ЛЕКЦІЯ № 8. Реалістичний напрям в живопису виразніше за все втілився у жанрі пейзажу

Реалістичний напрям в живопису виразніше за все втілився у жанрі пейзажу. Серед українських пейзажистів вирізнилися В.Орловський, С.Світославський, П.Левченко. Талановите поєднання реалізму з народними традиціями здійснено у пейзажній творчості С.Васильківського – «Козача левада» (1893), «Дніпровські плавні»(1896), «По Донцю»(1901). Монументальні композиції його робіт «Чумацький Ромоданівський шлях», «Вибори полковника Мартина Пушкаря», «Козак Голота». Над розробкою національної історичної та побутової тематики активно працювали І.Їжакевич, О.Мурашко. Останній надавав перевагу неоромантичній та імпресіоністичній манерам живопису в роботах «Похорон кошового», «Портрет Н.А.Некрасової», «Дівчина в червоному капелюшку». Видатними майстрами пейзажного, жанрового й портретного живопису стали І.Труш, О.Новаківський, Ф. та В.Кричевські.

Початок 20 століття представлений такими видатними художниками, що плідно працювали в галузі модерністського живопису й скульптури, як К.Малевич,футуристи брати Бурлюки. В експресіоністичному напрямі творили українські художники світового рівня О.Богомазов (малюнок «Львівська вулиця у Киві», 1914), Г.Нарбут («Алегорія на зруйнування Рейнського собору»,1914).

На першу половину 19 століття припадає зародження національної музики. Вийшли у світ перші збірки народних пісень – «Українські мелодії» (1831) М.Маркевича, «Пісні польські й руські галицького народі» у двох томах (1833) В.Залевського, «Голоси українських пісень», зібрана та видана М.Максимовичем.

У 1863 році вперше опублікований вірш П.Чубинського «Ще не вмерла Україна» з нотами композитора М.Вербицького (1815-1870).З проголошенням Української Народної республіки у 1917 році ця пісня стала українським національним гімном. Твір було заборонено друкувати й виконувати. Подібний резонанс викликали музичні обробки «Заповіту» Шевченка, «Не пора» І.Франка, «Я русин был, есть и буду» О.Духновича - «Молитва за Україну» («Боже, великий, єдиний, нам Україну храни») композитора М.Лисенка, хорові твори М.Аркас, Д.Січинського.

Національне відродження сприяло появі першої професіональної української опери, створеної в народнопісенних традиціях - «Запорожця за Дунаєм» (1862) С.Гулака-Артемовського (1813-1873). На розробці народного мелосу народжується професіональна українська симфонія, великий внесок в яку здійснили композитори П.Ніщинський (1832-1896), П.Сокальський ( 1832-1887), М.Аркас (1852-1909). Вони ж були авторами оперних та вокально-інструментальних творів, музики до сценічних вистав на народні, героїко-історичні та побутові сюжети за творами Т.Шевченка й М.Гоголя. З’являються «Мазепа», «Майська ніч», «Облога Дубна» П.Сокальського, музична картина «Вечорниці» до драми Т.Шевченка «Назар Стодоля» П.Ніщинського, опера «Катерина» М.Аркаса, музичні твори на вірші Т.Шевченка О.Нижанківського (1863-1919).

С вітове визнання української музики починається з творчістю М.В.Лисенка (1842-1912), видатного композитора, піаніста, диригента, педагога й громадського діяча. Класикою національного оперного театру стали його опери «Тарас Бульба», «Різдвяна ніч», «Наталка Полтавка», «Утоплена», вокальні твори «Музика до «Кобзаря»Т.Шевченка», романси на вірші І.Франка, Лесі Українки, М.Старицького. Теоретичні праці М.Лисенка заклали основи української музичної фольклористики. Талановитими продовжувачами класичних та реалістичних тенденцій творчості Лисенка стали композитори К.Стеценко (1882-1922), Я.Степовий, М.Леонтович (1877-1921),С.Людкевич (1879-1979), вокально-інструментальний та хоровий доробок яких - яскрава сторінка національної музичної класики. Міжнародне визнання здобув хор О.Кошиця, вперше виконавши твори А.Веделя.

Активізації музичного життя сприяло відкриття у Києві 1904 р. музично-драматичної школи під керівництвом М.Лисенка, в 1913 році реорганізованої в консерваторію. У Львові в 1903 р. відкрився перший музичний інститут, якому в 1907 р. присвоїли ім’я М.Лисенка.

Питання для самоконтролю:

1. Які політичні події кінця 18-початку 20 століття сприяли процесу українського національно-культурного відродження?

2. Яку періодизацію українського національно-культурного відродження дають Р.Шпорлюк та І.Лисяк-Рудницький?

3. В чому полягала суть народництва?

4. Хто такі українофіли? Що таке панслов’янізм?

5. Що ви знаєте про діяльність Кирило-Мефодіївського братства?

6. Хто з представників української духовної еліти розробляв ідею «самостійності» України, в яких роботах?

7. Які стильові напрями мистецтва виникли в контексті українського національно-культурного відродження?

8. Чим характеризувався романтичний напрям в українській літературі, поезії, скульптурі, архітектурі, образотворчому мистецтві, театрі й музиці цього часу?

9. Коли і в яких видах українського мистецтва найбільш яскраво виявляється реалістичний напрям?

10. Що таке модернізм у мистецтві? Коли він з’являється, якими рисами характеризується?

11. Кого з митців можна вважати представниками імпресіонізму в українській культурі?

12. Кого з українських митців-експресіоністів ви знаєте? Назвіть їх твори.

13. Хто з українських художників опрацював футуристичну манеру в живопису?

14. Яке втілення знайшов стиль ампір в мистецтві українського національно-культурного відродження?

15. Як розвивалась наука й освіта в часи українського національно-культурного відродження?

Рекомендована література:

1. Грицак Я.Нарис історії України. Формування модерної української нації 19-20 століть. – К., 1996

2. Грицак Я. Українське національне відродження: Тяглість і перервність традицій //Зустрічі. -1991. - Вип. 2.- С.21-29

3. Грушевський М.С. Ілюстрована історія України.- К., 1990

4. Забужко О. Філософія національної ідеї: Україна і Європа // Зустрічі.- 1991.- Вип. 2.- С.93-101

5. Дорошенко Д.Нарис історії України. – К., 1991.- т.2

6. Кирчів Р.Г. Етнографічно-фольклорна діяльність «Руської трійці».- К.,1990

7. Лисяк-Рудницький І. Історичні есе. – К.,1994.- Т.1.- С.41-44.

8. Попович М.В. Нарис історії культури України. - К.,1996

9. «Руська трійця» в історії суспільного руху і культури України. –К.,1987

10. Семчишин М. Тисяча років української культури. – К.,1998

11. Сергієчко Г.Я. Шевченко і Кирило-Мефодіївське братство. – К.,1983

Штрихи до наукового портрета М.Драгоманова. – К,,1991

12. Шпорлюк Р. Українське національне відродження в контексті європейської історії кінця 18- початку 20 століть // Україна. Наука. Культура. – К,,1991. –Вип. 25

Дата добавления: 2014-11-29