Розпад Київської держави

Відновлення могутності Києва за влади Володимира Мономаха.

Володимир Мономах став київським князем в 1113 р. у 60 років на підставі запрошення повсталих киян. Він був сином Всеволода Ярославича і дочки візантійського імператора Константина ІХ Монома-ха Анастасії. Тому і отримав прозвіще Мономах. Після тривалих міжусобних війн період князювання Володимира Мономах був часом розквіту Київської Русі. За цей період була відновлена одноосібна влада князя. Всі князі і бояри корилися йому. За час свого правлі-ння Мономах здійснив 83 походи, уклав 19 угод з половцями, полонив 300 половецьких князів. Кочовики більше не нападали на Русь, тому більше часу було для рішення внут-рішніх проблем. В Києві було споруджено міст через Дніпро, нові храми; наповнилася державна скарбниця.

Удосконалюючи правління державою, Володимир вніс зміни до законів, які отримали назву «Устав» - збірник правових норм, що увійшли до складу «Руської правди». Нові закони підтвердили всі права феодалів щодо підданих, передбачали поступки міській бідноті.

За Володимира Мономаха знову зріс міжнародний авторитет Київської держави: його сестра вийшла заміж за німецького імператора, дочка – за угорського короля, син Мстислав одружився з дочкою шведського короля, а сам В.Мономах був одружений з дочкою англійського короля; його онуком був король Данії Вольдемар.

Бажаючи передати власний досвід нащадкам Володимир Монамах написав «Повчання дітям», виповнене турботою про рідну землю, ідеями християнського гуманізму.

Володимир Мономах помер в 1125 р. (73 р.) Похований у Києві у соборі св. Софії. Йому вдалося на деякий час відновити державу Володимира та Ярослава. За висловом літопис-ця, Мономах «…просвітив Руську землю, як сонце».

Його наступник - син Мстислав Володимирович продовжував політику свого батька: зміцнював свою владу, долав непокірних володарів, проводив храмове та монастирське будівництво. Були побудовані комплекс споруд Федорівського монастиря (1129 р.), церква Богородиці Пирогощої. Продовжували розвиватися і міжнародні зв'язки за рахунок шлюбів: зятями Мстислава були візантійський імператор, принци норвезький і датський, угорський королевич. Влада Мстислава досягла найбільшої могутності і незабаром династія Мономаховичів втратила єдність і почалася боротьба за владу на Русі.

До середини ХІІ ст. Київська держава розпалася на 15 самостійних земель. Особливо сильними з них були: Галицько-Волинська держава; Воло-димиро-Суздальське князівство, Полоцьке князівство, Новгородська республіка. Стійкість цих земель пояснюється тим, що на цих землях утвердилися окремі династії: в Чернігівщині – Ольговичі, у Галичині – Ростиславичі, а згодом в Галицько-Волинській державі – Романовичі.

Основними причинами розпаду Київської Русі вважаються: • соціально-економічні чинники – натуральний характер господарювання, тобто слабкість економічних і політичних зв'язків між феодальними господарствами; • розвиток міст, які стали економічними, культурними, а згодом і політичними центрами; • виникнення спадкового землеволодіння і його зростання. Поступово влада удільних князівств та бояр зростає, а влада київського князя послаблювалася.

Наявність 15 самостійних князівств не означала припинення існування Київської Русі.За рахунок змін в державі відбулася зміна форми державного устрою Замість одного великого князя нею почало управляти об'єднання найсильніших князів, а Київ залишався стольним містом. Такий порядок отримав назву «колективного сюзеренітету», коли князі зобов'язувалися захищати державу від ворогів і намагалися розв'язати найважливіші питання внутрішнього життя на князівських з'їздах. Але при цьому тієї могутності і слави сильної і міцної держави вже не було. Тому пізніше така ситуація привела до захоплення Київа та земель монголо-татарами.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу:

1. Перелічьте декілька причин виникнення держави на території України.

2. Назвіть послідовно основних князів Київської Русі.

3. Що сприяло, на вашу думку, піднесенню держави Київська Русь. Доведіть свою думку.

4. Яку внутрішню політику проводили київські князі?

5. Що нового було у стосунках із сусудніми державами в ХІ-ХІІ ст.?

6. Хто з князів ХІІ ст. намагався відстоювати єдність Київської Русі?

7. Перелічьте причини розпаду Київської держави.

V. Підсумки заняття:

Починаючи з ІХ ст. на території України виникає держава, яка отримала назву Київська Русь. Вона проіснувала до середини ХІІ ст. і розпалася на удільні княжіння. Але за період свого існування в Київській Русі були створені державні інститути влади, здійснювалася внутрішня та зовнішня політика в інтересах даної спільноти. Цьому сприяли і київські князі, якім вдалося об'єднати, а потім зберегти і централізувати владу у своїх руках. Велике значення в державотворенні відіграло у Х ст. прийняття християнства (988 р.), що сприяло розвитку внутрішньої, а найбільше – зовнішньої політики з країнами Європи; сприяло створенню самобутньої культури і розвитку духовності.

VІ. Домашнє завдання: опрацюйте сторінки підручника: 1, стр. 40-84

Дата добавления: 2015-05-22