Тема 3. Якісні методи соціологічних досліджень. Системність 8 страница

А ради справедливості треба додати, що коли ця боротьба за меритократичний принцип відбору кадрів (так він називається) набуде справді широкого розмаху, то реальні соціально-політичні зміни не примусять себе чекати, адже тільки так – через масові й наполегливі конструктивні вимоги – вони завжди і відбуваються. Тож зосередившись на організації процесу боротьби, піарники зрештою забезпечать і її результат. Визначивши ціль – конструктивну й повсюдну боротьбу за меритократичний принцип відбору кадрів, - піарники повинні спланувати методи стимулювання трьох основних PR-ефектів у рамках досягнення даної цілі. Так, емоційний ефект в нашому випадку передбачає викликання у мас стенічних емоцій гніву щодо бездарних і знахабнілих від безкарності чиновників, - не зосереджуючи при цьому уваги на їх «неправедно нажитих» багатствах, щоби не споводувати деструктивні почуття ненависті, помсти і позасудової розправи (якими довго зловживали комуністи і путіністи, і які можуть досягти лише тимчасової, тактичної, але не стратегічної мети PR-розвитку).

Це означає, що викликані емоції слід зробити поміркованими за допомогою доступної масам і логічної теорії, яка б переконувала, що їх біди, включно із фронтовими невдачами – від поганого управління, а воно – через відбір кадрів «по знайомству» і «по відданості», а не по заслугах, і, значить, саме принцип відбору і треба поміняти, - поміняти на принцип прозорої оцінки і змагальності (що і забезпечить необхідний для обраної мети когнітивний PR-ефект). А далі потрібно створювати Інтернет-сайти і групи в соціальних мережах, присвячені обговоренню конкретних ситуацій і труднощів у цій боротьбі та обміну досвідом їх подолання, організовувати тренінги та консультації спеціалістів по вирішенню наявних проблем, а головне – «розпіарювати» щонайменші успіхи і подальші вигоди від успіху у боротьбі, щоби стимулювати широкий соціальний рух на місцях і його підтримку центральною владою (і коли люди перестануть боятися чиновників і звикнуть вимагати від них результатів, тоді це і стане необхідним поведінковимPR-ефектом).

Що в цьому дедуктивному аналізі варто уточнити соціологічними дослідженнями? По-перше, не можна бути впевненими, що всі «прості люди» погодяться скерувати свою злість і роздратування із приводу військових та економічних поразок у русло боротьби проти безкарності чиновників. Тобто треба виявити, які вікові та професійні категорії населення схильні взагалі боротися із негараздами (а не тільки жалітися) і, зокрема, робити це конструктивною, послідовною діяльністю, добиваючись застосування прозорої системи оцінювання та призначення чиновників (а не «сміттєвою люстрацією» чи іншими насильницькими та мстивими засобами). А по-друге, не можна бути впевненими, чи отримає ця діяльність політичну підтримку, достатню для того, щоби здолати бюрократичний спротив, із яким вона неминуче зустрінеться. А значить треба іще виявити, які центральні і місцеві політичні сили (державні і недержавні) і наскільки сильно згодні підтримувати зазначену діяльність.

Це і будуть два завдання дослідження. А його першу робочу гіпотезу можна сформулювати так: ступінь готовності мас до конструктивного тиску на владу і, зокрема, до запровадження таким чином прозорої (меритократичної) системи оцінювання та призначення чиновників залежить від віку, рівня освіти та міри незалежності від влади у своїй професійній діяльності (наприклад, підприємці чи бюджетники). Цю гіпотезу можна буде перевірити масовим опитування людей різного віку, рівня освіти та професійної діяльності, а для повноти картини варто врахувати психологічно-ментальні відмінності різних регіонів та різних населених пунктів (великих і малих, процвітаючих і «депресивних»). Крім того, необхідно провести фокус-групи та інтерв’ю із представниками різних політичних сил (центральних і місцевих, державних і недержавних), взявши за другу робочу гіпотезу залежність їх ставлення до такого тиску з боку мас від кланово-партійної приналежності, покоління політиків та ідейно-національної ідентичності (тобто – з яким режимом влади і якими громадсько-політичними та економічними цінностями вони себе ідентифікують).

