Питання 1 страница. Сутність процесу навчання його методологічна основа і рушійна сила

Сутність процесу навчання його методологічна основа і рушійна сила

Навчання –процес взаємодії вчителя та учня, в результаті якого учень засвоює знання, набуває вмінь і навичок.

Метою навчання є свідоме засвоєння учнями знань з основ наук.

Методологічною засадою процесу навчання є наукова теорія пізнання, яка вивчає природу наукового пізнання і його можливості, головні закономірності пізнавального процесу, форми й методи пізнання людиною навколишньої діяльності, умови істинності пізнання.

Рушійними силами навчального процесу є його суперечності між зростаючими вимогами суспільства до процесу навчання, і загальним станом цього процесу, який потребує постійного вдосконалення, між досягнутими учнями рівня знань, умінь та навичок і знаннями, вміннями поставлених перед ним нових завдань, між фронтальним викладом матеріалу й індивідуальним характером його засвоєння, між розумінням матеріалу й учнями.

19 питання

Логіка навчального процесу, її компоненти і їх сутність

Логіка навчального процесу – оптимально ефективний шлях мисленнєвої діяльності людини від наявного рівня знань, умінь, навичок та інтелектуального розвитку до очікуваного, прогнозованого.

Компоненти логічного навчання

- розуміння й усвідомлення пізнавальних завдань

- оволодіння знаннями

- формування умінь і навичок

- застосування набутих знань на практиці

- аналіз і оцінювання навчальної діяльності.

Компоненти логічного навчання поділяються на три етапи

- початковий етап – розуміння й усвідомлення пізнавальних завдань зумовлений психологічними чинниками – людина мислить активно коли відчуває потребу в конкретних знаннях, гіпотетично усвідомлює важливість певних знань у професійній підготовці, їх безпосередню практичну спрямованість.

- Середнє місце в ЛНП займає етап оволодіння знаннями – туту треба виходити з особливостей мисленнєвої діяльності. Людина первісно прагне до самостійності у своїх діях, у розумовій діяльності передовсім. Важливим компонентом ЛНП є процес формування умінь і навичок – це шлях до виходу знань у практику. Цей компонент випливає з методологічної сутності процесу пізнання, в якому практикує поштовхом до пізнавальної діяльності й слугує критерієм істотності набутих знань. По – друге людина активно працює над оволодінням знаннями лише тоді коли бачить практичну, життєву цінність знань, якими володіє.

- Завершальним етапом в ЛНП є аналіз і оцінювання навчальної діяльності – вона передбачає діяльність таких функцій: навчальної, стимулювальної, виховної, діагностичної.

20 питання

Функції й мотиви навчання

Навчання – одна із стрижневих складових педагогічного процесу в різних освітніх системах – виконує певні функції.

Освітня функція у традиційному навчанні є базовою і передбачає озброєння учнів, першою чергою, певною системою знань, навичок і вмінь.

Виховна функція невіддільна від освітньої і спрямована на забезпечення єдності навчально – виховного процесу її різних освітньо – виховних системах, на його гуманізацію.

Розвиткові функція особливо для духовного, патологічного й фізичного розвитку учня, має глибокий соціально – психологічний і педагогічний зміст. Смисл і мета освіти – забезпечення постійного розвитку учня, його духовне становлення, гармонізація відносин із собою та іншими, із соціальним оточенням.

Багатогранність мотивів об’єднується у три взаємопов’язані групи:

1. безпосередньо спонукальні мотиви, основані на емоційних проявах особистості, на позитивних чи негативних емоціях, яскравість, новизна, цікавість зовнішньо привабливі атрибути; цікаве викладання привабливості особистості вчителя; бажання отримати похвалу, нагороду, боязнь одержати негативну оцінку, покарання, страх перед вчителем; небажання бути обговоренням в класі і поза ним.
2. перспективно спонукальні мотиви ґрунтуються на перспективі і значущості знання взагалі навчального предмета зокрема: усвідомлення світоглядного, соціального, практично, прикладного знання предмета, тих чи інших конкретних знань і вмінь, зв'язок навчального предмета з майбутнім самостійним життям.
3. інтелектуально –спонукальні мотиви базуються на одержанні задоволення від самого процесу пізнання; інтерес до знань, допитливість. Намагання розширити свій культурний рівень, оволодіти певними вміннями і навичками, захопленість самим процесом вирішення навчально – пізнавальних задач.

