Завдання. Мета:дослідження логічного аспекту математичного мислення

Завдання 3.

Дослід 1.

Мета: дослідження логічного аспекту математичного мислення.

Методика проведення. Досліджуваний повинен знайти закономірності побудови схеми числових рядів і вставити пропущені числа. Час виконання – 5 хвилин. Відмічаються правильність встановлення логічного ряду та швидкість виконання.

№ 1							-	-		-
№ 2					-	-
№ 3							-	-	-	-
№ 4							-	-
№ 5			9;			16;		-
№ 6							-	-
№ 7					-	-

Дослід 2.

Мета: дослідження особливостей мислення з диференціацією істотних ознак предметів або явищ і відокремлення їх від друго­рядних. За характером виділених ознак можна судити про пере­вагу абстрактного чи конкретного стилю мислення.

Методика проведення. Слова в завданнях підібрані таким чином, щоб досліджуваний продемонстрував здатність знаходити абстрактні значення тих чи інших понять і відмовився від більш простого, але невірного способу вирішення завдання, при якому замість істотних ознак виділяються часткові, конкретні.

Інструкція. У кожному рядку тексту Ви бачите одне слово, що стоїть перед дужками, і п'ять слів у дужках. Усі слова, що знаходяться в дужках, мають відношення до слова, що стоїть пе­ред дужками. Виберіть тільки два слова, котрі знаходяться в найбільшому зв'язку зі словом перед дужками.

1. Сад (рослини, садівник, собака, паркан, земля)

2. Річка (берег, риба, рибалка, течія, вода)

3. Місто (автомобіль, будинки, юрба, вулиця, велосипед)

4. Сарай (сінник, кінь, дах, худоба, стіни)

5. Куб (кути, креслення, сторона, камінь, дерево)

6. Ділення (клас, ділене, олівець, дільник, папір)

7. Обручка (діаметр, алмаз, проба, округлість, золото)

8. Читання (око, книга, текст, окуляри, слово)

9. Газета (журналіст, подія, кросворд, папір, редактор)

10. Гра (карти, гравці, фішки, покарання, правила)

11. Війна (літак, гармати, бої, рушниці, солдати)

12. Книга (малюнки, розповідь, папір, зміст, тексти)

13. Спів (дзвін, мистецтво, голос, оплески, мелодія)

14. Землетрус (пожежа, смерть, коливання ґрунту, шум, повінь).

15. Бібліотека (столи, книги, читальний зал, гардероб, читачі)

16. Ліс (ґрунт, гриби, мисливець, дерево, вовк)

17. Спорт (медаль, оркестр, змагання, перемога, стадіон)

18. Лікарня (приміщення, щеплення, лікар, термометр, хворі)

19. Кохання (троянди, почуття, людина, побачення, весілля)

20. Патріотизм (місто, друзі, батьківщина, родина, людина)

Обробка результатів. Велика кількість помилкових суджень свідчить про перевагу конкретно-ситуативного стилю мислення над абстрактно-логічним. Якщо ж досліджуваний дає спочатку неправильні відповіді, а потім їх виправляє, то це можна інтер­претувати як поспішність і імпульсивність. Результати оцінюються за таблицею:

Оцінка в балах
Кількість правильних відповідей						14–15	12–13	10–11

Дослід 3.

Мета: дослідження здатності до узагальнення й абстрагуван­ня, уміння виділяти істотні ознаки.

Методика проведення. У кожному рядку подано п'ять слів, чотири зяких можна об'єднати в одну групу і дати їй назву, а одне слово до цієї групи не відноситься, його необхідно знайти і виключити (викреслити).

1. Стіл, стілець, ліжко, підлога, шафа.

2. Молоко, вершки, сало, сметана, сир.

3. Черевики, чоботи, шнурки, валянки, капці.

4. Молоток, кліщі, пилка, цвях, сокира.

5. Солодкий, гарячий, кислий, гіркий, солоний.

6. Береза, сосна, дерево, дуб, ялина.

7. Літак, віз, людина, корабель, велосипед.

8. Василь, Федір, Семен, Іванов, Петро.

9. Сантиметр, метр, кілограм, кілометр, міліметр.

10. Токар, учитель, лікар, книга, космонавт.

11. Глибокий, веселий, світлий, низький, дрібний.

