Тема 10: злочини проти громадської безпеки

ТЕСТИ

1. Онопенко петлями, які ставив у воді, виловив за сезон 136 ондатр, а здобуті шкури продавав. Як кваліфікувати дії Онопенка?

а) ч. 1 ст. 248 КК – порушення правил полювання, що запо­діяло істотну шкоду;

б) ч. 1 ст. 249 КК – незаконне зайняття рибним, звіриним, або іншим водним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду;

в) ч. 1 ст. 203 КК – зайняття забороненими видами госпо­дарської діяльності.

2. Щоб полегшити собі роботу, двірник ЖЕК-501 Бенюк самовільно зрубав навколо будинку, який закріплений за ним, 3 каштани, 2 акації та 4 клени, спричинивши шкоду, яка у 250 ра­зів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Правова оцінка Бенюка:

а) ст. 246 КК – незаконна порубка лісу, що заподіяло істот­ну шкоду;

б) ст. 247 КК – порушення законодавства про захист рослин;

в) ч. 1 ст. 194 КК – умисне знищення чужого майна, що за­подіяло шкоду у великих розмірах.

3. Пуговкін та Урусов без ліцензії вбили лося та кабана, після чого звернулись за допомогою до Нечипоренка. Остан­ній, знаючи, що полювання було незаконним, допоміг відвезти вбитих тварин до Пуговкіна, а потім розробив туші.

Чи буде Нечипоренко співвиконавцем злочину, передба­ченого ч. 1 ст. 248 КК “Незаконне полювання”:

а) так, бо транспортування забитих тварин без відповідної реєстрації є порушенням правил полювання;

б) ні, бо істотна шкода вже заподіяна після забиття твари­ни. Нечипоренко – пособник вчинення злочину;

в) Нечипоренко кримінальній відповідальності не підлягає.

4. Старший єгер Кияшко, використовуючи своє службове становище, здійснював полювання в заборонений час на те­риторії заповідника, де він працював. Він вполював кабана, чим спричинив істотну шкоду.

Дії Кияшка потрібно кваліфікувати:

а) ч. 2 ст. 364 КК – незаконне полювання в заповіднику службовою особою з використанням службового становища, що спричинило істотну шкоду;

б) ч. 1 ст. 364 КК – умисне, з особистих інтересів викорис­тання службового становища всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду;

в) сукупність вищевказаних злочинів.

5. Мурзін зрубав у лісі 28 сухостійних сосен, розпиляв їх і привіз додому.

Чи буде такий ліс предметом злочину, передбаченого ст. 246 КК:

а) ні, предметом злочину будуть тільки швидкоростучі дере­ва, будь-який склад злочину відсутній;

б) так, бо стан дерев значення не має, тільки вони повинні бути не віддалені від коріння;

в) сухостій у даному випадку буде предметом злочину, пе­редбаченого ст. 185 КК “Крадіжка”.

6. Умисне знищення зелених насаджень вздовж залізни­ці, яке сталось під час випалювання стерні на полях, потрібно кваліфікувати:

а) ч. 1 ст. 245 КК – знищення зелених насаджень вздовж за­лізниці;

б) ч. 2 ст. 252 КК – умисне пошкодження, шляхом підпалу території, взятої під охорону держави;

в) ч. 2 ст. 194 КК – умисне знищення шляхом підпалу чужого майна у великих розмірах.

7. Левченко в лісі знайшов нору з маленькими бабаками. Він приніс їх додому і почав нацьковувати собак, в присутності малолітнього сина, до тих пір, поки вони не розірвали бабаків.

Як потрібно кваліфікувати дії Левченка?

а) ч. 1 ст. 248 КК – порушення правил полювання, що запо­діяло істотну шкоду;

б) ч. 2 ст. 299 КК – жорстоке поводження з тваринами, вчи­нене в присутності неповнолітнього;

в) сукупність вищезазначених злочинів.