21 питання

Структура процесу учіння, взаємозв’язок між її компонентами

Поняття учіння та учбової діяльності не є тотожними. Учбова діяльність є однією з форм учіння.

Компоненти учіння:

1. мотивація
2. учбові задачі в конкретних ситуаціях учбові дії
3. контроль що переходить у самоконтроль
4. оцінка що переходить у самооцінку

мотивація є однією з важливих компонентів і поєднує всі компоненти учіння.

22 питання

Типи навчання, їх сутність. Шляхи оптимізації навчального процесу у школі

Тип навчання – це спосіб організації мислей нової діяльності людини.

В історії школи й педагогічної науки сформувалися такі основі типи навчання:

- догматичний – учитель повідомляє учням певний обсяг знань у готовому вигляді без пояснень, учні завчають знання без усвідомлення й розуміння і механічно відтворюють завчене, від учнів не вимагається застосування знань на практиці

- пояснювально –ілюстративний тип – вчитель повідомляє певну силу знань пояснюючи сутність явищ, процесів, законів, правил, та інше з використанням ілюстративного матеріалу, учні мають свідомо засвоїти пропонований обсяг знань, відтворити його на рівні глибокого розуміння й ефективно використовувати набуті знання на практиці в конкретних життєвих ситуаціях.

- Проблемний тип навчання – вчитель створює певну проблему ситуацію, допомагає учням виокремити пізнавальну задачу й прийняти її, спрямує їх на розв’язання означеної задачі, учні самостійно оволодівають необхідними знаннями й уміннями, які є передумовою успішної пізнавальна діяльності, вчитель пропонує широкий спектр застосування набутих знань, умінь і навичок на практиці. В його основі низка об’єктивних обґрунтувань: соціологічне, гносеологічне,психологічне, діалектичне.

- Модусьно –розвивальний тип навчання – він поєднує в собі елементи інших типів, але орієнтований на розвиток інтелектуальних можливостей вихованців на засадах гуманізму й духовності.

Оптимізація процесу навчання – управління навчанням на основі всебічного врахування його закономірностей, принципів, сучасних форм і методів, особливостей, внутрішніх і зовнішніх умов з метою досягнення найвищої його ефективності.

Шляхи оптимізації:

- ефективність процесу навчання

- якість навчання

- оптимальність витрат часу і зусиль учителів та учнів

23 питання

Принципи навчання, їх місце у системі навчально – виховного процесу

Принципи навчання – це керівні ідеї, нормативні вимоги до організації і проведення дидактичного процесу. Вони мають характер найзагальніших вказівок, правил, норм, що регулюють процес навчання.

Принципи:

- принцип розвиваючого і виховного характеру навчання – спрямований на всебічний розвиток особистості учня

- принцип науковості – змісту і методів навчального процесу, що відображає взаємозв’язок з сучасними науковими знаннями і практикою демократичного устрою суспільства

- принцип систематичності і послідовності

- принцип свідомого засвоєння знань

- принцип активності й самостійності

- принцип наочності, єдності конкретного й абстрактного

- принцип доступності навчання

- принцип зв’язку навчання з життям, з практикою

- принцип національного поєднання колективних та індивідуальних форм і способів навчальної роботи

- принцип природо відповідності

24 питання

Сутність принципів науковості, систематизації і науковості. Правила реалізації вимог цих принципів

Сутність цього принципу полягає в тому, що засвоєні учнями знання повинні викладатися в інтерпретації сучасної науки, не суперечити її даним.

Вимоги:

1) передбачає навчання на основі новітніх досягнень педагогіки, психології, методики передового педагогічного досвіду, наполегливого впровадження в практику рекомендації науковості організації педагогічної праці.

2) Варто розумно використовувати логіку в дедуктивному навчанні

3) Необхідно розкривати логіку навчального предмета, яка забезпечувала б основу для розкриття нових наукових понять

4) Необхідно виховувати в учнів діалектичний підхід до предметів

5) Кожне нововведення наукове поняття потрібно систематично повторювати

6) Вивчення законів науки здійснювати враховуючи найважливіші аспекти процесу розвитку навчальних явищ

7) При викладанні потрібно відображати методи наукового пізнання, розвивати мислення учнів

8) Необхідно систематично інформувати своїх учнів про нові в науці, техніці, культурі

9) Кожне явище необхідно розглядати у все нових зв’язках і відношеннях

10) Потрібно знайомити учнів з біографіями видатних учених

11) Варто використовувати найновішу наукову термінологію

12) Необхідно розкривати учням, основні ідеї наукових досягнень

13) Проводити дискусії про наукові проблеми

14) Необхідно приділяти увагу ключовим проблемам науки.

