Спостереження нормальних та мутаційних форм дрозофіл, їх порівняння

Методичні рекомендації до виконання роботи

1. Підготувати мікроскоп до роботи.

2. При малому збільшенні мікроскопа знайти на препараті корінця цибулі коре­невий чохлик, зони поділу і розтягнення.

3. При великому збільшенні мікроскопа знайти у зоні поділу клітини на стадіях: - інтерфази (прямокутні з товстою стінкою)_______________________________ - профази (в центральній частині видно хромосоми)_______________________, - метафази (веретено поділу, хромосоми в центральній частині клітини і дві хроматиди)__________________________________________________________, - анафази (хромосоми, розташовані на полюсах клі­тини)____________________, - телофази (розкручені хромосоми, ядерну оболонку і перегородку між дочірніми клітинами)_________________________________________________.

Зробіть запис про найбільш характерні особливості цих клітин.

4. Порівняти побачене з мікрофотографіями різних стадій мітотичного поділу клітин.Схематично замалюйте одну, дві клітини на різних стадіях мітотичного поділу.

	Мал. 1 Інтерфаза		Мал. 2 Профаза
	Мал. 3 Метафаза		Мал. 4 Анафаза

5. При малому збільшенні мікроскопа на постійному мікропрепараті знайти клітини слинних залоз мотиля. За відсутності постійного мікропрепарату виготовити тимчасовий: личинку комара покласти на предметне скло, відокремити за допомогою пінцета перші два її сегменти. Слинні залози (овальні дрібні тільця білого кольору) видалити з личинки при розчавлюванні разом із червонуватою рідиною — гемолімфою. Накрити їх накривним скельцем. Що спостерігаєте? ______________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________

6. Замалюйте хромосому і підпишіть її частини.

  Мал. 5. Будова хромосоми

7. Зробіть висновок про особливості будови хромосом та процес мітозу.

Висновок:___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

¨? Питання для самоперевірки вмінь:

1. З яких періодів складається клітинний цикл?

____________________________________________________________________

2. Що таке інтерфаза? Яке її значення для існування клітини?

________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Що таке мітоз?

____________________________________________________________________

4. Що відбувається під час різних фаз мітозу?

________________________________________________________________________________________________________________________________________

5. Завдяки чому дочірні клітини під час мітозу дістають іден­тичну спадкову інформацію?

________________________________________________________________________________________________________________________________________

*6. У чому полягає біологічне зна­чення мітозу? Чи могли б існувати тривалий в історичному відношенні час види, якби підчас мітозу не відбувалася точна передача спад­кової інформації від материнської клітини дочірнім?

________________________________________________________________________________________________________________________________________

____________________________________________________________________

*7. Чому з однієї зернівки пшеничі з’являється цілий колосок? Відповідь обгрунтуйте використовуючи знання про процес мітозу.

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

☻Дата …….

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №

Мета роботи: 1. Ознайомитись з нормальними та мутаційними формами дрозофіл, описати та порівняти їх.

2. На живих об’єктах спостерігати успадкування ознак.

Обладнання: 1. Мікроскоп

2. Лупа

3. Пробірки з культурою мухи дрозофіли

4. Набір лабораторного обладнання (препарувальні голки,

пінцети)

5. Рухома модель “Зчеплене успадкування”

& Теоретичні відомості

Підготовча робота: розпочинається вивченням біології і розведенням дрозофіли. Нижче наве­дені короткі відомості з цих питань.

Плодова, або оцтова мушка-дрозофіла належить до ряду двокрилих. Форма черевця у самок і самців різна, завдяки чому легко розрізнити мушок за статтю.

Дрозофіла походить з Індо-Малайської області, те­пер поширена майже по всьому світу. На Україні вони звичайно живляться фруктами, ово­чами, соком дерев. Дику форму дрозофіли нази­вають нормальною (Normal). У неї червоні очі (буро-червоні) у формі півкуль, великі крила правильної будови, тіло сіро-коричневе. Всі її оз­наки приймають за норму.

Мушки, в яких одна або кілька ознак спадкове змінили­ся, називаються мутантами. В 1910 р. Т. Морган виявив першу мутантну лінію — білооку дрозофілу (white). Пізніше було одержано багато мутантів. Їх роз­множення дало різні лінії та раси дрозофіли. Життєздат­ність мутантних форм у більшості випадків нижча, ніж у нормальних мушок. Видимі мутації у мушок-дрозофіл найчастіше пов'язані із зміною кольору та форми очей, будови крила та щетинок. Різні мутантні лінії дрозофіли відрізняються спадковими ознаками, що дає можливість добирати їх для схрещування і вивчення успадкування окремих ознак і властивостей у гібридів ряду поколінь.