12. Будинок, мрія, машина, корова, дерево.

13. Незабаром, швидко, поступово, квапливо, поспішно.

14. Невдача, хвилювання, поразка, провал, крах.

15. Ненавидіти, нехтувати, обурюватися, протестувати, розуміти.

16. 16. Успіх, невдача, удача, виграш, спокій.

17. Сміливий, хоробрий, рішучий, злий, відважний.

18. Футбол, волейбол, хокей, плавання, баскетбол.

19. Пограбування, крадіжка, землетрус, підпал, напад.

20. Олівець, ручка, рейсфедер, фломастер, чорнило.

Обробка результатів. Якщо досліджуваний виконає перші 3-4 завдання, а далі, коли завдання ускладнюються, він робить завдання, але не може своє рішення пояснити, підібрати назву групі предметів, то можна зробити висновок про його інтелектуальну недостатність.

Якщо досліджуваний пояснює причину об'єднання предметів в одну групу не за родовими чи категоріальними ознаками, а за ситуаційними категоріями (тобто пригадує ситуацію, у якій якимось чином беруть участь усі предмети), то це показник конкрет­ного мислення, невміння будувати узагальнення за істотними ознаками.

Дослід 4.

Мета: вивчення ролі уявлень у мислиннєвому процесі методо рішення практичних задач.

Методика проведення. Експериментатор зачитує задачу і пропонує її вирішити. Питає, яким способом вона була вирішена. Аналізується роль уявлень у вирішенні задач.

У книжній шафі стоять два томи творів одного автора. У першому томі – 300 сторінок, у другому – 200. У шафі з’явився книжковий хробак, який прогриз томи творів від першої сторінки першого тому до останньої сторінки другого тому. Скільки сторінок зіпсував хробак?

Дослід 5.

Мета: з'ясування труднощів у процесі визначення понять.

Необхідний матеріал: поняття.

Методика проведення: досліджуваному пропонується дати визначення будь-яких шести понять: Термометр. Підручник. Літак. Бібліотека. Мікроскоп. Студент. Політик. Новатор. Егоїст. Ромб. Іменник. Сприйняття. Радість. Мистецтво.

Обробка результатів. Результати аналізуються за схемою:

Кількість правильних визначень	Кількість помилкових визначень

Дослід 6.

Мета: дослідження процесу порівняння понять (виділення рис подібності і відмінності істотних та несуттєвих ознак).

Необхідний матеріал: пари понять.

Методика проведення. Експериментатор називає досліджу­ваному пару понять і пропонує порівняти їх, тобто визначити ри­си подібності і відмінності. Досліджуваний повинен знайти мак­симальну кількість таких рис.

Обробка результатів. Підраховується кількість ознак, що вка­зують на подібність і відмінність порівнюваних об'єктів, установлюється залежність якості порівняння від рівня знань. Результати заносяться в таблицю. Якщо кількість подібних і відмінних якостей більша 20, то процес порівняння умовно оцінюється 5 балами, якщо ж кількість порівнюваних рис досягає 10–15, порівняння оцінюється 4 балами, нижче – 10–3 балами, менше – 5–2 балами.

Однакові компоненти і подібність у розмірі, кольорі, формі	Функціо-нальна подібність	Відносяться до одного класу (одного родового поняття)	Розходження в розмірі, кольорі, формі	Функціо-нальні роз-ходження	Відносяться до різних родових понять	Бал

Література

1. Загальна психологія: підручник / О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська та ін. – К.: Лібідь, 2005. – С. 139-175.

2. Столяренко Л.Д. Основы психологи / Л.Д. Столяренко. – Ростов н/Д: Феникс, 2007. – С. 170-193.

3. Максименко С.Д. Психологія та педагогіка / С.Д. Максименко, М.Б. Евтух та інші. – К.: Слово, 2012. – С. 347-366.

4. Степанов О.М. Основи психології і педагогіки / О.М. Степанов, М.М. Фіцула. – К.: Академвидав, 2006. – С. 147-163.

5. Загальна, вікова і педагогічна психологія: практикум / за ред. проф. Д.Ф. Ніколенка. – К.: Вища школа, 1980. – С. 87-95.

6. Иванов Е.Ф. Психология мышления и памяти / Е.Ф. Иванов. – Харьков: ХГУ, 1990.

Дата добавления: 2015-05-22