8. Прикордонники затримали катер з румунськими гро­мадянами, представниками нафтовидобувної компанії, під час геологорозвідувальних робіт. Роботи проводились без до­зволу на континентальному шельфі України.

Правова оцінка дій румунських громадян:

а) ст. 236 КК – порушення правил екологічної безпеки;

б) ч. 1 ст. 242 КК – порушення правил охорони вод;

в) ч. 2 ст. 244 КК – порушення законодавства про континен­тальний шельф України.

9. Приватний підприємець Миськов орендував у селян 200 га землі і протягом 5 років вирощував соняшник. Це при­звело до того, що вказані землі за понад 2 роки втратили влас­тиву їм родючість.

Правова оцінка дій Миськова:

а) ч. 2 ст. 239 КК – забруднення або псування земель, що спричинило тяжкі наслідки;

б) ст. 247 КК – порушення законодавства про захист рослин;

в) ст. 254 КК – безгосподарське використання земель.

10. Через аварію, яка загрожувала затопленням, капітан теплохода “Михайло Свєтлов” прийняв рішення скинути у море частину палива, близько 200 тонн. Це сталося хоч і по­близу берегів України, але у відкритому морі. Теплохід, що став значно легшим, без перешкод доплив до Одеси. Про ава­рійне знищення пального капітан нікому не повідомив.

Правова оцінка дій капітана:

а) має місце крайня необхідність (ст. 39 КК);

б) склад будь-якого злочину відсутній у зв’язку з територі­альним принципом дії кримінального закону;

в) ч. 3 ст. 243 КК – забруднення моря.

Нормативні акти:

Закон України “Про пожежну безпеку” від 17 грудня 1993 р.

Закон України “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку” від 8 лютого 1995 р.

Закон України “Про поводження з радіоактивними відходами” від 30 червня 1995 р.

Закон України “Про об’єкти підвищеної небезпеки” від 18 січня 2001 р.

Правила обліку пожеж. Затверджені постановою КМ № 1943 в редакції від 21 жовтня 1999 р.

Правила пожежної безпеки в Україні. Затверджені наказом МНС № 126 від 19 жовтня 2004 р.

Положення про дозвільну систему. Затверджене постановою КМ № 576 від 12 жовтня 1992 р.

Інструкція про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів. Затв. наказом МВС України № 622 від 12 серпня 1998р.

Інструкція про створення єдиної автоматизованої системи номер­ного обліку вогнепальної (стрілецької) зброї, яка зберігається й використовується в МВС, на об’єктах дозвільної системи та перебуває в особистому користуванні громадян. Затверджена наказом МВС України № 659 від 2 вересня 1998 р.

Постанови Пленуму ВСУ:

Постанова ПВС № 9 від 7 липня 1995 р. “Про судову практику в справах про бандитизм”.

Постанова ПВС № 3 від 26 квітня 2002 р. “Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами”.

Постанова ПВС № 4 від 2 липня 1976 р. (в ред. постанови № 3 від 3 березня 2000 р.) “Про судову практику в справах про знищення та пошкодження державного чи колективного майна шляхом підпалу або внаслідок порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки”.

Література:

Антипенко В. Поняття тероризму (кримінально-правове визначення) // Право України. – 1999. – № 2. – С. 92 – 95.

Антипенко В. Визначення поняття “безвинні жертви” у складі тероризму: актуальна проблема // Право України. – 2001. – № 6. – С. 75 – 77.

Антипов В. И. Уголовно-правовая борьба органов внутренних дел с посягательствами на общественную безопасность: Учебное пособие. – Киев: НИиРИО КВШ МВД СССР им. Ф. Э. Дзержинского, 1987. – 88 с.

Беляев С. С. О борьбе с международным терроризмом // Государство и право. – 1998. – № 9. – С. 107 – 109.

Берзин П. С. Понятие “применение оружия и предметов его заменяющих” в квалификации насильственных преступлений: Учебное пособие. – Симферополь, 2002. – 128 с.

Бойовий пістолет у власність? // Юридичний вісник України. – 23 – 29 бер. 2002 р. – С. 14.

