Лабораторне обладнання

Природи

2.НАТУРАЛЬНІ ЗАСОБИ НАВЧАННЯ

Натуральні засоби навчання відіграють провідну роль у вивченні природознавства. Їх поділяють на об’єкти живої та неживої природи. Серед предметів живої природи є живі й фіксовані. До живих відносять дерева, кущі, трав’янисті рослини, тварини. До фіксованих – колекції, гербарії, опудала, препарати, мумії, скелети.

Об’єкти неживої природи представлені колекціями ґрунтів, гірських порід, корисних копалин, та продуктів їхньої переробки.

3. ЗОБРАЖУВАЛЬНІ ЗАСОБИ НАВЧАННЯ.

Зображувальні наочні засоби використовують здебільшого тоді, коли немає можливості використати живі об’єкти.

Зображувальні засоби навчання

Таблиці Муляжі Моделі Репродукції Дидактичний

матеріал

Карти стінні Кольорові ілюстрації

4.ТЕХНІЧНІ ТА КОМП’ЮТЕРНІ ЗАСОБИ НАВЧАННЯ

Великі навчальні можливості мають технічні засоби навчання. У початковій школі широкого застосування набули відео та аудіо техніка. За допомогою відеофільмів учитель може продемонструвати різні предмети, явища і процеси природи у русі та взаємозв’язках.

З метою активізації навчально-виховного процесу, створення навчальних та ігрових ситуацій у початковій школі все більшого поширення набувають інтерактивні уроки із застосуванням SМАRТ – дошки. Використання SМАRТ – дошки сприяє кращому запам’ятовуванню, відтворенню навчального матеріалу, стимулює пізнавальні інтереси, посилює мотиваційну сферу школяра.

Зручні у використанні діафільми. Вони мають значну перевагу над картинами. Їх демонструють повністю або окремими фрагментами залежно від мети уроку. За допомогою діафільмів можна показати предмети у збільшеному вигляді, певній логічній послідовності та зв’язках, а також відтворити зображення тварин, рослин та предметів неживої природи.

Для кодоскопа добирається серія транспарантів, зображення яких проектується на екран чи дошку. За допомогою сучасної техніки можна копіювати малюнки із шкільних підручників, науково-популярної літератури та демонструвати у ході уроку.

За допомогою епідіаскопа демонструють листівки, марки, гербарії, рослини, колекції.

У початковій школі все ширшого застосування набуває комп’ютерна техніка. Її учителі успішно використовують на уроках природознавства та під час позакласних занять. Яскраві навчальні фільми розкривають зміст багатьох тем та сприяють образному мисленню молодших школярів.

5. ПРИЛАДИ, ПРИСТОСУВАННЯ ТА МАТЕРІАЛИ

Важливу роль у забезпеченні навчально-виховного процесу з природознавства відіграє допоміжне обладнання. Це прилади та пристосування, матеріали і препарати, інструменти, хімічний посуд. Їх використовують під час виконання різноманітних дослідів на предметних уроках, екскурсіях, позаурочних заняттях, практичних роботах, а також під час виконання домашніх завдань.

Екскурсійне обладнання використовують для проведення дослідів та практичних робіт безпосередньо у природі. З його допомогою учні досліджують і вивчають склад та властивості ґрунту, виготовляють гербарії, колекції, різноманітні композиції з природного матеріалу.

У куточку живої природи діти виконують досліди, доглядають та спостерігають за представниками рослинного і тваринного світу.

На географічному майданчику працюють з вимірювальними приладами та пристроями, проводять систематичні спостереження за зміною висоти Сонця упродовж року, за силою та напрямом вітру, температурою, опадами, тиском, вологістю повітря.

Комплексне використання усіх засобів навчання на уроках, екскурсіях, позаурочних та позакласних заняттях дає можливість учителеві сформувати в учнів необхідні навчальні досягнення та отримати добрі результати у навчально-виховному процесі з природознавства.

6.ПІДРУЧНИКИ І ЗОШИТИ З ПРИРОДОЗНАВСТВА. ЇХНЯ СТРУКТУРА

Підручник – це книга, в якій викладаються основи знань із певного навчального предмета відповідно до цілей навчання, програми та вимог дидактики.

Зміст підручника складають з урахуванням сучасних досягнень науки і культури. У ньому фіксують обсяг і систему знань, які необхідні для обов’язкового вивчення.

Для молодшого школяра підручник – основне джерело навчальної інформації. Він сприяє розвитку мислення, пам’яті, мовлення, вміння самостійно працювати з навчальною книгою. Сучасний підручник природознавства виконує розвивальну, інформаційну, мотиваційну та пізнавальну функції, спонукає учнів до самоосвіти, має чітку структуру, яскраві ілюстрації, кольорові та шрифтові виділення.

Підручник природознавства складається з окремих структурних компонентів.

Структурний компонент підручника – це необхідний елемент шкільного підручника, який має певну форму, виконує певну навчальну функцію та перебуває у тісному взаємозв’язку з іншими елементами даного підручника. У структурі підручника з природознавства виділяють дві основні частини – текст та позатекстові компоненти.

