Гарантії для працівників сільськогосподарських підприємств при укладенні, зміні та припиненні трудового договору

Забороняється необгрунтована відмова у прийнятті на роботу.

Відповідно до Конституції України (888-09) будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об'єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання не допускається.

Вимоги щодо віку, рівня освіти, стану здоров'я працівника можуть встановлюватись законодавством України.

93. Правове регулювання діяльності підсобних виробництв і промислів.

Підсобні виробництва та промисли належать до категорії допоміжних галузей виробництва, їх основне завдання - забезпечити найбільш повне та продуктивне використання трудових ресурсів (особливо сезонний надлишок робочої сили), місцевих матеріальних та сировинних ресурсів, які маються у господарстві, а також відходів промислового виробництва і таким чином покращити фінансовий стан господарства, збільшити виробництво продукції та прибутковість господарства.

Такі виробництва та промисли розподіляються на внутрішньогосподарські та міжгосподарські.

Внутрішньогосподарські функціонують на правах структурного виробничого підрозділу, а міжгосподарські - створюються підприємствами та функціонують як самостійні суб’єкти з правами юридичної особи. Обидва види є власністю с/г підприємства в цілому, або пропорційно внесеної їм частки майна або коштів.

Діяльність підсобних виробництв та промислів відбувається на підставі ГК України, ЗК, ЛК, ВК, Статуту господарства, що його утворило, а також на підставі "Примірного положення про підсобні виробництва та промисли в колективних, державних с/г підприємствах, міжгосподарських організаціях та інших агропромислових формуваннях"

94. Майнові правовідносини в особистому селянському господарстві.

Правовий режим майна особистих селянських господарств — це сукупність правових норм, якими забезпечуються порядок і умови придбання (присвоєння) майна, здійснення правомочностей по володінню, користуванню та розпорядженню ним, а також його правовій охороні.

Майнові відносини в особистому селянському господарстві засновуються на підставі Закону «Про власність», Сімейного кодексу України, шлюбного контракту та інших правових актів. Основою майнових відносин є право приватної власності громадянина.

Об'єктами права власності громадян, які ведуть особисте господарство, є житлові будинки, квартири, предмети особистого користування, дачі, садові будинки, предмети домашнього господарства, продуктивна і робоча худоба, земельні ділянки, насадження на них, засоби виробництва, вирощена продукція, транспортні засоби, малогабаритна техніка, грошові кошти, цінні папери, а також інше майно споживчого і виробничого призначення.

При поділі майна, виокремленні його зі спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами та відкритої після нього спадщини визначається частка учасника спільної сумісної власності. Розмір частки учасника спільної сумісної власності визначається мірою його трудової участі, якщо Інше не передбачено законодавством України. Визначення розміру часток у спільній сумісній власності подружжя на майно при веденні особистого господарства здійснюється згідно з нормами Сімейного кодексу України.

95. Земельний податок. Визначення його розміру та порядок сплати.

Дата добавления: 2014-12-25