаткові сторінки або вкладки обчислюються окремим чином. Як правило, якщо в журнал робиться вкладка із семплінгами, то тираж таких видань обов’язково повинен бути закупований в целофан та розповсюджується або тільки на передплатників, або не в повному розмірі тиражу через місця продажу журналів.

Кожен телеканал з певною періодичністю розробляє і публікує ціни на розміщення рекламних звернень.

З метою стимулювання закупки рекламних площ, канали надають так звану агентську знижку рекламним агенціям за умов оптової закупівлі рекламного часу.

Вартість розміщення рекламного звернення під час трансляції програми коштує більше ніж у між програмний проміжок, що пов’язано з приділенням уваги глядачами під час перегляду передач. Однак на програми, що користуються найбільшою популярність ціни на розміщення реклами зростають.

Для розрахунку розміщення ролика тривалістю менше 30 сек, використовуватимуться коефіцієнти. Які буде наведено в таблиці

Таблиця 2

Коефіцієнти розрахунку вартості роликів, коротших за 30 сек
Тривалість	5”	10”	15”	20”	25”	30”
Коефіцієнт	0,2	0,39	0,56	0,72	0,86

Для економічного розрахунку витратної частини з використанням коефіцієнтів пропонується наступний приклад. Середня оптимальна ціна 30 секундного ролику на телеканалі Київ коштує 20 у.о. Таким чином, виходячи з коефіцієнтів 5’’ коштуватиме 4 у.о, 10” – 7,8 у.о, 15”- 11,2 у.о., 20” – 14,4 у.о. отже коефіцієнти встановлено таким чином, щоб надавати рекламодавцю змогу економити на масштабах, при більшому хронометражу за коефіцієнтової системи витрачатиметься менше коштів, ніж при встановлені чіткої вартості 5’’ ролику. Це можна побачити, якщо розрахувати за допомогою коефіцієнтів, то 25 сек. коштуватимуть 17,2 у.о, в той час як за фіксованої вартості 20 у.о.

Найдорожчим на телеканалі є час „прайм-тайм”, коли найбільша аудиторія переглядає канал. В цей час ціна на рекламу найвища.

Базис розрахунку для радіопрограм становлять секундні або п’яти секундні ролики. Іноді радіостанції можуть використовувати блочну систему розрахунків. Різниця полягає в тому, що при секундній або п’яти секундній оплаті, рекламодавець виплачує кошти за кожну 1 або 5 секунд ефіру. При блочній системі оплата відбувається таким чином, наприклад: 10 секунд – 28 у.о., 20 сек. – 45 у.о., 30 сек – 68 у.о. Тобто оплата відбувається не по секундна, а блочна. Незалежно від того, чи буде ролик 5 секунд чи 13 секунд, рекламодавець заплатить як за 10 секунд. Також ціни на рекламу на радіо знаходяться в прямій залежності від сезону. Так влітку реклама коштує дешевше, ніж взимку.

Вартість зовнішньої реклами визначається вартістю виготовлення плакату (матеріалу), розміром плакату, характером його розміщення (окремо чи серед інших), місцем його розміщення та в деяких випадках порою року.

При медіа-плануванні на Україні вирішальне значення з точки зору визначення рекламного бюджету і оптимальних показників медіа-плану, мають такі коефіцієнти, як: «ціна за 1% рейтингу в цільовій аудиторії» та «ціна за тисячу контактів з цільовою аудиторією». Саме завдяки цим двом показникам визначається точка нелінійності витрат на рекламу - той розмір рекламного бюджету при подальшому збільшенні якого, витрати на рекламу перестають приносити адекватними до них відсоток приросту охоплення цільової аудиторії. Після проходження точки не лінійності медіа планер має нарощувати витрати на розміщення реклами в геометричній прогресії, щоб досягти незначного % приросту охоплення цільової аудиторії. Це пов’язано з тим, що для всіх видів товарів і послуг діє відомий закон маркетингу „двадцять на вісімдесят”, вперше сформований на початку ХХ століття видатним італійським соціологом Вільфредо Парето.

До носіїв зовнішньо реклами можна віднести наступні: біг-борди (щит, призма), лайт-бокси, сіті-лайт, реклама в транспорті, реклама на транспорті, реклама в метрополітені (шляхові стіни), бек-лайти

По суті, створення медіа-плану для зовнішньої реклами починається з розрахунку ціни за тисячу експозицій(сost per thousand (СРТ) - візуальних контактів з глядачем. Для розрахування цього показника нам необхідні бюджет рекламної кампанії розділити на чисельність її аудиторії (тис.чол.), що можна побачити у формулі

СРТ= (P+A)/T*1000

де Р- вартість виготовлення конструкції;

А- оренда;

Т- число експозиції за добу;

Але цього показника замало, необхідно визначити число експозиції в цільовій аудиторії. Для цього необхідно володіти даними щодо соціально-демографічних характеристик та рівнів доходів глядачів. Такими даними можна оперувати лише щодо метро, бо можна легко прослідити соціально-демографічні характеристики пасажирів, приблизну кількість людей з інших міст та рівень доходів пасажирів. Це дасть змогу визначити експозицію цільової аудиторії. Володіючи точними даними щодо пасажиропотоку можна визначати експозицію в метро, на вулицях, у інших видах транспорту.

Медіа-планування для телебачення та радіо має схожий характер, але різниця в тому, що для радіо неможливо розрахувати „персональний” рейтинг кожної програми. Однією з переваг є те, що кожна радіостанція створює свій імідж завдяки робітникам, через що починають упізнаватись слухачами за голосом діджеїв. Таке позиціювання дає змогу збільшити кількість слухачів, але все одно не надає можливість чіткого розрахунку аудиторії. Це пов’язано з тим, що радіо прослуховування на відміну від перегляду телевізора, носить фоновий характер, тобто слухач постійно переключається з однієї радіостанції на іншу. При виборі радіо станцій використовують рейтинги та показники, які характеризують популярність тієї чи іншої станції. Для радіо розраховують „середню 15-ти хвилинну аудиторію” (average quarter-hour) – це середня кількість радіослухачів, що були на даній хвилі щонайменше 15 хвилин потягом одного дня, приклад наведено на рисунку 1. Різняться радіо та телебачення прайм-таймами – часовими інтервалами, коли аудиторія є найбільшою. Для радіо, на відміну від телебачення, не існує вечірнього прайма, а основний прайм телебачення припадає саме з 20:30 до 21:30. характерним для радіо є те, що воно не знаходиться у великій залежності від сезонності, в той час, як для телебачення січень та лютий є місяцями, коли аудиторія біля екранів є найбільшою, а у червні та липні – найменшою.

Рисунок 1 Графік середньої 15-ти хвилинної аудиторії

по різних радіо станціях

Дата добавления: 2014-01-04