Принцип систематизації й послідовності

Систематичність навчання означає: послідовне побудоване на логіці науки і зумовлене завданнями освіти та віковими можливостями учнів, розгортання змісту знань, планомірний порядок навчання. Принцип систематичності вимагає послідовного й безперервного переходу від нижчого до вищого ступеня викладання і навчання.

Правила навчання:

1) необхідно використовувати схеми, плани, роз приділяти зміст навчального матеріалу, логічно завершу вальні частини

2) кожне питання уроку повинно бути проаналізовано ґрунтовно

3) не можна допускати порушення системи ні в змісті, ні в способах навчання

4) потрібно показувати учням систему науки, формувати поняття про свій предмет

5) потрібно встановити об’єкт і предмет викласти основні теорії, розкрити інструментарій теорій, пояснити наслідки теорії

6) у свідомість учнів необхідно впроваджувати логіку науки та історичного процесу

7) послідовність у змісті

8) використовувати нові методи навчання

9) повторювати і засвоювати пройдене

10) тримати в полі зору самостійну роботу учнів

11) в кінці розділу проводити узагальнюючі уроки

12) виправляти помилки учнів

13) дотримуватися фізичних норм розумової активності учнів

25 питання

Сутність принципів свідомості й наочності навчання правила реалізації їх вимог

Свідоме навчання – це система правильних, логічних операцій, що сприяють засвоєнню знань, та позитивне серйозне й відповідальне ставлення учнів до навчання, розуміння життєвого значення знань для суспільства і людини.

Правила:

1. чітке розуміння мети й завдання навчальної роботи
2. навчити так, щоб учні розуміли, що, чому і як потрібно робити
3. необхідно використовувати всі види і форми пізнавальної діяльності
4. необхідно забезпечити розуміння учнями сутності кожного слова, речення, поняття
5. використовувати можливості взаємного навчання учнів
6. необхідно забезпечити логічні зв’язки між відомим і невідомим
7. головне не предмет, а особистість яку ви формуєте
8. до правила наводити приклад
9. навчити знаходити головне й другорядне
10. навчити за допомогою доведень
11. контролювати фактори що відволікають учнів
12. потрібно вивчати інтереси учнів
13. використовувати ситуації самостійного бачення, думання і навчити діяти

принцип наочності

конкретне мислення, що спирається на сприймання речей за допомогою органів відчуття, на його грунті розвивається абстрактне мислення

правила:

- переходити від вивчення того що близьке, до того що далеко

- переходити від легкого до важкого, від невідомого до відомого

26 питання

Сутність принципів зв’язку з життям доступності і врахування індивідуальних особливостей школярів, правила реалізації їх вимог

Основою даного принципу є центральне положення класичної філософії і сучасні гносеології, у відповідності з якими точка зору – пізнання

Ефективність зв’язку навчання з життям залежить від змісту освіти, організації, навчально – виховного процесу, а також від вікових особливостей учнів. Чим краще організована продуктивна праця профорієнтація школярів, тим успішніше здійснюється їхня адаптація до умов сучасного виробництва.

Правила:

1. навчати так щоб учень розумів, що це є важливо для нього
2. дотримуватися правила: від життя до знання про життя
3. розкрити зв'язок теорії з практикою
4. розповідайте учням про нові сучасні технології
5. привчайте учнів застосовувати знання на практиці
6. використовувати зв'язок школи з виробництвом
7. повязувати навчання з перспективою розвитку – міста, села, країни
8. виховувати свідоме й позитивне ставлення до праці
9. заохочувати учнів до нового набуття знань

27 питання

Сутність принципів активності та самостійності навчання, правила реалізації їх вимог

Чим активнішою і більш самостійною є діяльність учня, тим вищою є якість засвоєння.

Питання ступенів активності й самостійності учнів ще не знайшло наукового розв’язання в педагогіці.

Правила:

1. майстерність вчителя
2. поступове укладання завдань
3. цілеспрямованість уваги, волі, мислення
4. створення ділової активності
5. розуміння учнями мети навчання
6. чергування різних форм праці
7. своєчасна й тактовна допомога учням
8. розвиток емоційного становлення
9. уміння викликати задоволення від учіння

28 питання

Поняття змісту освіти. Види освіти їх характеристика. Рівні освіти

Зміст освіти - система наукових знань, умінь і навичок, оволодіння якими забезпечує всебічний розвиток розумових і фізичних здібностей учнів, формування їх світогляду, моралі та поведінки, підготовку до суспільного життя, до праці.

