Метод спрощеного статистичного аналізу

Цей метод запропонував український учений академік М.Г. Чумаченко.

Метод спрощеного статистичного аналізу передбачає розпо­діл показників на дві групи, виходячи із зростання значення фактора витрат (обсягу виробництва),та розрахунок постійних витрат на основі середніх значень В і V.

Застосувавши цей підхід до прикладу, що розглядався раніше (табл. 10.2), одержимо значення, наведені в табл. 10.5.

Величину постійних витрат (П) визначають за формулою:

П = (В_ср¹´ V_ср² – В_ср²´ V_ср¹) / (V_ср² – V_ср¹),

де В_ср¹і В_ср² – середні значення витрат;

V_ср¹і V_ср²– середні значення обсягу діяльності.

Підставивши у наведену формулу розраховані середні значення В і V, одержимо:

П = (2609,95 ´ 230,16 - 5057,13 ´ 113,33) / (230,16 - 113,33) = 27581,55 / 116,83 = 236,08 грн.

Знаючи величину постійних витрат, можемо обчислити змінні витрати на одиницю обсягу виробництва (З):

З = (В_ср¹– П) / V_ср¹,

З = (2609,95 - 236,08): 113,33 = 20,95;

або

З = (В_ср²– П) / V_ср²,

З = (5057,13 - 236,08): 230,16 = 20,95

Виходячи з цього, функція витрат буде мати вид:

В = 236,08 + 20,95 ´V.

Таблиця 10.5 – Розрахунки для визначення функції витрат методом спрощенного статистичного аналізу

№	Абсолютні значення	Середні значення
обсяги виробництва,т	витрати, грн	обсяги виробництва,т	витрати, грн
Група 1
		2560,9	680: 6 = 113,33	15659,7: 6=2609,95
		2476,2
		2498,1
		2533,2
		2472,9
		3118,4
Всього		15659,7
Група 2
		3168,7	1381:6 = 230,16	30342,8: 6=5057,13
		6652,4
		3054,9
		6073,5
		5079,8
		6313,5
Всього		30342,8

Застосування різних методів для розподілу витрат дає різні результати (див. табл.10.6).

Таблиця 10.6 – Порівняльна характеристика функцій витрат, визначених різними методами.

Методи	Функція витрат
Мінімаксний метод	В = 997,32 + 19,54 ´V
Графічний метод	В = 400 + 23 ´V
Метод регресійного аналізу	В = 321,05+ 20,45 ´V
Метод спрощенного статистичного аналізу	В = 236,08 + 20,95 ´V

У розглянутому прикладі ми виходимо з припущення, шо витрати змінюють­ся під впливом зміни обсягів виробництва. Але на практиці можуть бути й інші фактори витрат. Тому для прийняття управлінських рішень слід обрати найрелевантнішу функ­цію витрат. Для правильного вибору серед функцій витрат доцільно застосувати такі критерії:

• економічна правдоподібність;

• хороша пристосованість;

• значимість незалежних змінних величин.

Економічна правдоподібність означає, що взаємозв'язок між залежною змін­ною величиною (витратами) і незалежною змінною величиною (фактором ви­трат) має бути економічно доцільним.

Хороша пристосованість визначає, наскільки тісним є взаємозв'язок між ви­тратами та певним фактором, тобто наскільки точно функція витрат описує їх взаємозв'язок.

Значимість незалежних зміннихвеличин дає відповідь на питання: чи суттєво впливатиме на суму загальних витрат коливання значення (V) незалежної змінної величини?

Для визначення міри надійності функції витрат використовують коефіці­єнт детермінації, стандартну помилку обчислення і стандартну помилку кое­фіцієнта.

Дата добавления: 2014-11-29