Дрозофіла швидко розмножується в лабораторних умовах —у пробірках з живильним середовищем. Три­валість розвитку від яйця до дорослої мушки при опти­мальній для неї температурі 24—25° С приблизно 10 діб, а при температурі 21—22° С —до 14 діб. При нижчій температурі розвиток мушки дуже затримується. Підви­щення температури понад 31° С робить її частково або повністю безплідною.

Дрозофіла винятково плодюча. Одна пара мушок у звичайних умовах розмноження може дати покоління 100—200 і більше особин (до 500—700).

Тривалість життя дорослої мушки в лабораторних умовах 3—4 тижні і значною мірою залежить від умов утримання: температури, вологості, корму, кілько­сті особин у пробірці, наявності у живильному середовищі бактерій. Необхідна умова утримання мушок — стерильність навколишнього середовища, тому пробірки перед розливанням корму і вату для пробок піддають сухій стерилізації (витримують у термостаті при темпе­ратурі 160° С протягом 2 год).

Приготування і розливання живильного середовища. Як корм для мушок можна вико­ристати різноманітні суміші. Широко застосовують се­редовища, виготовлені з манної крупи, ізюму, сухих дріжджів та агар-агару. Складові компоненти живиль­ного середовища беруть у найрізноманітніших пропор­ціях. Доброю є живильна суміш з кукурудзяного бо­рошна і патоки: вода —710 г; патока — 65 г; кукурудзя­на борошно —75 г; дріжджі сухі —11 г; агар-агар (по­дрібнений) —10 г. Для приготування цього корму всі компоненти слід змішати, довести суміш до кипіння і прокип’ятити її приблизно 10 хв.

Без дріжджів можна приготувати суміш за такими рецептами (г):

І: вода—200; картопля —100; ізюм — 75; агар-агар— 2.

II: вода —2000; кукурудзяне борошно — 200; пато­ка — 150; агар-агар—15.

Приготовлене живильне середовище слід розливати у пробірки або скляночки у гарячому стані за допо­могою лійки так, щоб воно не потрапило на стінки по­судини. Для розливання середовища пробірки встанов­люють на спеціальні дерев'яні лотки. Якщо на стінках посудини залишається середовище, то відкладе­ні на нього яйця дрозофіл гинуть, тому що тонкий шар середовища швидко підсихає. Пробірки заповнюють се­редовищем на 1—1,5 см. Коли середовище застигне, че­рез 30—40 хв його поверхню змазують дріжджами (2— З г дріжджів, що є в продажу, розведених у 50 мл во­ди). Дріжджі є важливим елементом живлення дрозо­філ, крім того, вони запобігають появі на середовищі цвілі. Пробірки з середовищем закривають щільними ватними пробками.

Методика проведення досліду. Для проведення дослі­ду з дрозофілою треба брати самок, які не спаровували­ся з самцями, що знаходяться у тій самій пробірці. Після виходу з лялечок самці не спаровуються приблизно протягом 8 год, тому для одержання віргінних (незайма­них) самок пробірки, в яких міститься потрібна лінія, звільняють від мушок уранці. Після того їх інкубують не більш як 8 год при температурі, оптимальній для роз­витку мушок. Протягом цього часу, самки, що з'являють­ся, залишаються віргінними і їх відокремлюють від самців.

Щоб провести якусь роботу з дрозофілами, їх насам­перед треба заморити ефіром. З пробірки в морилку му­шок переносять так: постукуючи пальцями об стінки про­бірки, переганяють мушок подалі від ватної пробки. Швидко відкривають пробку і миттю приставляють до отвору пробірки таку саму пробірку-морилку (однако­вого діаметра). Після цього пробірки перевертають так, щоб морилка опинилась внизу. Легким постукуванням об стінки пробірки струшують мушок у морилку і закривають її пробкою з ватним тампоном, змоченим ефіром. Як тільки мушки перестають рухатись, їх треба висипати з морилки. Не слід давати багато ефіру, бо мушки дуже швидко гинуть. Мертвих мушок можна розпізнати за розчепіреними крилами та витягнутими лапками.

Мушок під наркозом можна розбирати тонким пенз­ликом або пір'ячком на матовому склі або аркуші білого паперу. Якщо мушки почнуть оживати до закінчення ро­боти, то їх можна знову заморити, поклавши поряд ват­ку, вмочену краплею ефіру, і накривши годинниковим скельцем (кришкою від чашки Петрі). Стать дрозофі­ли можна визначити неозброєним оком або краще за допомогою лупи. Мушку треба пір'ячком обережно пере­вернути на спинку. Самець менший за самку, кінчик чеврівся у нього темний і заокруглений. Самка — більша, і широким черевцем, на якому помітно п'ять чорних поперечних рисочок. Черевце самки звужується і закінчується яйцекладом.

Дата добавления: 2015-05-23