Домогосподарство як суб’єкт ринкових відносин та його роль в економіці. Доходи домогосподарства та їх розподіл

Сутність домогосподарства. У сучасних цивілізованих краї­нах світу найпрогресивнішою суспільною системою вважається змішана економіка. Вона передбачає співіснування в межах од­нієї держави різних економічних секторів. Одним з таких секто­рів є домашні господарства.

Сьогодні інтерес до них посилюється як з боку науковців, так і з боку практиків. Візьмемо хоча б для прикладу той факт, що ни­ні спостерігаються надзвичайно високі темпи зростання питомої ваги продукції особистих підсобних господарств у сукупному сіль­ськогосподарському продукті. З утвердженням товарних відносин і плюралізму форм власності роль домашніх господарств у економіч­ному розвитку все більше зростає. Цим і визначається актуальність даної проблеми. На сучасному етапі, коли в Україні відбувається перехід до ринкової системи господарювання, домашні господарст­ва мають посісти чільне місце в економічній політиці держави.

Для вивчення теми важливе значення має з'ясування суті по­няття «домогосподарство». У вітчизняній навчальній літературі немає визначення цього терміна. Така ситуація склалась невипад­ково. Адже в різних культурах практично не існує єдиного по­няття, яке б визначало термін «домогосподарство». Виникають труднощі з поняттям сумісного проживання, власності, загального доходу, відтворювальних відносин. Для остаточного з'ясування суті категорії «домогосподарство» найкраще звернутись до трак­тування цієї категорії в матеріалах ООН. Згідно з рекомендаціями домогосподарство визначається як «особа або група осіб, поєдна­них з метою забезпечення всім необхідним для життя», тобто об'єднаних спільним веденням господарства. Поняття «домогоспо­дарство» ні в якому разі не слід ототожнювати з поняттям «сім'я».

Сім 'я — це сукупність осіб, що живуть разом, пов 'язаних ро­динністю та спільним бюджетом.

Відповідно до системи національних рахунків ООН до домашніх господарств відносять домашню прислугу та населення, яке перебу­ває в різних колективах: вихованці будинків дитини та інтернатів, військовослужбовці строкової служби, інваліди в будинках інвалі­дів, ув'язнені та ін. В Україні налічується 13,2млн домогосподарств, які є дуже важливою складовою приватного сектору країни.

Термін «домогосподарство» більш чітко прив'язаний до тери­торіальних меж окремої господарської одиниці, включає членів домогосподарства, що не є родичами, і передбачає існування економічних відносин власності всередині домогосподарства та виробничих відносин (якщо вони існують). Важливо уявити до­могосподарство як основну одиницю соціального і біологічного відтворення, пов'язану із соціально-економічною макроструктурою.

Функції домогосподарств. З'ясувавши основний зміст кате­горії домогосподарства, можна перейти до розгляду функцій до­могосподарств, тієї ролі, яку вони виконують в економічному розвитку суспільства. Перш за все в будь-якій економіці домашні господарства є постачальниками ресурсів. Виникає питання, які саме ресурси домогосподарства можуть давати країні? У першу чергу — це робоча сила людини, її особиста праця. Кожен госпо­дарник, працюючи на підприємстві чи в установі, а також вироб­ляючи власну продукцію та реалізуючи її на ринку, приносить користь державі, забезпечуючи її ресурсом праці.

Працею не обмежується внесок домогосподарників у ресурс­ний потенціал суспільства. Згідно із Законом України «Про влас­ність» кожен громадянин України може мати в індивідуальній власності майстерні, малі підприємства у сфері побутового об­слуговування, торгівлі, громадського харчування, землю, житлові будинки і господарські будівлі, машини, обладнання, транспортні засоби, сировину, матеріали та ін. Застосовуючи майно, що є в особистому розпорядженні, з метою виробництва товарів, домо­власник ставить на службу інтересам суспільства такий важли­вий економічний ресурс, як капітал.

Крім праці та капіталу домогосподарства можуть постачати і грошові ресурси, які необхідні для організації суспільного вироб­ництва. Вони купують акції великих промислових корпорацій і банків, кладуть гроші на ощадні рахунки, придбавають облігації.

Даючи економічну оцінку домашнім господарствам, слід про­аналізувати не тільки функції, які вони виконують у суспільстві, а і їх сумарні доходи та розподіл.

Дата добавления: 2015-05-23