Розрізняють 3 види освіти: загальну, політехнічну й професійну.

Загальна освіта – процес і результат оволодіння основами наук необхідних для формування світогляду та моральних якостей.

Політехнічна освіта - освіта, зміст якої становить знання про галузі та наукові принципи виробництва, передбачає знайомство учнів з науковими основами сучасного виробництва.

Професійна освіта – освіта, яка охоплює знання, практичні вміння й навички необхідні для виконання роботи в певній галузі трудової діяльності.

Законодавством України встановлені такі рівні освіти:

- дошкільна освіта

- загально – середня освіта

- професійно – технічна освіта

- вища освіта

29 питання

Характеристика навчальних планів, загальноосвітніх навчально – виховних закладів

У шкільних планах реалізуються ідеї та положення щодо суспільного життя, спрямованість змісту навчально –виховного процесу, поступове реформування змісту освіти.

Відповідно про Положення про середній загальньоосвітній навчальний заклад, кожна школа на основі базового складає і затверджує на своїй раді робочий навчальний план, конкретно опрацьовуючи шкільний компонент, згідно з умовами і потребами школи.

У ньому визначено склад навчальних предметів, їх розподіл, технічну й річну кількість годин.

30 питання

Навчальні програми, підручники й навчальні посібники, особливості їх побудови. Реалізація у підручниках вимог певних принципів навчання

Навчальна програма – це документ, що визначає зміст і обсяг знань, з кожного навчального предмета, умінь, і навичок які підлягають засвоєнню, зміст і розділ, і тем з розподілом їх за роками навчання.

Вимоги до навчальних програм:

1. високий науковий рівень
2. виховний потенціал
3. генералізація навчального матеріалу на основі фундаментальних положень сучасної науки
4. групування його навколо головних ідей і наукових тенденцій
5. розвантажування програм від ускладненого матеріалу
6. реалізація між предметних зв’язків
7. взаємозв’язок науки, практики і виробництва
8. формування умінь і навичок з кожного предмета

Підручник – основна навчальна книга, складена відповідно до програми з урахуванням вікових особливостей учнів.

Посібник – це книги, які розширюють межі підручника, містять додаткові найновіші і довідкові відомості.

Підручник повинен відповідати таким вимогам:

1. науковому змісту
2. навчальному матеріалу
3. якість, точність, доступність викладення матеріалу
4. чіткість формування визначень
5. жива, доступна мова
6. наявність ілюстрацій, схем, малюнків
7. виділення головного

Підручник складається з текстів і поза текстових компонентів. Питання і завдання підручника поділяються на репродуктивні і продуктивні.

31 питання

Сутність методів, прийомів і засобів навчання. Класифікація методів навчання

Метод навчання – взаємозв’язана діяльність викладача та учнів, спрямована на засвоєння учнями системи знань, набуття умінь і навичок, їх виховання і загальний розвиток.

Прийом навчання – сукупність конкретних навчальних ситуацій, що сприяють досягненню проміжної мети конкретного методу.

Засоби навчання – допоміжні матеріальні засоби школи з їх специфічними дидактичними функціями.

Методи навчання:

1. пояснювально –ілюстративний
2. репродуктивний
3. проблемного виконання
4. частково – пошуковий
5. дослідницький
6. інформаційно – повідомляючий метод викладвння і виконавчий метод учіння

32 питання

Характеристика методів навчання за джерелом знань

Метод навчання – взаємозв’язана діяльність викладача та учнів, спрямована на засвоєння учнями системи знань, набуття умінь і навичок, їх виховання і загальний розвиток.

Виділяють три групи методів навчання:

Словесні, наочні й практичні.

Словесні - розповідь, пояснювання, бесіда, диспут, лекція.

Наочні – метод демонстрування, метод ілюстрування, спостереження.

Практичні: лабораторний метод,практична робота, вправа.

33 питання

Характеристика методів навчання за особливостями логіки пізнання

Логічні методи є головними і необхідними засобами пізнання.

До логічних методів пізнання предметів, явищ, процесів, об’єктивного світу відносяться: аналіз, синтез, абстрагування, ідеалізація, узагальнення, дедукція, індукція, аналогія, екстраполяція, моделювання, гіпотеза.

Аналіз – метод, який полягає в тому що досліджуваний об’єкт уявно або практично розчленовується на складові елементи.

