Економіці

ТЕМА 5. СОЦІАЛЬНО - ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ В СУЧАСНІЙ

РИНОК ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ

Основі питання:

5.1. Поняття і сутність соціально-трудових відносин.

5.2. Предмет і структура соціально – трудових відносин.

5.3. Принципи і типи соціально – трудових відносин.

5.4. Партнерство в системі соціально-трудових відносин і роль профспілок в ньому.

Ключові слова: соціально-трудові відносини, соціальний захист, соціальне страхування, соціальна допомога, соціальні гарантії, механізм регулювання соціально-трудових відносин.

Мета теми: отримання теоретичних та практичних знань з основних принципів і форм соціально-трудових відносин, а також призначення та ролі профспілок у соціальному партнерстві.

Основні компетенції:

- знати: сутність поняття кожного типу соціально-трудових відносин, особливо «соціальне партнерство», їх принципи; функції профспілок;

- вміти: визначати форми соціального партнерства та їх основні положення;

- бути готовим приймати участь у здійсненні функцій профспілок та бути суб’єктом соціального партнерства на різних рівнях

Анотація..

Соціально-трудові відносини (СТВ) – це комплекс взаємовідносин між найманими працівниками і роботодавцями (суб’єктами і органами, що їх представляють) за участю держави (органів законодавчої і виконавчої влади), які пов’язані з наймом працівників, використанням та оплатою їхньої праці, відтворенням робочої сили і спрямовані на забезпечення соціальної злагоди, високого рівня та якості життя працівників, високої ефективності роботи підприємств.

Суб'єктами соціально-трудових відносин виступають: найманий працівник, роботодавець, держава.

Рівень соціально-трудових відносин - це похідна від особливостей суб'єктів соціально-трудових відносин, що визначаються властивостями соціально-економічного простору, в якому функціонують суб'єкти соціально-трудових відносин. Залежно від кількості учасників та напрямів взаємо­зв'язків між ними виділяють індивідуальний, груповий та змішаний рівні соціально-трудових відносин.

Предметом соціально-трудових відносин на рівні індивідуумів виступають визначені сторони трудового життя людини, зміст яких залежить від життєвого циклу людини, а також специфіки цілей і задач, розв'язуваних людиною на кожнім з цих циклів.

Основою соціально-трудових відносин виступають принципи солідарності і субсидіарності.

Принцип солідарності - ідеал, вироблений людс­твом у процесі соціально-економічного розвитку, - передбачає спі­льну відповідальність людей, що базується на особистій відповіда­льності і згоді, єдності і спільності інтересів. Суть його полягає в тому, що згуртованість дозволяє виявляти й оцінювати однакові інтереси, типові для тієї чи іншої групи населення, спільні рисила також подібний соціальний або економічний ризик. Це, у свою чергу, створює конструктивну основу для того, щоб спільно захи­щати свої інтереси, протидіяти небезпеці й ризику. Саме тому у зв'язку із соціально-трудовими відносинами говорять про солідар­ність професійних спілок, покликаних компенсувати негативні економічні та соціальні наслідки процесу розвитку ринкової еко­номіки; про солідарне співтовариство застрахованих осіб або про угоду поколінь при пенсійному страхуванні.

Принцип субсидіарності так само ґрунтується на особистій відповідальності, як і солідарність. Однак відповідно до цього принципу перевага завжди надається не сторонній допомозі, а «самозахис­ту»; у разі можливості перенесення соціальної відповідальності на третю особу, наприклад на державу, перевага має надаватися «субсидіарній» допомозі. Принцип субсидіарності, таким чином і спрямований на збереження неослабного прагнення людини до самовідповідальності й самореалізації та покликаний запобігати перенесенню відповідальності на суспільство. Очевидно, у соціально-трудових відносинах будь-якого суспільства почуття власної гідності, віра в себе і почуття особистої відповідальності гро­мадян необхідно стимулювати; крім того, має бути забезпечена можливість їх реалізації.

Тип СТВ визначається їх характером, а саме тим, яким конкретно чином приймаються і здійснюються рішення в соціально-трудовій сфері. Типи формуються на базі комбінування головних двох принципів: рівності і нерівності прав і можливостей суб’єктів цих відносин.

Типи СТВ:

- патерналізм – практично повна державна регламентація СТВ;

- соціальне партнерство – СТВ орієнтується на пошук і досягнення соціального консенсусу, на забезпечення оптимального балансу інтересів суб’єктів (сторін відносин);

- конфлікт – як зіткнення суб’єктів взаємодії, протилежність цілей і інтересів; конфлікт конструктивний лише як тимчасове явище на фоні стабільності соціального партнерства;

- дискримінація – як тип СТВ це не обґрунтоване обмеження прав і можливостей суб’єктів відносин.

Найбільш пріоритетне соціальне партнерство – це механізм для функціонування розвинутого, здорового суспільства.

Соціальне партнерство – (від французької „партнер” – той, хто разом з ким-небудь приймає участь у якій-небудь спільній діяльності) – це система правових норм і організаційних форм та методів погодження інтересів партнерів різних соціальних груп та структур для забезпечення їх конструктивної взаємодії.

