Дiдово

Мала Уголька.

Молочний камiнь (Тячiвський район).

Рокосово, Ужгород, Мукачево, печера

Клiмат: до льодовика на територiї краю був

теплий клiмат у горах, а в низовинi шумiло

море про що свiдчать знахiдки черепашок

вимерлих молюскiв. Пiзнiше клiмат став

МЕЗОЛIТ ЗАКАРПАТТЯ (12 тис. р. до н. е. - 5

тис. р. до н. е.) подiлявся на перiоди:

азiльська, тарденуазька культури

Мезолiтичнi стоянки: Кам'яниця, Дiброва,

До мисливцiв, збирачiв додаються риболови.

Люди мезолiту жили в землянках, лiтом в

шалашах.

Життя, клiмат: зникли iз вiдходом льодовика

мамонти, з'явилися рухливi тварини - зайцi,

оленi, тури, козулi; людина поступово

переходить до осiлого способу життя i

приручує тварин.

НЕОЛIТ ЗАКАРПАТТЯ (5 тис. р. до н. е. - 3 тис.

р. до н. е.).

Культури неолiту: Крiш (I пол. 5 тис. р. до н.

е.), буковогiрська, лiнiйно-стрiчкова, Тиса,

Тисаполгар

Неолiтичнi стоянки: Дяково, Заставне, Дрисiна,

В. Геєвцi, Нелiпино, Мукачево, Федорово,

Практичне життя: Жили в землянках,

напiвземлянках, поблизу рiчок, в кутках житла

стояли глинянi печi. Населення часто мiняло

мiсце життя через виснаження грунту. В неолiтi

людина перейшла вiд присвоювання дарiв

природи до їх виробництва

МIДНО-БРОНЗОВИЙ ВIК ЗАКАРПАТТЯ (3 тис. р.

до н. е. - 1 тис. р. до н. е.).

Культури мiдно-бронзового вiку:

культура Нiршег-Затiн: Бобове, Мукачево,

Дрисiна. (1900 - 1700 р.р. до н. е.).

Формувалася пiд впливом трипiльської,

баденської, мака та iнш. культур

Схiдно-Словацька культура: 100 пам'яток. В.

Геєвцi, Дрисiна, Береги (1900-1800 р.р. до н.

е.).

Культура Отомань: Дяково, Квасово, Дiдово

(1600-1400 р.р. до н. е скарби у с. Колодне, Мукачево,

Пiдгоряни; iз золота (браслети, сережки).

Протофракiйськi культури:

Культура Станово: Станово, Клячаново, Дяково

ЗАЛIЗНИЙ ВIК ЗАКАРПАТТЯ (1 тис. до н. е. - 2

тис. до н. е., наш час)

Фракiйський гальштат

Археологiчнi знахiдки фракiйського гальштату

на територiї Закарпаття: поселення, городища,

металургiйнi центри, скарби (бронзовi).

Культура Гава-Голiгради (1100-600 р. р. до н.

е.): Сiльце, М. Геєвцi, Чинадiєво.

Знайденно багато могильникiв. Поселення

знаходилися в долинах рiчок i потокiв. Наш

край грав роль посередника у торгiвлi мiж

Заходом i Сходом. Знаряддя працi Гава-

Голiгради: миски, посуд з орнаментом, горшки,

прикраси, зброя. Розвиток скотарства: корови,

кози, вiвцi.

Передскiфський перiод (VIII-VI)

Куштановицька культура (600-400 р.р. до н.

е.): Куштановиця, Голубине, Бiлки, Олешник,

Невицьке, Колодне):

Цеглiвка, Дiдово, металургiйний центр на р.

Ботар (Виноградiвський р-н), (50 поселень, 20

поховань). Кельтська культура змiшалася з

фракiйцями Карпат III-I ст. до. н. е. (400-60

р.р. до н. е.). Кельти принесли культуру

найбiльш розвинутого народу тодiшньої

Центральної Європи. Бiля Мукачева

знаходився найбiльший металургiйний центр

Опiдум-

городище Галiш-Ловачка,

Прихiд гето-дакiйських племен (фракiйцi).

Дакiйська (фракiйська) культура (100 р. до н.

е.- 100 р. н. е.). Даки Городище в М. Копанi

11. Воєнно- стратегічні замки Закарпаття.

Чинадієве. Замок Шенборн.

Все починалося у 1840-му з дерев'яної

хатинки, куди володарі домінії графи

Шенборни навідувалися на полювання. В 1890

році для Шенборнів зводиться мурований

замок, за яким можна вивчати календар: 365

вікон, 52 кімнати, 12 входів

Мукачево. Замок Паланок.

Побудованийна Замковій горі, увінчана вежами колись

могутнього і славетного середньовічного

замку. нині, перетворений на архітектурно-

історичний пам'ятник і нарешті

відреставрований, стоїть замок над Латоріцею

як скарбниця історії і культури закарпатського

народу.

Мукачевський замок набув нинішнього вигляду

після корінної перебудови в кін. XVII – поч.

XVIII ст., коли була закінчена забудова всіх

чотирьох терас Замкової гори. Замок

складається з трьох самостійних частин –

Верхнього, Середнього і Нижнього замку,

розташованих на трьох терасах. На четвертій,

самій нижній, терасі знаходилися вхідні

ворота. Поряд із воротами височіла сторожова

вежа, залишки якої можна бачити і сьогодні.

Дата добавления: 2015-05-24