Синтез – це уявне зєднання частин предмета, розчленованого у процесі аналізу, встановлення взаємодії частинок та пізнання цього предмета як єдиного цілого.

Абстрагування – це процес уявного виділення окремих або загальних властивостей ознак і відношень від конкретного предмета.

Ідеалізація – один з видів абстрагування, в результаті якого створюється поняття ідеалізованих об’єктів.

Узагальнення – означає формування та розвиток знання шляхом переходу

Дедукція та індукція – використовується у процесі пошуку, виводу з вихідних даних.

34 питання

Характеристика методів навчання за рівнем самостійної наукової діяльності

Методи

1. проблемний – створення викладачем проблемної ситуації, допомогу студентам у виділенні та прийняті проблемного завдання, використанні словесних методів для активізації мисленнєвої діяльності студентів спрямованої на задоволення пізнавального інтересу шляхом отримання нової інформації
2. дослідницький – включення студентів у самостійне розв’язання пізнавального завдання, з використанням необхідного обладнання
3. частково – пошуковий – включає студентів у пошук шляхів, прийомів і засобів розв’язання пізнавального завдання

35 питання

Педагогічні умови вибору методів навчання

1. вибір методу значною мірою залежить від навчальної дисципліни
2. обираючи метод навчання вчитель передусім повинен враховувати тему уроку, його мету
3. вибір методу залежить і від вікових особливостей дітей
4. на вибір методу впливає географічне розташування школи
5. обираючи метод, вчитель має враховувати необхідність зміни видів діяльності учнів на уроці
6. також залежить це ще від часу відведеного на проведення уроку.

36 питання

Форми організації навчання, їх становлення в історії розвитку освіти та школи

Форма – спосіб існування і вияснення змісту, його внутрішня організація.

Форми організації навчання – вираження узгодженої діяльності вчителя й учнів, що здійснюються у встановленому порядку і в певному режимі.

В школі має місце урочна і позаурочна форма навчання, в кожній з яких використовуються фронтальна, групова та індивідуальна форма організації навчальної роботи.

Конкретними формами організації є: урок, практикум, семінарські заняття, навчальні екскурсії, співбесіди, індивідуальні та групові консультації, домашня робота учнів.

Історія розвитку школи має різні системи навчання: індивідуально –групова(середньовіччя), класно – урочна (виникла в 16 – 17 ст.), взаємного навчання (20ст.), лабораторно – бригадне навчання (20-ті рр. 20ст.радянська школа), «план Транта» (США 20 ст.), навчання методом проектів (20 ст).

37 питання

Класно – урочна форма організації навчання, її розвиток і становлення. Вимоги до сучасного уроку

Суть класно –урочної системи полягає в тому, що навчальна робота здійснюється з групою учнів постійного складу, приблизно однакового віку і рівня підготовки на протязі певного часу і за встановленим розкладом.

Класно – урочна система має переваги –керівну роль учителя, чітку організаційну структуру, раціональне використання часу, застосування різних методів і прийомів навчання, забезпечення пізнавальної активності учнів, послідовного і систематичного вивчення матеріалів.

· дидактичні вимоги до сучасного уроку

1. чітке формування завдань і його елементів
2. визначення змісту уроку відповідно до навчальної програми і цілей уроку
3. прогнозування рівня засвоєності знань і умінь на уроці
4. вибір оптимальних методів, прийомів і засобів навчання.
5. реалізація на уроці всіх дидактичних принципів
6. створення умов для успішного навчання учнів
• психологічні вимоги до уроку

1. проектування учнів у межах конкретного навчального предмета
2. врахування психологічної задачі вивчення теми і результатів, досягнутих у попередній роботі
3. передбачення окремих засобів психолого – педагогічного впливу, що забезпечують розвиток учнів.

38 питання

Типи уроків їх структура

Основними типами уроків, які проводяться в школі є, такі:

1. комбіновані (змішані)
2. уроки засвоєння нових знань
3. уроки засвоєння навичок і вмінь
4. уроки застосування знань, навичок і вмінь
5. уроки узагальнення і систематизації знань
6. уроки перевірки, оцінки і корекцію знань, навичок і вмінь

Під поняттям структура уроку розділяють побудову уроку, її елементи.

