Питання. Місце і роль учителя – вихователя у суспільстві

Питання

Питання

Питання

Місце і роль учителя – вихователя у суспільстві. Функції педагога

Від учителя – вихователя у суспільстві залежить розв’язання одного важливого завдання – забезпечення сприятливих умов для створення найбільшого багатства суспільства – інтелектуальних цінностей кожної людини зокрема і людської спільноти взагалі.

Учитель – вихователь творець духовної сутності людини.

Роль вчителя вихователя у формуванні особистості.

Учитель – вихователь продовжує справу батьків у напрямі духовного, інтелектуального розвитку та становлення особистості.

Його головними функціями є:

- виховна

- навчальна

- організаторська

- оберігаюча

- інформуючи

Якості і вміння вчителя – вихователя

Провідними психолого – педагогічними якостями вчителя – вихователя є:

- любов до дітей

- почуття національної гідності

- чесність, совісність, справедливість, об’єктивність

- витримка, стриманість, терпеливість

- всебічна розвиненість, ерудованість

- принциповість і вимогливість

- оптимізм, любов до життя

- чуйність, емпатійність, гуманне ставлення до людей

- творчий склад мислення

- тактовність

У процесі становлення професійності, компетентність, майстерності вчитель – вихователь повинен оволодіти такими пед..вміннями:

- комунікативними

- конструктивними

- організаторськими

- дидактичними

- перциптивними (чуттєве пізнання, розуміння людиний оцінювання людьми соц.об’єктів)

- сугестивними (навіюваними)

- пізнавальними

- прикладними

- вміння в галузі педагогічної техніки

Предмет педагогіка, її основні категорії і сутність

Педагогіка – сукупність теоретичних і прикладних наук, що вивчають процеси виховання, навчання і розвитку особистості.

Предмет педагогіка – вихована діяльність, що здійснюється в закладах освіти людьми уповноваженими на це суспільством.

До основних категорій належить виховання, навчання й освіти.

Виховання – цілеспрямований та організаторський процес формування особистості

Освіта – процес і результат засвоєння учнями систематизованими знань, умінь і навичок, формування на їх основі наукового світогляду моральних та інших якостей особистості розвиток її творчих сил і здібностей.

Навчання – цілеспрямована взаємодія вчителя й учнів, у процесі якої засвоєння знаннями, формуються вміння й новички.

Педагогіка у системі наук. Джерела розвитку педагогіки. Система педагогічних наук.

Система педагогічних наук – зв’язки та відношення, що склалися в процесі історичного розвитку різних галузей педагогічних знань.

До педагогічних наук належать:

- загальна педагогіка

- вікова педагогіка

- корекційна педагогіка

- галузеві педагогіки

Педагогіка пов’язана з філософією (етикою), соціологією, естетикою, психологією, анатомією, фізіологією, гігієною людини та з іншими науками.

Педагогіка – це є фундаментальна суспільна, галузева наука, вона є основою основ всіх наук, тому саме вона забезпечує розвиток наукових знань про те, як нагромаджувати і передавати знання з покоління в покоління.

Структура педагогічних наук:

1) загальна педагогіка

2) вікова педагогіка

3) історія педагогіки

4) порівняльна педагогіка

5) дидактика

6) теорія виховання

7) соціальна педагогіка

8) спеціальна педагогіка

Джерелами розвитку педагогіки є надбання вчених в галузі виховання, досвід творчої роботи педагогів нашого часу. Вагомий внесок у розвиток педагогіки зробив видатний український педагог А.С.Макаренко.

Дата добавления: 2015-05-24