Методичні рекомендації до виконання роботи. Після закінчення роботи помити руки, приберіть робоче місце

Після закінчення роботи помити руки, приберіть робоче місце.

1. Підготувати мікроскоп до роботи.

2. Виготовте мікропрепарат, розгляньте і замалюйте клітини шкірочки

цибулі.

Дослід 1. Візьміть у ліву руку луску цибулини, кінчиком препарувальної голки трохи підніміть з опуклого боку шкірочку і, притиснувши її до голки, обережно зірвіть невеликий шматочок. Зірвану шкірочку покладіть зовнішнім боком догори на предметне скло в краплю води. Старанно розправте її і накрийте накривним скельцем. Приготовлений препарат спочатку подивіться при малому збільшенні мікроскопа, знайдіть найбільш вдалу групу клітини і переведіть мікроскоп на велике збільшення. Замалюйте одну або декілька клітин. Підпишіть частини клітини, показавши оболонку цитоплазми та ядра.

Дослід 2. Простежте явище плазмолізу. У полі зору мікроскопа видно трохи витягнуті в довжину клітини шкірочки, що щільно прилягають одна до одної. Добре видно тонкі оболонки і вміст клітин, рівномірно забарвлений антоціаном. З одному боку накривного скельця нанесіть кілька крапель розчинну кухонної солі, а з протилежного – прикладіть до накривного скельця клаптик фільтрувального паперу, який відсмоктуватиме воду і втягуватиме під скло розчин солі; під мікроскопом спостерігайте, що станеться в клітинах. Замалюйте 2-3 плазмолізні клітини, показавши оболонку цитоплазми та ядра.

	Мал. 1 Клітина в стані тургору		Мал. 2. Клітина в стані плазмолізу

У чому причина плазмолізу?____________________________________________ ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Дослід 3. На тому самому препараті одержіть деплазмоліз. З того ж боку накривного скельця, де був розчин кухонної солі, капніть кілька крапель чистої води, а з протилежного боку так само рідину відсмоктуйте фільтрувальним папером. Що спостерігається? Чим зумовлений деплазмоліз?

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Замалюйте дві- три деплазмолізні клітини, показавши оболонку цитоплазми та ядра.

	Мал. 3 Клітина в стані плазмолізу		Мал. 4. Клітина в стані деплазмолізу

Зробіть висновки про особливості будови клітинної мембрани та значення процесів плазмолізу та деплазмолізу в живих об’єктах. Висновок:___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

¨? Питання для самоперевірки вмінь:

1. Як називається елементарна одиниця будови всіх живих організмів?

____________________________________________________________________

2. Яку будову має клітинна мембрана? __________________________________

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Яке значення має процес проникнення води в клітину?Відповідь обгрунтуйте

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Обгрунтуйте механізм проникнення води в клітину?_____________________

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5.Обгрунтуйте механізм в’янення травянистих рослин?__________________

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

*6. Поясніть чому огірки в солоному розчинні стають дряблими?___________

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

*7. Обґрунтуйте механізм подолання зовнішніх перешкод під час проростання насіння. _____________________________________________________________

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

☻Дата …….

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №

БУДОВА ХРОМОСОМ. МІТОТИЧНИЙ ПОДІЛ КЛІТИН

Мета роботи: 1. Вивчити будову хромосом.

2. На живих об’єктах спостерігати процес мітозу.

Обладнання: 1. Світлові мікроскопи,

2. Постійні препарати клітин ко­рінців цибулі на різних стадіях

мітотичного циклу,

3. Постійний мікропрепарат слинних залоз мотиля (водяних личинок некровосисних комарів — хірономід).

4. Мікрофотографії різних ста­дій мітотичного поділу клітин.

5. Предметні та накривні скельця.

& Теоретичні відомості

Як ви пам'ятаєте, всі клітини розмножуються поділом. Період існування клітини від початку одного поділу до наступного або ж від початку останнього поділу клітини до її загибелі називають клітинним циклом. Він складається з періоду поділу клітини і проміжку між двома поділами (інтерфази).

Інтерфаза (від лат. інтер - між і грец. фазіс - по­ява) - період між двома послідовними поділами кліти­ни або від завершення останнього поділу до її загибелі.

В інтерфазі клітина росте, в ній подвоюються мо­лекули ДНК, мітохондрії, пластиди, синтезуються білки й інші органічні сполуки. В цей період активно запасається енергія, потрібна для наступного поділу клітини.

Тривалість інтерфази становить до 90% часу всього клітинного циклу. Стимулом для наступ­ного поділу клітини є досягнення нею певних розмірів у інтерфазі. В період інтерфази в еукаріотичній клітині видно ядро, яке має ядерну оболонку, ядерний сік – каріоплазму, одне або декілька ядерець. Саме в каріоплазмі розчинена ДНК, яка складає основу хромосом.

Основним способом поділу еукаріотичних клітин є мітоз. Процес мітозу супроводжується ущільненням хромосом і утворенням особливого апарату, який забезпечує рівномірний розподіл спадкового матеріалу мате­ринської клітини між двома дочірніми. Мітоз складається з чотирьох послідовних фаз: профази, метафази, анафази і телофази. Він триває від кількох хвилин до 2—3 годин.

Профаза починається з ущільнення хроматину. Внаслідок цьо­го під світловим мікроскопом можна розглянути будову хромосом і підрахувати їхню кількість. При цьому хроматиди вкорочуються і потовщуються, тобто спіралізуються.Уполі зору мікроскопа з'являється хромосоми, формується веретено поділу. Його нитки прикріплюються до центромер і хромо­соми починають рухатись до центральної частини клітини.

Будова хромосом. Хромосома складається з хроматинових ниток покритих оболонкою. Кожна нитка містить молекулу ДНК в комплексі з білками – гістонами. Має первинну перетяжку, де розташована центромера, до якої приєднуються нитки веретена поділу. Деякі хромосоми мають вторинну перетяжку.

Наступна фаза мітозу – метафаза. В цій фазі завершується спіралізація хро­мосом і формування веретена поділу. Хромосоми «ви­шиковуються» в одній площині в центральній частині клітини.

Анафаза - найкоротша фаза мітозу. В цей час діляться центромери і хрома­тиди розходяться до різних полюсів клітини. Кожна з хроматид відповідає половині профазної хромосоми, тобто вони містять ідентичний спадковий матеріал.

Телофаза триває від мо­менту припинення руху хроматид до утворення двох дочірніх клітин. На початку телофази хромосоми деспіралізуються. Навколо кожного з двох скупчень хроматид формується ядерна оболонка, з'являються ядерця і ядра дочірніх клітин набувають вигляду інтерфазних. Протягом цієї фази поступово зникає веретено поділу. Наприкінці телофази ділиться цитоплазма материнської клітини і утворюються дві дочірні, які є точною копією материнської клітини.

Отже, процес мітозу забезпечує стабільність каріо­типу організмів певного виду.

G Інструкція з техніки безпеки.

1. Приступайте до роботи з дозволу викладача.

2. Виконуючи роботу, пам’ятайте, що мікроскоп досить дорогий прилад. Не ставте мікроскоп на край столу. Обережно піднімайте і опускайте тубус так, щоб не пошкодити лінзи.

3. В ході досліду не використовуйте биті скельця чи лабораторний посуд.

4. Після закінчення роботи приберіть робочі місця.

Дата добавления: 2015-05-23