Текст – це літературний або інший твір чи його уривок для читання та аналізу. Залежно від його змісту та використання у навчальному процесі виділяють основний, додатковий та пояснювальний текст.

Основний текст включає систему понять, засобами яких розкривається зміст навчального матеріалу, він може бути описовим або роз’яснювальним.

Додатковий текст містить документально-хрестоматійні матеріали, звернення до учнів та матеріал, який необов’язковий для запам’ятовування.

Пояснювальний текст включає словники, роз’яснення, примітки.

До позатекстових компонентів підручника відносять ілюстрації, апарат організації засвоєння та апарат орієнтування.

Ілюстрація – це зображення у підручнику або журналі, що пояснює або доповнює зміст тексту. Ілюстраціями є малюнки, фотографії, фотомонтажі, репродукції, фотосхеми, плани, карти.

Апарат організації засвоєння складається із запитань, завдань, відповідей, таблиць, показчиків та інструктивних матеріалів.

Апарат орієнтування це – вступ, передмова, зміст, символи орієнтування, рубрикації, виділення у тексті (шрифтові, кольорові), бібліографія.

Методичний апарат підручника становлять запитання і завдання різноманітного значення. Ряд запитань мають репродуктивний характер і сприяють відтворенню змісту статей підручника. Вони допомагають учням повторити і закріпити отримані знання. Інші – спрямовують учнів до активної пізнавальної діяльності, розвивають мислення, уміння порівнювати, знаходити істотні та загальні ознаки предметів та явищ, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Є питання, які вимагають застосування знань у нових навчальних ситуаціях (виконання практичних робіт, дослідів, доведення).

Значну роль у засвоєнні змісту навчального матеріалу з природознавства відіграють навчальні посібники.

Як доповнення до шкільного підручника, з метою стимулювання пізнавальних інтересів, поглиблення та розширення знань учнів створюються навчальні посібники.Значення посібників зростає у зв’язку із посиленням уваги до самостійної роботи учнів з природознавства.

Навчальний посібник – це книга, матеріалякої розширює межі підручника, містить нові, додаткові та цікаві відомості. До навчальних посібників з природознавства належать енциклопедії, атласи, довідники, словники, хрестоматії, визначники, контурні карти.

Підручник «Я і Україна. Природознавство» має інтегрований характер. Його зміст розкривається системою біологічних, географічних, хімічних, фізичних та астрономічних понять.

Для успішного оволодіння змістом підручника в учнів потрібно сформувати такі уміння:

v аналізувати, порівнювати, виділяти істотне, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, класифікувати;

v використовувати підручник та навчальні посібники як джерело нової інформації;

v цілеспрямовано заучувати та переказувати зміст, пригадувати прочитане, складати план, знаходити відповіді;

відтворювати образи реальних об’єктів та явищ природи за текстом, ілюстраціями.

Роботу над формуванням умінь працювати з підручником слід розпочинати із вивчення його основних структурних елементів.

Спочатку потрібно ознайомити учнів з підручником, розповісти про авторів, його мету, зміст, особливості будови.

Наступний крок – це опрацювання апарату орієнтування. Учні вивчають вступ, передмову, визначають разом з учителем основні завдання навчального предмета, розглядають символи орієнтування, знаходять їх у підручнику, дізнаються про значення.

Учитель звертає увагу учнів на кольорові та шрифтові виділення розділів, тем, термінів, пояснює їх.

Під час ознайомлення зі змістом підручника, у якому відображено загальний план розміщення навчального матеріалу, учитель організовує з учнями вправи на знаходження назви статті, заголовків окремих тем, розділів, сторінок.

До текстів підручника розроблено питання, завдання, таблиці, які становлять апарат організації засвоєння. Вони спрямовані на свідоме сприйняття учнями змісту навчального матеріалу.

Важливу навчальну роль виконують ілюстрації. Вони становлять своєрідну навчальну інформацію. Учнів необхідно навчити прийомам використання ілюстрацій.

Під час опрацювання ілюстрацій учитель зосереджує увагу дітей на малюнках, скеровує їхнє сприйняття, навчає розглядати, порівнювати, виділяти істотні ознаки, класифікувати, знаходити у тексті опис рослин чи тварин

Робота з ілюстраціями підручника здійснюється комплексно, у поєднанні із роботою над текстом, натуральними та зображувальними засобами.

Під час розгляду ілюстрацій вчитель пропонує учням завдання:

v розглянути уважно малюнок, розказати, що зображено на ньому;

v охарактеризувати окремі об’єкти, описати їхню будову;

v порівняти об’єкти, зображені на одній чи кількох ілюстраціях;

v віднайти схожі та відмінні ознаки;

v порівняти зображене на ілюстрації з описом у підручнику.

Сучасний підручник природознавства повинен поступово готувати дітей до самонавчання, створювати установку на самоорганізацію й самоаналіз інтелектуальної праці. Важливими у даному аспекті є різні способи опрацювання текстів.

