Дизентерія

Дизентерія — інфекційна хвороба людини із запаленням дистального відділу товстої кишки, яка супроводжується явищами інтоксикації та проносом. Збудниками є шигели:

Джерелом інфекції є хворий на дизентерію або бактеріоносій. Механізм передачі — фекально-оральний. Збудник може потрапити в організм із зараженими харчовими продуктами (молоко, салат, компот, фрукти, хлібо-булкові вироби), водою, рідше контактно-побутовим шляхом (через забруднені руки, іграшки, білизну). Поширенню шигел можуть сприяти мухи. У поширенні дизентерії Зонне провідну роль відіграє харчовий фактор, дизентерії Флекснера — вода, дизентерії Григор'єва-Шига — побутові речі.

До дизентерії сприйнятливі всі люди, але найчастіше вона вражає дітей у віці 2-4 років. Інфекція має повсюдне поширення, реєструється більше у літні місяці. Імунітет після перенесеного захворювання короткочасний, видоспецифічний.

Клініка. Інкубаційний період триває від 12 год до 7 діб (у середньому 2-3 доби).

У більшості випадків дизентерія починається гостро. Лише у деяких хворих протягом кількох годин можуть спостерігатись продромальні явища у вигляді мерзлякуватості, нездужання, головного болю, до яких незабаром приєднуються типові ознаки періоду розпалу. Частіше захворювання починається з болю в животі та проносу. В розпалі захворювання на фоні загальної інтоксикації з підвищенням температури тіла домінують ознаки ураження травного каналу — колітний, ентеритний і, рідше, гастритний синдроми, наявність яких визначає той чи інший клінічний варіант.

Температура тіла може бути субфебрильною або підвищуватись до 38—39 °С. Шкіра бліда. Язик вологий, вкритий білим нальотом. Живіт запалий. Біль різної інтенсивності, частіше переймоподібний, більше в ділянці сигмоподібної і прямої кишок, посилюється при дефекації (тенезми), може поєднуватись із несправжніми покликами. Сигма пальпується у вигляді болючого, щільного, потовщеного тяжа.

Дефекація від 6-7 до 20 разів за добу і більше. Випорожнення поступово втрачають каловий характер, з'являються домішки слизу і крові. Інколи випорожнення мізерні і складаються лише з густого слизу з домішками крові або гною (“ректальний плювок”). Дефекація не приносить хворому полегшення.

У більшості хворих виражені ознаки ушкодження нервової (слабкість, розбитість, головний біль, пригнічений настрій) і серцево-судинної (лабільність пульсу, приглушеність тонів серця, гіпотензія, у важких випадках — розвиток колапсу) систем.

Гастроентероколітна форма гострої дизентерії характеризується коротким інкубаційним періодом (у межах доби) і бурхливим перебігом, що обумовлено надходженням з їжею масивної дози збудника. Спочатку домінують явища гастроентериту (блювота, біль в епігастрії), потім — колітний синдром і зневоднення організму. Якщо явища коліту не розвиваються, то формується гастроентеритний варіант хвороби.

При стертому перебігу дизентерії клінічна симптоматика досить бідна. Тільки цілеспрямоване обстеження допомагає виявити слабке нездужання, дисфункцію кишок (дефекація 1—2 рази, кал напіврідкий), спазмовану сигмовидну кишку. Такі особи вважають себе практично здоровими.

Важка форма дизентерії супроводжується вираженою загальною інтоксикацією і високою температурою (до 39-40 °С і вище). Хворий загальмований, апатичний. Шкіра бліда, з ціанозом. Частота випорожнень досягає З0-50 разів за добу. Дефекація супроводжується нестерпними тенезмами

Тривалість періоду розпалу дизентерії коливається від 1-2 до 8-9 днів. Період реконвалесценції характеризується зменшенням і зникненням інтоксикації та симптомів коліту. Однак необхідно відмітити, що клінічне одужання значно випереджає повне відновлення функції і морфологічної структури кишок, яке настає лише через 1—З міс. У зв'язку з цим при грубому порушенні дієти, вживанні алкоголю, нераціональному лікуванні на післягоспітальному етапі можливі затяжний перебіг хвороби і рецидиви.

У 2-3 % випадків і рідше гостра дизентерія переходить у хронічну, її тривалість, як правило, перевищує З міс. При безперервній формі хронічної дизентерії на фоні клінічної картини, подібної до гострої форми, розвиваються глибокі порушення травлення, гіповітаміноз, анемія, виснаження, дисбактеріоз. Рецидивуюча форма зустрічається частіше, ніж безперервна, і характеризується зміною періодів ремісій новими спалахами хвороби.

Тривале виділення шигел з калом (бактеріоносійство) може спостерігатись безпосередньо після одужання (реконвалесцентне) або при субклінічному перебігу хвороби (при відсутності в попередні 3 міс дисфункції кишок, негативних результатах ректороманоскопічного і серологічного досліджень). Одноразове виділення шигел у осіб без будь-яких проявів хвороби прийнято вважати транзиторним носійством.

Враховуючи те, що з настанням літнього періоду зростає небезпека щодо захворюваності на кишкові інфекції для попередження захворювання можна порадити:

- Перед приготуванням їжі та перед її вживанням обов’язково мити руки з милом. Обов’язково мити руки після відвідування туалету.

- Не вживати м’ясні та молочні продукти придбані на стихійних ринках, з рук приватних осіб

- Не використовувати для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з незнайомих джерел водопостачання (ріки, озера, підземні джерела, поверхневі води). Для пиття і приготування їжі – використовувати питну бутильовану воду або воду з централізованих джерел водопостачання.

- Не допускати споживання продуктів та напоїв з протермінованим терміном зберігання.

- Hе вживати харчові продукти та напої при найменшій підозрі щодо їх якості.

- Не вживати в їжу незнайомі гриби, ягоди, трави та інші рослини.

- При неорганізованому відпочинку (туристичні мандрівки) для миття посуду і рук використовувати перекип’ячену воду. При харчуванні у лісі, на пляжі виключати контакт продуктів з грунтом та піском.

- Зберігати продукти харчування тільки у спосіб зазначений на упаковці та у встановлені терміни.

- При купівлі будь-якого харчового продукту у торговельній мережі споживач має право вимагати у продавця документи, що підтверджують якість та безпеку реалізованої продукції.

- При подорожуванні не рекомендовано брати у дорогу продукти, що швидко псуються (ковбасні, молочні, кулінарні, кондитерські кремові вироби, м’ясні салати, паштети інші продукти що потребують охолодження при зберіганні).

- На відпочинку без організованого харчування виключати приготування багатокомпонентних страв, що не мають достатньої термічної обробки (паштети, м’ясні салати, багатокомпонентні страви). Зберігання виготовленої страви без холодильного обладнання не має перевищувати 2 години. Овочі та фрукти перед вживанням ретельно мити, обдавати окропом.

У випадку виявлення перших ознак шлунково-кишкових розладів необхідно терміново звернутись до лікувальної установи. Не рекомендовано займатись самолікуванням.

Дата добавления: 2015-04-30