Гавриш С., Ємельянов В. Відповідальність за створення терористичної групи чи терористичної організації в проекті КК України: окремі проблеми // Право України. – 2000. – № 10. – С. 41 - 43.

Ємельянов В. П. Злочини терористичної спрямованості. – Х.: “Рубікон”, 1997. – 160 с.

Ємельянов В. Щодо кримінально-правового визначення терроризму // Право України. – 1999. – № 8. – С. 83 – 85.

Емельянов В. П. Терроризм – как явление и как состав преступления. – Х.: Право, 1999. – 272 с.

Іваненко І. В. Аналіз національного законодавства про боротьбу з бандитизмом // Вісник Верховного Суду України. – 2002. – № 6 (34). – С. 45 – 47.

Кримінальне право України. Особлива частина: Підручник. (Ю. В. Александров, О. О. Дудоров, В. А. Клименко та ін.). Вид. 3-тє, переробл. та допов. / За ред. М. І. Мельника, В. А. Клименка. – К.: Юридична думка, 2004. – 656 с.

Лихова С., Нагнойний Я. Бандитизм: спірні питання кваліфікації // Право України. – 1998. – № 3. – С. 75 – 76.

Ліпкан В. Актуальні проблеми розроблення кримінально-правової норми про відповідальність за тероризм // Право України. – 2000. – № 3. – С. 77 – 79.

Мальцев В. В. Терроризм: проблема уголовно-правового урегулирования. – 1998. – № 8. – С. 104 – 107.

Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. 3-тє вид., переробл. та доповн. / За ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. – К.: Атіка, 2004. – 1056 c.

Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. – 4-те вид., переробл. та доповн. / Відп. Ред. С. С. Яценко. – К.: А.С.К., 2005. – 848 с. – (Нормат. док. та комент.)

Пінчук В. Кримінально-правова характеристика незаконного поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами // Право України. – 2004. – № 10. – С. 69 – 75.

Подшибякин А. С., Ухаль А. М. Борьба с незаконным ношением, хранением, приобретением, изготовлением и сбытом огнестрельного и холодного оружия. – Ужгород: Хозрасчетный редакционно-издательский отдел комитета информации, 1999. – 256 с.

Про зброю “на руках” // Юридичний вісник України. – 19 – 25 квіт. 2003 р. – С. 8.

Романов О. Зброя у світі. Правове регулювання // Юридичний вісник України. – 2 – 8 лип. 2005 р. – № 26. – С. 15; 9 – 15 лип. 2005 р. – № 27. – С. 15.

Романов О. Зброя: законодавчий аспект // Юридичний журнал. – 2005. – № 2 (32). – С. 32 – 38.

Романов О. Правове регулювання обігу зброї // Юридичний вісник України. – 2005. – № 8, 26 лют. – 4 бер. 2005 р. – С. 8 – 9.

Собовий О., Короп М. Правове забезпечення боротьби з тероризмом // Юридичний вісник України. – 29 бер. – 4 квіт. 2003 р. – С. 4.

Старчиков М. Боротьба з терроризмом: чи можливо перебороти насильство? // Юридичний вісник України. – 16 – 22 серп. 2003 р. – С. 8.

Тихий В. П. Коментар до статей 255, 256, 257 розділу ІХ “Злочини проти громадської безпеки” Кримінального кодексу України // Законодавство України. – 2004. – № 6. – С. 33 – 42.

Федоров М. Право на вогнепальну зброю: за і проти // Право України. – 1998. – № 2. – С. 57 – 63.

1. Бандитизм (ст. 257 КК). Співвідношення із розбоєм.

2. Терористичний акт (ст. 258 КК).

3. Предмет злочинів, передбачених ст.ст. 262, 263 КК.

4. Правовий режим зброї та індивідуальних засобів самозахисту за законодавством

України.

5. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовина-

ми (ст. 263 КК).

6. Недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів (ст. 264 КК).