Організовуючи роботу учнів над текстом підручника, потрібно дотримуватися таких основних вимог:

v матеріал статті повинен бути викладений доступно, логічно та послідовно;

v перед опрацюванням тексту підручника необхідно зацікавити учнів, створити навчальну ситуацію, поставити проблемне запитання, запропонувати розгадати кросворд, розглянути предмети, про які буде мова у тексті.

Методика роботи з текстом залежить від його змісту, складності навчального матеріалу, вікових та психологічних особливостей учнів, рівня їхніх знань та мети, якої хоче досягнути учитель.

Під час опрацювання тексту вчитель демонструє учням таблиці, колекції, ілюстрації, натуральні об’єкти. Важливим прийомом є актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів. Потрібно вміло використати досвід школярів для застосування їхніх знань у нових навчальних та життєвих ситуаціях.

Розпочати роботу над текстом можна із таких простих завдань:

v прочитати абзац статті, розказати про що у ньому написано;

v знайти незрозумілі слова, пояснити їхнє значення;

v доберати заголовок на даний абзац тощо.

У подальшому робота над текстом ускладнюється. На основі попередньо сформованих умінь діти переходять до опрацювання текстів більших за обсягом. Під керівництвом учителя школярі виконують роботу у такій послідовності:

v читання всієї статті вголос;

v поділ тексту на смислові частини;

v озаглавлення кожної частини;

v написання плану статті;

v розповідь учнів за складеним планом;

v робота над новими термінами;

v знаходження у тексті відповідей на запитання;

v виконання дослідів за інструкціями підручника;

v проведення спостережень;

v заповнення систематичних таблиць;

v малювання схем, графіків.

Роботу учнів з текстом підручника доцільно проводити як під час опрацювання нового навчального матеріалу, так і на етапі його закріплення, а також у процесі виконання домашніх завдань.

Це сприяє виробленню в учнів умінь:

v логічно та послідовно будувати свою розповідь;

v порівнювати;

v аналізувати;

v систематизувати;

v класифікувати;

v виділяти основну думку в прочитаному;

v ділити текст на смислові частини;

v складати план прочитаного;

v знаходити необхідну інформацію;

v працювати із словником нових термінів;

використовувати набутий досвід у різноманітних навчальних та соціальних ситуаціях.

Організована таким чином пізнавальна діяльність передбачає активну участь школярів у навчально-виховному процесі з природознавства, враховує особливості учнів різних психологічних типів та стилів навчання, стимулює і розвиває пізнавальні інтереси, спрямовує навчання на окрему особистість.

ТЕСТИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Натуральні засоби навчання класифікують на:

а) об’єкти живої природи, об’єкти неживої природи;

б) гербарії, колекції, препарати;

в) моделі, муляжі, прилади.

2. Об’єкти неживої природи це:

а) дерева, кущі, трав’янисті рослини;

б) моделі, муляжі, препарати;

в) колекції ґрунтів, гірських порід, корисних копалин та продуктів їх переробки.

3. До фіксованих предметів живої природи відносять:

а) колекції, гербарії, опудала, препарати, мумії;

б) гірські породи, корисні копалини, гербарії;

в) дерева, кущі, трав’янисті рослини.

4. Допоміжне обладнання з природознавства це:

а) прилади. пристосування, матеріали і предмети, інструменти, хімічний посуд;

б) гербарії, колекції, моделі, муляжі, таблиці;

в) препарати, опудала, мумії, предмети, інструменти.

5. Серед предметів живої природи розрізняють:

а) живі та фіксовані;

б) колекції, гербарії, моделі;

в) муляжі, препарати, гербарії.

6. До зображувальних наочних посібників відносять:

а) гербарії, колекції, моделі, таблиці;

б) таблиці, муляжі, моделі, карти, дидактичні матеріали, ілюстрації;

в) опудала, колекції, моделі, таблиці.

7. До об’єктів живої природи відносять:

а) тварини, опудала, препарати;

б) тварини, трав’янисті рослини, дерева, кущі;

в) колекції, дерева, трав’янисті рослини, дерева, кущі.

8. Географічний майданчик з його обладнанням та вимірювальними приладами використовують:

а) для виконання дослідів;

б) для вимірювань, демонструвань;

в) для ведення систематичних спостережень.

САМОСТІЙНА РОБОТА

1. Скласти фрагмент уроку природознавства, розкрити методику використання засобів навчання на різних його етапах.

2. Виготовитидидактичні картки до окремих уроків

ЛЕКЦІЯ № 4

ТЕМА: МЕТОДИ НАВЧАННЯ ПРИРОДОЗНАВСТВА. КЛАСИФІКАЦІЯ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ ПРИРОДОЗНАВСТВА. БЕСІДА, РОЗПОВІДЬ

КЛЮЧОВІ ТЕРМІНИ: дидактична сутність та структура методу, структура методу навчання, загально-дидактичний метод, прийом, конкретно-предметний метод, класифікація методів, методи навчання за рівнем пізнавальної самостійності, інформаційно-рецептивний метод, спонукально-репродуктивний метод, метод проблемного викладу, головні критерії вибору методів, бесіда, розповідь.

Дата добавления: 2015-05-24