Особливість правосуб'єктності підприємств кооперативного типу полягає в тому, що в них має місце об'єднання насамперед робочої сили, а не капіталів

Аграрні приватні зі статусом юр. осіб підприємці кооперативного типу - це юр. особи, засновані на не державній формі власності, членстві, особистій трудовій участі членів підприємства, можливе (але не обов'язкове) об'єднанні майна - власності цих членів - для спільного ведення статутної діяльності з виробництва продуктів харчування, сировини і продовольства рослинного і тваринного походження, їх переробки, реалізації.

На відміну від перших, аграрні підприємства корпоративного типу - це приватні аграрні підприємства, в яких громадяни на основі установчого договору виступають як засновники, а після реєстрації - учасники-інвестори останніх; це товариства, діяльність яких поряд зі статутною (виробництво продуктів харчування, сировини і продовольства, їх переробка і реалізація) націлена на задоволення інтересів виключно своїх інвесторів (учасників-акціонерів).

62. Правове регулювання страхування майна сільгосппідприємств.

Природно-кліматичні умови та інші обставини можуть негативно вплинути на виробництво продукції та сировини рослинного і тваринного походження, а також на отримання с / г підприємствами прибутку. Щоб попередити таку ситуацію, в Україні формується інститут страхування.

У відповідності із Законом «Про страхування» під страхуванням розуміють правові відносини по захисту майнових інтересів громадян і юр. осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), здійснюється за рахунок грошових фондів, котрі формуються за допомогою сплати ними страхових платежів (страхових внесків, страхових премій). У відповідності із Указом Президента від 13 червня 1994 р. «Про обов'язкове страхування майна державних підприємств і організацій» та постанови КМУ від 20 березня 1995 р. «Про затвердження Положення про порядок і умови обов'язкового страхування майна гос. підприємств і організацій» (вже втратив чинність) було введено обов'язкове страхування майна гос. підприємств, у тому числі с / г, зокрема врожаю с / г культур і насаджень радгоспів і інших гос. с / г підприємств.

Що стосується майна колективних і селянських (фермерських) господарств та інших приватних суб'єктів аграрного підприємництва кооперативного і корпоративного типів, то його страхування є добровільним.

63. Поняття, сутність та принципи державного регулювання сільського господарства.

Державне регулювання сільського господарства — це основана на законодавстві одна з форм державного впливу на агропромисло­вий комплекс України шляхом встановлення та застосування дер­жавними органами правил, спрямованих на коригування еконо­мічної діяльності суб'єктів аграрного господарювання з метою досягнення сільським господарством максимальної ефективності для задоволення потреби населення у продуктах харчування, а про­мисловості — у сировині.

Функції державного регулювання сільського господарства здійснюють державні органи виконавчої влади, що визначають стратегічні цілі і завдання агропромислового виробництва, забезпечують матеріально-фінансову підтримку аграрного сектора, здійснюють контроль і нагляд за дотриманням аграрного законодавства.

Принципи державного регулювання сільського господарства, як правило, відображені в діючій правовій системі: одні з них безпосередньо зафіксовані в правовій нормі; інші потрібно виводити із загального напряму правового регулювання взаємин суб'єктів; треті закріплені в локальному законодавстві; четверті хоча й не дістали конкретного відображення в законодавстві, але є такими, що проймають систему законів і норм. Одним з них є створення однакових умов для розвитку всіх форм власності.

Крім наведених, велике значення мають принципи: законності, поєднання галузевого й територіального розвитку, єднання і диференціації у підході до суб'єктів сільськогосподарської діяльності, взаємодії і взаємоузгодження діяльності всіх підприємств агропромислового комплексу, принцип досягнення кінцевих результатів у сільськогосподарському виробництві.

64. Внутрішні аграрні правовідносини: поняття, види.

Внутрішні аграрні правовідносини являють собою правовідносини, засновані на членстві в сільськогосподарському кооперативі, у родині, що провадить фермерське або особисте селянське господарство, а також на трудовому договорі в державній або іншій формах організації сільськогосподарського виробництва, що складаються в процесі виробничо-господарської діяльності.

Внутрішні відносини між учасниками і товариством з обмеженою відповідальністю являють собою відносини зі внесення майнових внесків, а в акціонерному товаристві — з придбання акцій.

