Програмно-цільові методи підвищення продуктивності праці

Теоретико-методологічні аспекти ефективності праці

Ефективність (продуктивність) праці-це загальний обсяг продукції поділений на кількість втраченої на його виробництво праці. На ефективність праці безпосередній вплив здійснюють такі фактори, як технічний прогрес, фондоозброєність, кількість робочої сили і ефективність розподілу різних ресурсів, їх сполучення і управління ними. Продуктивність праці підвищується по мірі покращення здоров’я, професійної підготовки, освіти і підвищення зацікавленості робітників в результатах діяльності, по мірі росту забезпеченості машинами і обладнанням а також природними ресурсами, при кращій організації виробництва і управління, при переміщенні робочої сили із менш ефективних галузей в більш ефективні. Особливе місце серед факторів зростання ефективності праці займають освіта і професійна підготовка. Інвестиції в людський капітал- важливий засіб підвищення продуктивності праці. Взаємозв’язок між підвищенням рівня кваліфікації і і продуктивністю праці досить складна, проте певна доля зростання продуктивності праці залежить від рівня кваліфікації. Серед факторів продуктивності (ефективності) праці особливе місце займають умови праці. Поряд з покращенням умов праці величезне значення для підвищення його ефективності маєпокращення побутових умов робітників

Сутністю управ прод пр є створ умов для її зрост. Тому підвищ прод пр являє собою процес змін в ек-ці. В умовах ринкової економіки все більшого значення набувають розроблення й упровадження програм управління продуктивністю праці. Успішна реалізація довгострокових програм управління значною мірою обумовлена якістю процесу планування на ранніх стадіях розроблення програм. Цілями програми є: ефективне використання людських ресурсів; мінімізація втрат виробництва; створення ефективної системи вимірювання продуктивності праці, тобто визначення межі і показників цілей цієї системи. Кожен підхід щодо підвищення продуктивності праці охоплює: -організаційні форми підвищення продуктивності праці; -сфери підвищення продуктивності праці; -засоби і методи підвищення продуктивності праці. Структурними елементами процесу підвищення продуктивності праці є: -оцінювання й аналіз організаційної системи, для якої розробляється програма. При цьому необхідно виявити слабкі і сильні сторони організації, ураховуючи передбачувані зміни ринкового середовища; -оцінювання зовнішніх умов діяльності організаційної системи, які можуть вплинути на проектування і розроблення програми; -стратегічне планування. На цьому етапі забезпечується узгодження цілей, завдань управління продуктивністю праці на період 3—5 років; -розроблення критеріїв результативності програми(конкретні вимірники, критерії, нормативи, за якими необхідно оцінювати заходи щодо управління продуктивністю); -виявлення й аналіз резервів підвищення продуктивності праці; -розроблення проекту, що передбачає послідовність виконання робіт, оцінювання витрат, функції виконавців, питання управління проектом, аналіз витрат і вигод; -розроблення планових заходів щодо подальшого підвищення продуктивності праці; -розроблення ефективної системи матеріального стимулювання досягнення запланованих показників продуктивності праці; -зведення всіх результатів планування в єдиний загальний план; -залучення відповідних працівників щодо конкретних заходів упровадження; -контроль за реалізацією заходів і регулювання їх виконання.

Дата добавления: 2014-12-25