Ситуація 2

Ситуація 1

Костя йшов по коридору, махнув авторучкою, яка чо­мусь перестала писати, і раптом на новенькій, щойно по­фарбованій стіні з'явилися чорнильні плями. Учителька біології Наталія Олександрівна побачила це, підійшла і сказала, що доведеться учневі самому вимити стіну.

Костя почав наполегливо стирати плями. Незабаром вони зникли, але свіжо — вимита смуга чітко виділялася на стіні. Тоді він вирішив промити всю стіну коридора. За цим заняттям його і застав класний керівник.

— Вирішив допомогти тьоті Маші?

Костя ствердно кивнув головою. Обманювати він звик, репутація обманщика закріпилась за ним із 3-го класу. Хотілось спочатку сказати правду, та якось так вийшло.

Вчителька, яка знала причину старанності Кості, про­мовчала.

А ось на класних зборах голосно заявила:

— Ми від всієї душі повинні подякувати Кості за допо­могу тьоті Маші, яку він добровільно надав їй учора.

Костя бачив схвальні погляди товаришів. Але за вира­зом обличчя вчительки зрозумів, що вона знає більше, аніж він припускав. Сам не знаючи чому, хлопчик раптом піднявся.

— Я зовсім не хотів допомагати... — І розповів, як було насправді.

— Я завжди, Костю, вважала, що ти — чесна людина, — відзначила вчителька. — Аз цієї хвилини буду вірити тобі ще більше. І всі учні будуть тебе поважати, якщо будеш чинити так само чесно, як сьогодні.

Повертаючись додому, хлопчик думав, що б ще таке зро­бити, щоб чесно зізнатися потім товаришам і пережити ту щасливу хвилину загальної поваги до самого себе, яку він відчув*.

1. На виконання яких функцій спрямоване педагогічне спілкування?

2. Назвіть вид, рівень і стиль спілкування.

3. Які якості і вміння педагога простежують у процесі такого спілкування?

Варіант 1

Вчителька заходить до класу:

— Добрий день, діти! (З посмішкою дивиться на учнів). Сідайте. Проконтролюйте себе: чи правильно ви сидите. (Пауза. Вичікує, поки учні займають правильне положен­ня за партами).

— Сьогодні, нарешті, ми раді бачити у нас Галю А. Мо­лодець, Галю. Гарно виглядаєш. А що відстала з навчан­ням — не хвилюйся: допоможемо.

— Усі приготувалися? От і добре. Записуйте в зошити: "Двадцяте березня. Класна робота". Слухайте речення для коментування. Коментує Сергійко. Увага!

Читає речення. Відкриваються двері. Вбігає зашарілий Ігор М. Зупиняється біля дверей з почуттям вини перед вчителькою. Не припиняючи роботи, вчителька покликала жестом Ігоря до себе, кладе руку на плече і щось тихенько говорить йому. Ігор навшпиньках йде на своє місце і шви­денько включається в роботу...

Варіант 2

Вчителька заходить до класу:

— Здрастуйте! Сідайте!

Учні з шумом сідають. Учителька щось шукає у своїй сумці. Піднімає голову.

— Мартиненко! Чого це ти не можеш заспокоїтися, як цирковий кінь.

Відкриває журнал.

— Черговий, хто сьогодні відсутній у класі? Чергова оглядає клас.

— Костенко Галя, Швець Андрій. Андрій уже третій день хворіє.

— Знову Швець зі своїми хворобами. Найшов коли хво­ріти. Кінець чверті. Як старий дід з радикулітом... Усі?

— Так. Лише двох немає.

— Діставайте зошити. Будемо писати словниковий ди­ктант. Уже приготувалися? Пастушенко, закрий, накінець, рота. У тебе язик, як мітла. Нещастя ти моє... Пишемо!

— Д.А., а дату писати?

— А ти що з місяця впав? Уже набридло мені товкти вам одне й теж.

Починають записувати під диктовку слова. Учителька ходить між рядами парт.

— А де Софронов Микола? — запитує раптом вчителька.

— Він у школі. Книжки його тут. Напевне, запізнить­ся, — відповідають хором учні.

Відкриваються двері. Спочатку з'являється голова, а потім і весь Сафронов. Здоровкається.

— Ти знову запізнився? — зупиняє його вчителька. — Де це ти тинявся? Для тебе потрібен не дзвінок, а церков­ний набат...

— Я, я бігав до... — пробує пояснити учень.

— Сідай! — перебиває його Д.А. — Ти завжди, виправдо­вуючись, що-небудь збрешеш...

1. Проаналізуйте дії обох учителів з позицій продук­тивності й ефективності педагогічного спілкування.

2. Визначте стилі спілкування педагогів.

Дата добавления: 2015-05-24