Звичайно, це не повна програма дослідження, але її зразок можна подивитися в описі першого, індуктивного способу вирішення даної PR-проблеми.

Скорочений варіантPR-проекту по вирішенню конкретної PR-проблеми має складатися із трьох частин:

І. Формулювання PR-проблеми із зазначенням взаємних почуттів і упереджень, але насамперед – конфліктних дій кожної сторони (тобто дій, що свідомо скеровані на завдання певної шкоди іншій стороні або недоотримання нею правомірної вигоди). Інакше кажучи, якщо одна сторона просто виконує те, що вважає своїм обов’язком або правом, але це причиняє неприємності іншій, то це ще не конфліктна дія (адже вона не робиться свідомо проти іншої). А от якщо її попередили, що це причиняє неприємності, але вона свідомо продовжує свої дії, то вони вже є конфліктними. Крім того, варто розуміти, що не являються діями «недовіра» й «образа» (адже це опис почуттів), «зневажливе ставлення» та «загострення відносин» (адже це загальні фрази, а не опис конкретних дій), «ненадання потрібної інформації» (Якої? Чому не надає: свідомо чи просто не розуміє, що вона потрібна?), «постійний конфлікт» (якщо конфлікт і справді постійний, то це не подія і, значить, не PR-проблема, а якесь системне явище, котре слід змінювати не діями окремого піарника, а регламентацією або аналітичним вирішенням конфлікту, - про що див. у п’ятому питанні Теми 4. Стратифікація суспільства та соціальні проблеми). Отже, дії можна сформулювати коротко, але варто подумати, як саме.

ІІ. Анкети соціологічного опитування (можна обрати і більш складний метод дослідження), котра має складатися, по-перше, із одного питання, яке б виявляло упередження даної сторони щодо іншої, і ще одного питання, яке б виявляло високі, моральні мотиви, котрими ця сторона пояснює (а фактично – виправдовує) ті свої конфліктні дії проти іншої сторони, що були описані в першій частині даного PR-проекту, а по-друге, із третього за ліком питання, за відповідями на яке можна буде категоризувати опитуваних, щоби пояснити вибір ними того чи іншого упередження чи мотиву у даній анкеті. Мабуть, не варто пояснювати, що питання анкети мають супроводжуватись готовими відповідями, а також відповідати усім іншим вимогам до складання анкети, що були пояснені у п’ятому питанні першої теми.

ІІІ. Програми вирішення PR-проблеми, яка має включати в себе пропозиції по досягненню: (а) когнітивного ефекту (тут слід назвати упередження кожної сторони щодо іншої, а також не спростовуючу ці спрощені стереотипи, але доповнюючу їх інформацію про іншу сторону, що необхідно для її більш адекватного, не одностороннього сприйняття), для чого потрібно сформулювати конкретні слова піарника, звернені до кожної із сторін; (б) емоційного ефекту (тут слід назвати високі мотиви, якими кожна сторона виправдовує свої конфліктні дії проти іншої, і, не сперечаючись із ними, запропонувати знайти цим мотивам більш ефективне застосування, про яке мова піде в пропозиції до поведінкового ефекту, але тут потрібно зробити логічний перехід від їх бажання добитись чогось хорошого, - що і є високим мотивом, - до пропонованої далі спільної діяльності обох сторін, адже без такого переходу ця пропозиція не звучатиме розумно і переконливо); (в) поведінковий ефект (тут слід запропонувати конкретну діяльність, спільну для обох сторін, а значить таку, котру вони виконували б не окремо і не почергово, а разом, на рівних вирішуючи, що і як робити, і тим самим вирішуючи всі проблеми, що викликали їх взаємне незадоволення).