Соціальне партнерство (СП) – система відносин між працедавцями та працівниками, при якій в рамках соціального миру забезпечується узгодженість їх найбільш важливих соціально-трудових інтересів.

Результатом соціального партнерства є угоди, які укладаються на різних рівнях:

- генеральні угоди між Кабінетом Міністрів та Всеукраїнським об’єднанням профспілок, роботодавців, промисловців;

- регіональні угоди – між облдержадміністрацією, профспілковими об’єднаннями області та обласними організаціями працедавців;

- галузеві угоди – між галузевими профспілками, працедавцями та Міністерством праці й соціальної політики;

- колективні угоди – на рівні підприємства.

Зміст та цілі угоди на кожному рівні має своє конкретне наповнення.

Третьою стороною в системі партнерських відносин виступає держава, яка є гарантом, контролером та арбітром.

Соціальне партнерство укладається на таких принципах, розроблених МОП:

1. Загальний і міцний мир може бути лише на основі соціальної справедливості.

2. Ненадання в якій-небудь країні нормальних умов праці є перешкодою для інших країн, які бажають покращити становище трудящих.

3. Свобода слова і свобода об’єднання є необхідними умовами постійного прогресу.

4. Злиденність у будь-якій державі є загрозою для загального добробуту.

5. Всі люди, незалежно від раси, віри і статті мають право на матеріальний добробут і духовний розвиток.

6. Повна зайнятість і зростання життєвого рівня.

Існують принципи СП в Україні. Крім того виділені принципи ведення колективних переговорів [11].

Активну участь у партнерствах беруть профспілки. Профспілка – масове суспільне об’єднання працівників однієї або суміжних галузей, професійної групи для захисту й представництва їх соціальних інтересів, яке само управляється. Профспілки мають ряд особливостей, на які треба звернути увагу. Вони виконують певні функції:

- забезпечення захисту економічних й соціальних інтересів найомних працівників в процесі праці;

- соціальний захист найомних робітників поза виробництва (в період відпочинку, тимчасової втрати працеспроможності).

Крім того, потрібно розглянути існуючі профспілки України, Донецької області та фактично виконувані ними функції.

Зміст самостійної роботи:

1. Дослідження соціальних та економічних питань, які вирішують профспілки та професійні об’єднання України та Донецької області.

2. Вивчення трудового контракту: переваги, структура та значення.

Індивідуальні науково-дослідні завдання:

1. Роль і значення соціального партнерства в Україні.

2. Профспілковий рух в Україні.

3.Ефективність і регулювання охорони праці.

4. Колективні договори.

Питання для самоконтролю та повторення:

1. Що таке соціально-трудові відносини, які рівні їх існують?

2. Хто виступає суб’єктами соціально-трудових відносин?

3. Охарактеризуйте принципи та типи соціально-трудових відносин.

4. Дайте визначення соціального партнерства та розкрийте його значення у розвитку суспільства

5. Які форми та принципи соціального партнерства виділяють?

6. Які функції виконують профспілки на ринку праці?

7. Назвіть основні проблеми створення ефективного соціального партнерства

8. Яка роль держави в системі соціального партнерства?

9. Які Ви знаєте об’єднання роботодавців на ринку праці?

План семінару:

1. Сутність соціально-трудових відносин, їх значення як ключового елемента будь-якої економічної системи.

2. Принципи і типи соціально-трудових відносин.

3. Соціальне партнерство як пріоритетний тип СТВ.

4. Форми і принципи СП. Якість життя як показник стану СТВ.

Тестові завдання:

1. Соціальне партнерство - це

а) метод розв'язання соціальних конфліктів;

б) взаємини із приводу організації ефективної трудової діяльності;

в) відносини між роботодавцем і працівниками, при яких забезпечується узгодження соціально-трудових інтересів;

г) відповідь а) і в)

2. Угоди між профспілковими об'єднаннями галузі, облдержадміністрацією й обласними організаціями роботодавців - це

а) генеральні угоди;

б) угоди на галузевому рівні;

в) регіональні угоди;

г) колективні договори.

3. Сторонами соціального партнерства є

а) профспілки й роботодавці;

б) роботодавці, працівники й держава;

в) профспілки, працівники й держава;

г) немає правильної відповіді.

4. Держава відіграє роль

а) гаранта;

б) судді;

в) контролера

г) всі відповіді вірні.

5. Програма зайнятості, вирішення проблем з погашення боргів по заробітній платі, скорочення безробіття в основному розглядається

а) генеральною угодою;

б) регіональною угодою;

в) галузевою угодою;

г) колективним договором.

6. Основний принцип цивілізованих відносин - це

а) надання людських умов праці;

б) соціальна справедливість;

в) соціальна рівність;

г) свобода слова й об'єднань.

7.До функцій профспілок відноситься

а) захисна функція;

б) функція індикатора суспільної думки;

в) функція елемента зворотного зв'язка для держави;

г) всі відповіді вірні.

8.Особливість профспілок включають

а) організація перебуває ближче інших громадських організацій до економіки й виробництва;

б) масове об'єднання на комерційній основі;

в) масове державне об'єднання в рамках певного підприємства;

г) саме масове об'єднання, кероване державою

Дата добавления: 2014-12-25