Теоретичні питання до заняття. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми

Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми

Актуальність теми.

ПАРЕНТЕРАЛЬНЕ ТА ЕНТЕРАЛЬНЕ ГОДУВАННЯ ДІТЕЙ

В дитячій хірургії часто постає питанняпро неможливість годування дитини у післяопераційному періодіівиникає потреба упарентеральному харчуванні (ПХ) - забезпеченні організму поживними інгредієнтами минаючи шлунково-кишковий тракт. При багатьох вадах і захворюваннях ПХ дозволяє отримати гарні наслідки лікування та надати можливість дитині видужати.

2. Конкретні цілі:

1. Аналізувати необхідність призначення парентерального харчування (ПХ).

2. Обгрунтувати показання до ПХ.

3. Запропонувати план базового обстеження перед початком ПХ.

4. Знати класифікацію основних препаратів для ПХ.

5. Трактувати доцільність призначення того чи іншого виду ПХ.

6. Проаналізувати ефективність ПХ.

7. Запропонувати алгоритм дій, який передбачає виникнення ускладнень ПХ та методи їх попередження.

(міждисциплінарна інтеграція)

№	Назви попередніх дисциплін	Отримані навички
1.	Фармакологія та клінічна фармакологія.	Класифікувати основні препарати для ПХ, описувати ускладнення від їх застосування, розраховувати дози препаратів.
2.	Загальна та факультетська педіатрія.	Визначати показання до призначення ПХ.

4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття

4.1. Перелік основних термінів, параметрів та характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.

№	Термін	Визначення
1.	Парентеральне харчування	(грецькою para - близько + enteron - кишка) - забезпечення організму поживними інгредієнтами (нутрієнтами) минаючи шлунково-кишковий тракт.
2.	Парентеральне харчування за збалансованою системою	Характеризується введенням доз поживних речовин, які відповідають нормальним потребам організму, і може проводитися тривалий час через периферичні вени у дітей будь-якого віку.
3.	Система гіпераліментаціі	При парентеральному харчуванні за системою гіпераліментаціі необхідна катетеризація великих вен, тому що розчини, які застосовують мають високу концентрацію і можуть пошкоджувати ендотелій вени малого калібру.

1. Поняття про парентеральне харчування (ПХ).

2. Показання до застосування парентерального харчування.

3. Введення препаратів ПХ через периферичні та центральні вени.

4. Проведення парентерального харчування та інфузійної терапії.

5. Потреба в енергії.

6. Потреба в глюкозі.

7. Потреба в інсуліні.

8. Потреба в жирах.

9. Потреба в білках.

10. Препарати амінокислот.

11. Вітаміни та мікроелементи.

12. Алгоритм програми ПХ.

13. Ускладнення ПХ.

ЗМІСТ ТЕМИ.

Парентеральне харчування (грецькою para - близько + enteron - кишка) - забезпечення організму поживними інгредієнтами (нутрієнтами) минаючи шлунково-кишковий тракт. При цьому кількість і якість нутрієнтів, які вводяться відповідає таким, як при природному харчуванні. ПХ застосовують при механічній перешкоді в різних відділах шлунково-кишкового тракту, функціональної недостатності шлунково-кишкового тракту при ускладненнях післяопераційного періоду.

Парентеральне харчування у дітей показане: важкі гастроентерити, некротичні ентероколіти, ідіопатична діарея, токсична диспепсія, синдроми порушеного кишкового всмоктування, стан після операцій з приводу кишкової непрохідності, резекції кишечнику із накладанням кишкових анастомозів, розлитий перитоніт, нориці тонкої кишки, великі опіки тіла, найближчий післяопераційний період після всіх важких операцій на органах шлунково-кишкового тракту, неможливість ентерального штучного харчування. Нерідко повне ПХ є єдиним способом харчування дитини.

Показання для початку ПХ у новонароджених:

- недоношені діти з масою тіла менш 1,500кг, у яких сполучення ентерального навантаження і инфузійної терапії не досягає 90 ккал/кг добу (за перший тиждень життя).

- всі немовлята, що до кінця першого тижня життя сумарно не одержують 80-90 ккал/кг добу,

- неможливість ентерального харчування (хірургічна патологія, НЕК, ШВЛ).

Для проведення ПХ використовують будь-які вени, але у дітей молодшого віку можливості доступу до венозного русла обмежені. Найбільш часто здійснюється катетеризація великих судин по Сельдингеру. Необхідна надійна зовнішня фіксація катетера, щоб дитина не могла його видалити. За певних умов можливе тривале повне ПХ і через периферичні вени, особливо у дітей старшого віку.

Дата добавления: 2014-12-17