[1] http://mirbudushego.ru/prsm/omem2.htm

[2] http://uk.wikipedia.org/wiki/Шкала_Олпорта

[3] http://uk.wikipedia.org/wiki/ Перелік_когнітивних_упереджень; Див. зразки упереджень: 10 примеров ваты в голове или признаки примитивного сознания // http://www.informdetox.com/?p=1120; 7 ошибок, которые ежедневно совершает наш мозг // http://www.factroom.ru/science/7-mistakes-your-brain-makes-every-day

[4] http://uchebniks.net/book/189-socialna-psixologiya-navchalnij-posibnik-moskalenko-vv/30-glava-20-kauzalna-atribuciya.html

[5] Сверхобобщение. 8 паттернов негативного мышления // http://psymanblog.ru/2011/07/sverhobobshenie_8_patternov/

[6] Значення стереотипізації // http://vuzlib.com/content/view/507/

[7] http://uchebniks.net/book/213-socialna-psixologiya-navchalnij-posibnik-moskalenko-vv/28-glava-19-perceptivna-storona-spilkuvannya.html

[8] Эмоционально-оценочная матрица // http://mirbudushego.ru/prsm/omem.htm

[9] http://uk.wikipedia.org/wiki/Підтвержувальне_упередження

[10] http://uk.wikipedia.org/wiki/Принцип_Поліанни

[11] Це т.зв. «ефект Лачінса». Див.: http://псикомпас.рф/статьи/Эксперимент_Лачинса_с_сосудами/; Нижарадзе Г.А. О двух типах ригидности при решении интеллектуальных задач // http://www.voppsy.ru/issues/1987/873/873142.htm

[12] Нерациональные основания рациональности // http://gtmarket.ru/laboratory/basis/4491/4492; «Ошибка игрока», или Почему нельзя полагаться на интуицию // http://www.factroom.ru/science/gamblers-fallacy

[13] 8 паттернов ограниченного мышления // http://psymanblog.ru/2011/07/8-patternov-ogranichennogo-myshleniya/

[14] Ошибки мышления // http://www.sensecenter.com.ua/lecturenarco/127-lectnarco16

[15] Гегель Г.В.Ф. Кто мыслит абстрактно? (http://caute.ru/ilyenkov/tra/denkabc.html)

[16] http://www.telenir.net/psihologija/putevoditel_dlja_idushego_k_sebe/p5.php

[17] Навешивание ярлыков. Натянутые аналогии // http://mirbudushego.ru/prsm/omem.htm

[18] Механизмы межгруппового восприятия // http://biofile.ru/psy/11431.html

[19] Пастухов В. Синдром отключенного сознания // http://www.bbc.co.uk/russian/blogs/2014/12/141208_blog_pastoukhov_syndrome_unplugged_consciousness

[20] Абдукция // http://iph.ras.ru/page54852159.htm

[21] https://uk.wikipedia.org/wiki/Логічна_хиба

[22] Раціоналізація // http://lektsiopedia.org/ukr/lek-8293.html

[23] Франкл В. Человек в поисках смысла. - М., 1990. - 368 С., с.291.

[24] Див., напр.: http://news.liga.net/news/world/536351-obama-pochtil-pamyat-zhertv-teraktov-11-sentyabrya.htm; http://russiahousenews.info/analitics-and-comments/11-sentyabrya-2001-dani-levin; http://www.ntv.ru/novosti/233916/video/; http://nevsedoma.com.ua/index.php?newsid=197810

[25] Це т.зв. «недалекоглядний гедонізм», про який див.: Чеснокова В. Культура и субкультура // Полит.ру (Електронний ресурс) http://polit.ru/article/2008/12/23/sots/

[26] Див.: http://uk.wikipedia.org/wiki/Дилема_в'язня

[27] Варто замислитись, чи допоможе подолати цю PR-проблему право студентів обирати собі викладачів? Це нібито зменшує односторонню залежність їх від свавілля викладачів, але чи робить їх відносини рівними? Психологічні експерименти засвідчили, що навіть найменше право карати провокує зверхню поведінку керівника і збільшення емоційної дистанції щодо підлеглих (тобто дещо протилежне емоційному контакту, який потрібен для порозуміння), а значить піарнику треба максимально вирівняти ці відносини. Тож чи сприяє цьому надання студентам права обирати собі викладачів?

