Розподіл непрямих витрат між спільно виробляємими продуктами

Таким чином система АВС-калькулювання забезпечує механізм для управління витратами та привертає увагу керівництва до джерел (причин) витрат. При цьому об’єктом контролю є діяльність, а не витрати, що важливо у сучасних умовах.

У деяких галузях результатом виробничого процесу можуть бути кілька продуктів. Так, в борошномельному виробництві з однієї сировини – зерна, в одному технологічному процесі отримують декілька видів продукції (з пшениці – борошно вищого сорту, 1 сорту, 2 сорту; висівки; крупу манну). Б.Юровський як приклад цього приводить хлібопекарне виробництво [98,c.195-203], що є невірним. У хлібопекарному виробництві кожний вид продукції хоча і отримують з однієї сировини – борошна, але ж в різних технологічних процесах.

Виробництво, в якому з однієї сировини і в єдиному технологічному процесі отримують декілька видів продукції, називають комплексним. Продукти, які отримані з однієї сировини і в результаті одного технологічного процесу називають спільно виробленими продуктами або спільними продуктами. Такі продукти неможливо ідентифікувати як різні до досягнення визначеної точки в процесі виробництва, яка має назву точка розділення (див. рис.10.6).

Точка розділення –точка технологічного процесу, в якій є можливість відокремити спільні продукти.

Витрати на переробку можна безпосередньо віднести до відповідних спільних продуктів лише після того, як вони технологічно відокремлені.

Рис. 10.6 Калькулювання собівартості спільних продуктів

Витрати на виробництво спільних продуктів, які виникають до точки розділу, називають спільними витратами.

Спільні витрати –витрати одного процесу, в результаті якого одночасно виробляється кілька продуктів.

Таким чином, витрати в комплексному виробництві складаються зі спільних витрат (витрат до точки розділення) та подальших або відокремлених витрат, що виникають після точки розділення. Тому калькулювання собівартості спільних продуктів охоп­лює дві стадії (рис. 10.6):

1) розподіл спільних витрат між спільними продуктами;

2). розрахунок витрат на виробництво кожного спільного продукту після точки розділення.

Для розподілу спільних витрат К.Друрі, Ч.Хорнгрен, Г.Фостер, С.В.Голов виділяють наступні методи [17;28]:

· метод натуральних одиниць;

· метод вартості реалізації;

· метод чистої вартості можливої реалізації;

· метод постійної частки прибутку.

Для розглядання цих методів скористаємся вихідними даними, наведенними на рис. 10.7.

Метод натуральних одиниць

Це метод розподілу спільних витрат пропорційно натуральному обсягу виробництва спільних продуктів. У нашому прикладі витрати буде розподілено (табл.10.9)

Рис. 10.7 Витрати спільного виробництва – вихідні дані

Таблиця 10.9 – Розподіл спільних витрат методом натуральних одиниць

Продукти	Обсяг виробництва, од	Питома вага спільних продуктів	Розподілені спільні витрати, грн	Спільні витрати на одиницю продукції, грн
А	4 000	1/3	20 000
В	2 000	1/6	10 000
С	6 000	1/2	30 000
Всього	12 000		60 000

При використанні цього методу припускають, що собівартість одиниці кожного виду спільного продукта однакова. Отже спільні витрати можна розподілити:

собівартість одиниці продукції – 60000: 12000 = 5 грн/од;

розподіл спільних витрат:

продукт А: 4000 ´ 5 = 20 000 грн;

продукт В: 2000 ´ 5 = 10 000 грн;

продукт С: 6000 ´ 5 = 30 000 грн.

Метод натуральних одиниць доцільний лише тоді, коли спільні продукти мають відносно рівну вартість. Проте якщо ціни реалізації сумісних продуктів значно відрізняються, то припущення про однакове значення собівартості одиниці кожного виду продукції призведе до значного викривлення собі­вартості спільних продуктів і відповідно прибутку (див. табл. 10.10).

Таблиця 10.10 – Розрахунок прибутку від виробництва спільних продуктів при використанні методу натуральних одиниць

Продук ти	Чистий доход від реалізації, грн	Повні витрати, грн	Прибуток (збиток), грн	Рента бель ність продукції, %
А	36 000	20 000 + 8 000 = 28 000	8 000	28,5
В	60 000	10 000 + 10 000 = 20 000	40 000
С	24 000	30 000 + 2 000 = 32 000	-8 000	-25
Всього	120 000	80 000	40 000	-

У даному прикладі на продукт С віднесено найбільшу частину спільних витрат, але ж доход від реалізації цієї продукції найменший, тому отримано збиток. І навпаки, на продукт В віднесено найменшу частину спільних витрат, а його доход від реалізації найбільший, отже отримано у кінцевому результаті найбільший прибуток.

Застосування методу натуральних одиниць неможливе у випадках різних натуральних вимірників обсягу виробництва спільних продуктів.

Дата добавления: 2014-11-29