І. Комбінований урок має таку структуру

1. підготовку до засвоєння нових знань

2. засвоєння нових знань, умінь

3. їх закріплення і систематизації

4. застосування на практиці

ІІ. Урок засвоєння нових знань

1. організаційний момент
2. підготовка до сприйняття матеріалу
3. мотивація навчальної діяльності
4. оголошення теми, мети, завдання уроку
5. вивчення нового матеріалу
6. осмислення нових знань, умінь
7. закріплення, систематизація та узагальнення
8. контрольно –коригувальний етап
9. підбиття підсумків уроку
10. інструктаж щодо виконання домашнього завдання

ІІІ. Урок засвоєння навичок і вмінь

1. організаційний момент
2. активізація опорних знань та їх коригування. Повідомлення теми й метиє
3. мотивація навчальної діяльності
4. вступні вправи
5. пробні та тренувальні вправи
6. творчі вправи
7. підсумки уроку
8. домашнє завдання

ІV. Уроки застосування знань, навичок і вмінь

1. перевірка домашнього завдання
2. повідомлення теми, мети уроку
3. мотивація навчальної частини
4. загальний інструктаж
5. самостійне виконання учнями завдань
6. звіт про виконану роботу
7. підсумки уроку
8. домашнє завдання

V. Урок узагальнення і систематизації знань

1. повідомлення теми й мети уроку
2. мотивація навчальної діяльності
3. відтворення та коригування опорних знань
4. узагальнення та систематизація понять
5. засвоєння провідних ідей і теорій на основі широкої систематизації
6. домашнє завдання

VІ. Урок перевірки та коригування знань, умінь та навичок

1. повідомлення теми й мети уроку
2. мотивація навчальної діяльності
3. перевірка знань матеріалу
4. перевірка глибини знань
5. використання знань у стандартних умовах
6. використання знань у змішаних умовах
7. збір виконаних знань
8. підсумки уроку
9. домашнє завдання

39 питання

Позаурочні форми організації навчання, їх характеристика

Існують такі позаурочні форми навчання:

- семінари

- практикуми

- факультативи

- екскурсії

- предметні гуртки

- домашня навчальна робота

- консультації

Семінар – перехідна від уроку форма організації пізнавальної діяльності, учнів через практичні і лабораторні заняття, в структурі яких є окремі компоненти семінарської роботи, до вищої форми – власне семінарів.

Практикум – практичне застосування сформованих рішень, вмінь і навичок, узагальнення й систематизація теоретичних знань, засвоєння елементарних методів дослідницької роботи з фізики, хімії, біології тощо.

Факультативи – єднальна ланка між уроками та позакласними заняттями, сходинка від засвоєння предмета до вивчення науки, засіб ознайомлення учнів з методами наукового дослідження.

Екскурсія – не може бути обмежена в часі, і головний її зміст – сприймання учнями предметів і явищ у природній обстановці.

Предметний гурток – це добровільне обєднання навчаючих ся на будь – якому предметі, маючих стимул до вивчальної і творчої діяльності.

Домашня навчальна робота – самостійне виконання учнями, навчальних завдань після уроків, які діти виконують не тільки вдома, а й у школі, зокрема в гуртках продовженого дня, тому домашню роботу називають ще самопідготовкою.

Консультація – це специфічна форма організації навчально –виховного процесу, яка проводиться перед конторольно – заліковими уроками.

40 питання

Система роботи вчителя по підготовці до уроку

Під системою роботи вчителя розуміють увесь комплекс його педагогічної праці, сукупність форм, методів і прийомів, властивих діяльності певного вчителя, які дають йому змогу отримати ті або інші результати у навчанні й вихованні учнів.

Підготовка до уроку потребує глибокого продумання кожного його елемента і може відбуватися в такій послідовності:

- формування мети і завдання уроку

- визначення обсягу і змісту навчального матеріалу

- вибір форми організації навчання

- вибір методів і прийомів навчання

- наочно – технічне оснащення уроку

- визначення змісту й методики виконання домашнього завдання

- складання плану конспекту уроку

- перевірка готовності вчителя до уроку

41 питання

Місце аналізу й оцінки знань, умінь та навичок учнів у системі навчально – виховної роботи. Види контролю навчальної діяльності учнів

Система навчально – виховної роботи, такі основні функції:

- навчальну,

- стимулюючу

- виховну

- діагностичну

Процес аналізу й оцінки навчальної діяльності учнів має сприйматися на вимогни принципів систематичності, об’єктивності, диференційованості й урахування індивідуальних особливостей учнів, гласності, єдності вимог, доброзичливості. Використовуючи оцінку вчитель має володіти педагогічним тактом, мати високий рівень педагогічної культури.

Дата добавления: 2015-05-24