[28] Такий евристичний прийом використовував іще Сократ. Див. про це: Маєвтика // http://uk.wikipedia.org/wiki/ Маєвтика; Приём Сократа «Привести в замешательство» // http://vikent.ru/enc/4391/

[29] https://uk.wikipedia.org/wiki/Бритва_Хенлона

[30] Скажімо, ідея, що оцінювати треба всіх за однаковими критеріями, хоча до слабких груп педагогічніше застосовувати менші, посильні вимоги, оскільки і в них кращі студенти мають отримувати хороші оцінки, щоби не втратити мотивацію і показувати приклад. Див. про це: Стрюков Г.А. О единстве критериального и нормативного подходов к оцениванию знаний учащихся // Психологический журнал. Т.16. 1995. №2, с.120-127; Малова Н.В. Критериально-ориентированный подход к оценке знаний как фактор индивидуализации обучения // http://www.ssc.smr.ru/media/journals/izvestia/2009/2009_4_873_876.pdf

[31] Бєлікова Ю.В. Можливості соціометрії в вивченні групових емоцій // http://www.repository.hneu.edu.ua/jspui/handle/123456789/3030

[32] Трайндл А. Нейромаркетинг. Визуализация эмоций. - М., 2007. - 127 С. // http://www.litmir.me/br/?b=156443&p=1

[33] Ложь и эмоции // http://www.lie-emotions.com.ua/

[34] Геґель. Хто мислить абстрактно // http://blog.i.ua/user/2992672/1306877

[35] Как измерить счастье // http://velicita.jimdo.com/ счастье-есть-рецепты/как-измерить-счастье/; http://scorcher.ru/art/happiness/Argyle.php; контент-аналіз щастя: http://sci-lib.com/article326.html

[36] Задумайтесь, що цінує в собі людина, яка в заповненому коридорі розштовхує всіх стрічних? А що, натомість, цінує людина, яка, зауваживши здаля цю штовханину, завчасно звернула і піднялась боковими сходами? А якщо викладач занадто не терпить заперечень, то як він себе оцінює?

[37] Метод социометрии. Понятия и процедуры // http://biofile.ru/psy/1659.html;

Социометрия // http://voluntary.ru/dictionary/1106/word/sociometrija

[38] Социологический експеримент // http://www.grandars.ru/college/sociologiya/sociologicheskiy-eksperiment.html;

Список классических экспериментов в психологии // https://ru.wikipedia.org/wiki/Список_классических_экспериментов_в_ психологии

[39] Дивись: http://www.sociologos.ru/metody_i_tehnologii/Novye_postupleniya

http://www.sbelan.ru/content/рмертон-фокусированное-интервью

[40] Це не зайва цікавість. Уявімо найпростішу задачу: у нас є 4 стільця в одній кімнаті і стільки ж в іншій; скільки їх усього? Виявляється, її неможливо рішити, якщо не дізнатись, для чого дані стільці потрібні: якщо для обліку, їх 8; якщо для того, щоби хоч якось розміститись, то їх 7, бо один – поламаний; а якщо для прийняття поважної делегації, то лише 4, бо решта виглядає гірше.

[41] В менеджменті давно прийнято проводити тренінги сенситивності, або «соціальної чутливості» для керівників, що не вміють ладити із підлеглими. Див.: Кравченко А.И. Теория незрелости К.Арджириса // http://finance-credit.biz/istoriya-menedjmenta/teoriya-nezrelosti-kardjirisa.html; Гарвардская школа менеджмента // http://psyera.ru/garvardskaya-shkola-menedzhmenta-2174.htm

[42] Див., зокрема, передостанню главу підручника соціології С.Теремка за адресою: http://www.elibm.com/books/sociologiya/sociologiya_teremko/index.html

[43] Див.: Грачев М.Н. Политика: коммуникационное измерение. – Тула, 2011. – 172 с., с.65-66

[44] http://www.synergia.itn.ru/kerigma/psych/frankl/stat/fr-l05.htm, http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Psihol/Chern/05.php

[45] Це, так би мовити, принцип трилера: напруга росте, поки незрозуміло, що і чому відбувається. У концепції Л.Фестінгера ця закономірність називається «когнітивним дисонансом», хоча базовим тут є не когнітивний, а емоційно-оціночний дискомфорт (у вигляді тривоги та пошуку ясності, - який закінчується когнітивним виправданням своєї тривоги лише через брак позитивної PR-дії). Див.: Фестингер Л. Теория когнитивного диссонанса. СПб, 1999. С.15–52 (або за адресою: http://flogiston.ru/library/festinger).