7. Кримінально карані дії з радіоактивними матеріалами (ст.ст. 265, 266 КК).

8. Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки (ст. 270 КК).

Задача 1.

Погрожуючи зброєю, Голоян і Гогідзе протягом року неодноразово здійснювали напади на водіїв таксі і забирали грошову виручку. Пістолет, яким вони при цьому загрожували потерпілим, був непридатний для стрілянини.

Задача 2.

Гриценко незаконно зберігав вдома револьвер. Розповівши про це Усикову, він запропонував останньому вчинити напад на когось із громадян. Той погодився. Вночі Гриценко та Усик напали на Одинцова, погрожуючи зброєю, відібрали у нього наручний годинник, але були затримані працівниками міліції.

Варіант. При вчиненні нападу на Одинцова Гриценко погрожував потерпілому дерев’яним макетом револьвера, а Усик – складаним ножем.

Кваліфікуйте дії винних.

Задача 3.

Малич, Баришніков і Панін домовилися про спільне здійснення нападів на комерційні банки. З цією метою Малич придбав мисливську рушницю, з якої виготовив обріз, а Баришніков придбав фінський ніж. Вони розробили конспіративні способи зв’язку між собою, плани конкретних нападів на ряд банків. Жодного нападу Малич і Баришніков не зробили, оскільки були затримані, зброю в них було вилучено.

Задача 4.

Брати Каращуки організували групу для нападу на квартири громадян. Пізніше у групу ввійшов Смолій. Упродовж трьох місяців велись пошуки будинків, де живуть заможні люди. В цей період групою було придбано пістолет і 30 патронв до нього, виготовлено два фінські ножі. Використовуючи зброю, група вчинила напад на квартиру Мучника, який вчи­нив опір. Каращук Василь застрелив Мучника. Каращук Анатолій фінським ножем завдав тяжке тілесне ушкодження дружині Мучника, а Смолій зґвалтував малолітню дочку Мучника. Забравши гроші, коштовності та інші речі – всього на суму 29 тис. грн., група покинула будинок, але була затримана працівниками міліції, яким намагалась вчинити збройний опір.

Яку кримінально-правову оцінку слід дати діям винних?

Задача 5.

Валяєв виготовив вибуховий пристрій типу мінопастки, який вмонтував у коробку, запечатав і бандероллю відправив на адресу свого ворога Сушка. Одержавши бандероль, Сушко на одній з її сторін побачив вусик. Не відкриваючи бандеролі, він здав її в міліцію. Вибуховий пристрій, що мав убивчу силу в радіусі 5 метрів, було знешкоджено.

Задача 6.

Завідуючий і одночасно інженер по техніці безпеки ремонтної майстерні Попович, перебуваючи в оглядовій ямі під час ремонту автомобіля, за наявності розлитого бензину запалив сірник і закурив. Внаслідок вибуху і пожежі згорів автомобіль “Волга”, а зварник Білецький одержав тяжкі тілесні ушкодження.

Попович був засуджений за ч. 2 ст. 270 КК. Чи правильно вирішено справу?

Варіант. Попович працював електриком.

Задача 7.

Дідковський виготовив металеві деталі і конструкції у виді стовбура, рамки-рукоятки пістолета. Відповідно до висновку криміналістичної експертизи вилучені деталі є заготівлями для вогнепальної зброї. Під час експертизи вогнепальна зброя з вилучених у Дідковського деталей не збиралась і питання про те, чи є такий набір достатнім для здійснення пострілу, не ставилось. Як випливає з матеріалів справи, ці деталі після відповідної доробки можуть бути використані для складання вогнепальної зброї.

Дідковський був засуджений за ч. 1 ст. 263 КК. В апеляційній скарзі він порушив питання про закриття кримінальної справи за відсутністю складу злочину на тій підставі, що вилучені в нього деталі – це не вогнепальна зброя.

Задача 8.

16-річний Малчук і 15-річний Спур, щоб “подивитися, що буде”, подзвонили в обласну клінічну лкарню і повідомили, що в лікарні закладена бомба з годинниковим менханізмом, яка вибухне через три години. До з’ясування обстановки довелось евакуювати хворих і персонал лікарні.