Аграрні відносини всередині сільськогосподарської організації виникають не тільки між підприємством і його членами чи працівниками, але й між підприємством та його структурними (виробничими) підрозділами.
За своїм змістом внутрішні аграрні правовідносини є сукупністю взаємних суб'єктивних прав та обов'язків їхніх учасників, реалізованих у ході провадження сільськогосподарського виробництва. Специфіка сільськогосподарської діяльності визначається насамперед особливостями використання землі й праці на ній, що зумовлює відокремлення земельних і трудових правовідносин.

65. Особливості ліквідації ФГ за процедурою банкрутства.

Підставою для визнання селянського (фермерського) господарства банкрутом є його неспроможність задовольнити протягом шести місяців після закінчення відповідного періоду сільськогосподарських робіт вимоги кредиторів за грошовими зобов'язаннями.

Заява підприємця - голови фермерського господарства про порушення справи про банкрутство подається в господарський суд за наявності письмової згоди всіх членів фермерського господарства та підписується головою господарства. До заяви про порушення справи про банкрутство додаються документи, які містять відомості:

§ про склад і вартість майна фермерського господарства;

§ про склад і вартість майна, яке належить членам фермерського господарства;

§ про розмір доходів, які можуть бути одержані фермерським господарством після закінчення відповідного періоду сільськогосподарських робіт.

Зазначені документи також додаються головою фермерського господарства до відзиву на заяву про порушення справи про банкрутство, подану кредитором.

Головою фермерського господарства у двомісячний строк з дня прийняття господарським судом заяви, може бути подано в господарський суд план відновлення платоспроможності. У разі, якщо заходи, передбачені планом відновлення платоспроможності фермерського господарства, дадуть змогу такому господарству, погасити вимоги за зобов'язаннями, господарським судом вводиться процедура розпорядження майном фермерського господарства.

Процедура розпорядження майном фермерського господарства вводиться на строк закінчення відповідного періоду сільськогосподарських робіт із врахуванням часу, необхідного для реалізації вирощеної сільськогосподарської продукції(не більше 15 місяців. Може бути продовжено до 1 року.)

Процедуру розпорядження майном господарства може бути достроково припинено господарським судом за заявою розпорядника майна чи кредиторів у разі: 1) невиконання заходів, передбачених планом відновлення платоспроможності;

2) наявності інших обставин.

Після дострокового припинення процедури розпорядження майном фермерського господарства фермерське господарство визнається господарським судом банкрутом і відкривається ліквідаційна процедура.

У разі визнання господарським судом фермерського господарства банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури до складу ліквідаційної маси фермерського господарства включаються нерухоме майно, господарські будівлі, споруди, продуктивна і робоча худоба, птиця, техніка і обладнання, транспортні засоби, інвентар та інше майно.

У разі банкрутства фермерського господарства земельна ділянка, надана господарству у тимчасове користування, використовується відповідно до Земельного кодексу України.

Майно, що належить голові та членам фермерського господарства на праві приватної власності не включаються до складу ліквідаційної маси.

Нерухоме майно, а також майнові права щодо нерухомого майна, які включаються до складу ліквідаційної маси фермерського господарства, можуть бути продані тільки за конкурсом, умовами якого є збереження цільового призначення сільськогосподарських об'єктів.

З дня прийняття постанови про визнання фермерського господарства банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури діяльність фермерського господарства припиняється.

Господарський суд направляє копію постанови про визнання фермерського господарства банкрутом до органу, який здійснив державну реєстрацію фермерського господарства.

66. Договори агрохімічного обслуговування аграрних товаровиробників.

Договори на агрохімічне обслуговування аграрних товаровиробників відносяться до групи договорів у сфері виробничо-технічного обслуговування сільськогосподарських товаровиробників. До цієї групи відносяться також договори по виконанню авіаційно-хімічних робіт по терасуванню схилів, будівництву протиерозійних гідротехнічних споруд і створенню полезахисних лісових насаджень.

Договори на агрохімічне обслуговування укладаються з відповідними спеціальними підприємствами, які мають надавати аграрним підприємствам послуги в хімічному обслуговуванні:

- роботи по внесенню мінеральних добрив на посіви;

- внесення хімікатів на сільськогосподарські площі по боротьбі з бур'янами;

- внесення ядохімікатів по боротьбі з сараною та іншими шкідниками і т. ін.

Сторонами в цьому договорі є агрохімічне підприємство (виконавець) та аграрне підприємство (замовник). В договорі вказується, які саме роботи повинно здійснювати агрохімічне підприємство (виконавець).

Вимагається чітке і належне дотримання Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та законодавства про охорону землі.

67. Внутрішні аграрні правовідносини: поняття, види.

Дата добавления: 2014-12-25