Концепції детермінізму та індетермінізму

При психодіагностичній роботі з дітьми та дорослими з психофізичними порушеннями треба спиратися на основні методи психології. Вибір того чи іншого методу виходить із завдань дослідження, віку обстежуваних, а також характеру психофізичних порушень. Розкриємо кожен метод з точки зору доступності його застосування з даною категорією осіб.

При обстеженні психічних функцій завжди важливо враховувати умови виховання дитини, її культурно-побутове оточення, характер спілкування. Методи обстеження варто обов'язково підбирати з урахуванням дефекту. Так, дітям з мовними порушеннями можна давати завдання за допомогою показу, не вимагаючи від них мовної відповіді [125,41].

При розгляді нормативів вікового розвитку дітей до одного року Л. В. Кузнєцова, Л. І.Переслені, Л. І.Солнцєва та інші вчені вказують, що психологічне обстеження може здійснюватися починаючи з 1,5-2 місяців постнатального розвитку. Протягом періоду новонародженості в дитини переважають різні рефлекси, що відображають стан і процеси дозрівання нервової системи. Виявлення відхилень від норми в цьому віці розглядаються невропатологом. Чим раніше діагностується сенсорна недостатність, тим вище можливості розвитку збережених ланок і компенсації з використанням неушкоджених аналізаторів. Після двох місяців з метою виявлення відповідності нормативам проводиться психологічне обстеження. Обстеження дитини першого року життя включає аналіз рівня розвитку: рухової та сенсорної сфери, особливостей маніпулювання із предметами, способів взаємодії з дорослими, емоційних особливостей та голосової активності. Основний метод обстеження -спостереження за реакціями дитини, її діяльністю з іграшками, особливостями спілкування з дорослими, емоційними проявами, способами вираження позитивних і негативних переживань. Психодіагностичне обстеження дітей від одного до п'яти років включає вивчення особливостей поведінки й діяльності, що дозволяє оцінити рівень розвитку: пізнавальної, емоційно-вольової, мовної та рухової сфери. Перед початком обстеження дитини цього вікового періоду необхідно переконатися, що в неї немає грубих порушень зору й слуху [144,410].

O практично в будь-якому психологічному тесті, розрахованому на обстеження дітей і підлітків є ряд процедурних вимог, пов'язаних з віком обстежуваних [87].

Рішення питань профорієнтації й профвідбору.

Основні принципи психологічного обстеження дітей з органічними ураженнями мозку розкриває В. І.Козявкін:

o необхідно враховувати характер наявної в дитини клінічної симптоматики, особлива наявність рухових і мовних розладів, що впливає на вибір конкретних, адекватний для даних методик дослідження;

o принципове значення має рівень інтелектуального розвитку в дитини, що найчастіше також визначає підхід до психологічного обстеження;

o необхідно мати достатні відомості про мікросоціальне оточення дитини, особливостях системи виховання в родині, проблемах, пов'язаних з навчанням;

Детермінізм та індетермінізм – дві протилежні позиції з питання про взаємозв'язок і взаємообумоленість явищ.

Детрмінізм затверджує визначеність одних явищ, подій або станів іншими. Причина детермінації розглядається як окремий випадок детермінізму, а саме, як визначеня подій їхніми причинами та наслідками.

Детермінізм – погляд, що кожна подія, в тому числі людське пізнання, поведінка, рішення, причинно визначається неперервним ланцюгом попередніх подій. Детерміністи певнені, що Всесвіт повністю регулюється причинними законами, що дає, в результаті лише один можливий стан в будь–який момент часу.

Однак, на практиці не завжди легко передбачити ситуацію в деякий момент часу, чи зокрема стан системи в кінцевий момент часу, навіть якщо відомі початкові умови (наприклад, визначення орбіти системи з 3–ьох планет).

В 1814 Лаплас запропонував уявний експеримент ("Демон Лапласа"), де головний персонаж – вигадана розумна істота, що здатна сприйнявши в будь–який момент часу положення й швидкість кожної точки Всесвіту, дізнаватися його стан як в майбутньому, так і в минулому. Лаплас придумав цю стоту для наочної демонстрації нашої необізнаності.

Проблематика демона Лапласа пов'язана не з тим, чи можливе детерміністичне передбачення перебігу подій на практиці, а в тому, чи воно можливе теоретично.

Те, що розвитком динамічної системи керує детерміністичний закон (хоча на практиці незнання початкових станів виключає можливість будь–яких детерміністичних прогнозів) дозволяє відрізнити істину про систему, яку би побачив демон Лапласа, від емпіричних обмежень, викликаних нашим незнанням.

У контексті класичної механіки детерміністичний опис є недосяжним на практиці, проте він залишається межею, до якої повинна сходитись послідовність все точніших і точніших дослідів.

Лаплас ототожнював "випадковість" з "незнанням причини".

Згідно принципу строгого детермінізму, всяка подія, коли б вона не відбувалася, причинно детермінована в кожен момент часу. Два часткових випадки цього принципу, що стосуються причинної і наслідкової детермінації, такі: "Якою б не була подія і в який би момент часу вона не відбувалася, причина цієї події існує у всякий передуючий їй момент"(або коротше – "Причини всіх подій відходять нескінченно в минуле") та "Наслідки кожної події існують в будь який віддалений момент в майбутньму".

Слабшою версією принципу детермінізму є положення: "Існують такі події, що, незалежно від того, в який час вони відбуваються, їх наявність в цей час причинно детермінована повсякчас". Окремими випадками останнього принципу є твердження: "Існують події, причини яких тягнуться нескінченно в минуле" і "Наслідки деяких подій можуть бути виявлені будь–як далеко в майбутньому".

Іншими версіями принципу детермінізму є твердження: "Кожна подія, коли б вона не відбувалася, причинно детермінована в певний момент часу» і "Деякі події причинно детерміновані в певні моменти часу». Окремими випадками першого твердження є положення: "Кожна подія має причину в деякий попередній їй момент часу" і "Всі події мають наслідки". Перше з цих положень інколи називається "принципом причинності".

Індетермінізм заперечує детермінізм.

"Об'єктивний" індетермінізм заперечує причинність як таку. "Ідеалістичний" індетермінізм заперечує об'єктивний характер відносин детермінації, вважає причинність, необхідність, закономірність продуктами суб'єктивності, а не атрибутами світу. Вживання цих слів – лише звичка спостерігати одне явище після іншого і вважати перше – причиною, а друге – наслідком. Цю помилку описує "Після цього значить через це".

Дата добавления: 2015-05-08