Варіант. Підлітки Марчук і Спур дійсно підклали викрадену ними з військової частини міну з дистанійним керуванням і після евакуаціїї лю­дей з лікарні підірвали її, зруйнувавши тим самим частину внутрішніх приміщень лікарні.

Кваліфікуйте дії винних.

Задача 9.

Мисливець Кірєєв при поверненні з полювання не зачохлив зброю і не розрядив її. Коли Кірєєв їхав у трамваї, 12-річний Шмига непомітно для Кірєєва звів курок і натиснув на спусковий гачок. Відбувся постріл, внаслідок якого пасажирові Пащенко були заподіяні середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Задача 10.

Шкандиба, у руки якого потрапила капсула з цезієм – 137, написав лист керівництву заводу-виготовлювача з вимогою заплатити йому в обмін на капсулу 10 тис. грн. У протилежному випадку Шкандиба погрожував повідомити про ампулу в правоохоронні органи.

Варіант. Шкандиба погрожував перекинути ампулу на територію заводу в зруйнованому стані.

Задача 11.

Бажаючи покращити своє матеріальне становище, працівник гірничо-збагачувального комбінату, що виготовляє збройний плутоній, Горємикін під час роботи взяв з камери 30 г радіоактивної речовини, запакував його в спеціальний футляр з нержавіючої сталі, перевірив на радіоактивність (вона була в нормі), відніс додому, де зберігав речовину протягом 3 місяців. Відповідно до висновку радіологічної експертизи такої кількості речовини було досить для забруднення 30 кубічних кілометрів повітря.

Варіант. Горємикін встиг продати викрадене Балясику за велику суму грошей. Той мав намір вигідно перепродати плутоній якомусь іноземцеві, розуміючи, що відомості про таку речовину складають державну таємницю.

Задача 12.

Зібров, Марчук, Рябко та Удавкін організували озброєне угруповання, в складі якого протягом декількох місяців нападали на інкасаторські машини. Допомагав їм в отриманні інформації про рух автомобілів водій Чіжов, а переховував злочинців Юрченко.

Кваліфікуйте дії всіх перелічених осіб. Відповідь поясніть.

Задача 13.

Лисенко, дочекавшись початку проведення з’їзду однієї з українських партій, зателефонував до міського управління СБ України та повідомив, що при­міщення, де відбувається з’їзд, заміноване, й вибух може статися в будь-який момент. Через 15 хвилин він зателефонував удруге. Проведення з’їзду було припинено, всіх його учасників евакуйовано. Для перевірки приміщен­ня, в якому відбувався з’їзд, та забезпечення громадської безпеки протягом декількох годин було задіяно близько 150 працівників СБ України, міліції та військовослужбовців, 18 одиниць техніки, зокрема й пожежні машини.

Яку кримінально-правову оцінку слід дати діям Лисенка?

Задача 14.

Білов зберігав заряджену мисливську рушницю на стіні кімнати. Одного разу його 13-річний син Сергій узяв рушницю та виніс її на вулицю. Під час гри він випадково натиснув на спусковий гачок рушниці, пролунав постріл, уна­слідок чого було вбито його товариша. У процесі слідства з’ясувалося, що Білов не мав дозволу на зберігання цієї мисливської рушниці.

Кваліфікуйте дії Білова.

Задача 15.

Демченко написав лист меру м. Одеси, в якому погрожував вчинити роз­крадання радіоактивних матеріалів на одній із атомних електростанцій України, якщо протягом місяця його сім’ї не буде надана квартира, на котру вона чекає вже біля 15 років. У процесі перевірки було встановлено, що Демченко працює двірником, на роботі та вдома характеризується позитивно, а лист написав під впливом переживань за долю сім’ї.

Чи буде Демченко підлягати кримінальній відповідальності? Відповідь обґрунтуйте.

Дата добавления: 2014-12-08