[46] http://sbiblio.com/biblio/archive/nestik_ekonomkonflikt/

[47] Островский Е. Хаос и порядок против Великого Ничто, или близкий крах известных PR-агентств//Советник. – 2002. - №7. - С.15.

[48] Див.: www.gumer.info/bibliotek_Buks/Sociolog/Adorno/index.php

[49] Більш детально про всі можливі варіанти комунікації з точки зору психології можна прочитати в кн.: Берн Э. Трансактный анализ в психотерапии: Системная индивидуальная и социальная психотерапия. Пер. с англ. - М., 2006; або – на сайті: http://www.transactional-analysis.ru/

[50] Див.: Майсак Н.В. Матрица социальных девиаций: классификация типов и видов девиантного поведения // Современные проблемы науки и образования. – 2010. – № 4 – С. 78-86. - Режим доступу: http://www.science-education.ru/92-4505; Соціологія: підручник / М.П.Требін, В.Д.Воднік, Г.П.Клімова та ін.; за ред. М.П.Требіна. - Х.: Право, 2010. - 224 с. (Розділ 8). - Режим доступу: http://uristinfo.net/uchebnye-materialy/277-sotsiologija--za-red-mp-trebina-/8759-rozdil-8-sotsiologija-sotsialnih-vidhilen-deviantnoyi-povedinki.html?start=3

[51] Гладуэлл М. Переломный момент. Как незначительные изменения приводят к глобальным переменам. - М., 2006. - 400 С., с.118. (див. Гл.4 тут: http://e-reading.ws/book.php?book=141667)

[52] Див. повніше про цей метод: Белановский С.А. Метод фокус-групп. - М., 1996. - 272 с. (http://www.marketing.spb.ru/lib-research/focus/belanovsky/)

[53] Див. спеціалізований сайт: http://content-analysis.ru/ Історія контент-аналізу: http://manekin.narod.ru/ph/cif/4/19.htm Результати аналізу висловлювань дивись: http://prportal.com.ua/Передовица/що-кажуть-українцям-кандидати-інфографіка

[54] http://ru.wikipedia.org/wiki/Список_классических_экспериментов_в_психологии

[55] Див. кн.: Акофф Р. Планирование будущего корпорации. - М.,1985, с.42

[56] Див.: http://polbu.ru/bestuzhev_sforecasting/ch25_all.html; http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Pravo/kas/08.php; http://do.gendocs.ru/docs/index-14562.html?page=13; http://megalib.com.ua/book/46_Specialni_ta_galyzevi_sociologii.html (див. Розд.10); http://bargu.by/2634-sociologiya-prestupnosti.html; http://studopedia.net/4_22433_Istoriya-sotsiologii-zlochinnosti.html; http://mexalib.com/view/54975; http://nashaucheba.ru/v51816/лопашенко_н.а._противодействие_современной_преступности; http://bookucheba.com/kriminalnaya-psihologiya-knigi/sotsiologicheskie-korrelyatyi-ubiystva-20827.html; http://nashaucheba.ru/v16392/кравченко_а.и._социология_девиантности; http://www.i-soc.com.ua/journal/N2_2001r_2.pdf; http://lib3.podelise.ru/docs/891/index-34978.html?page=17; http://ruxpert.ru/Статистика:Преступность_в_России; http://bib.convdocs.org/v12833/добреньков_в.и.,_кравченко_а.и._фундаментальная_социология._социальные_деформации;

http://www.krugosvet.ru/enc/gumanitarnye_nauki/sociologiya/PRESTUPNOST.html?page=0,0; http://www.studmed.ru/ruschenko-p-socologya-zlochinnost_2cdda6bab91.html#; http://www.k2x2.info/obshestvoznanie/sociologija_kratkii_kurs/p5.php#metkadoc7; http://corruption.rsuh.ru/magazine/1/n1-04.shtml; http://corruption.rsuh.ru/magazine/1/n1-05.shtml

[57] http://www.index.org.ru/journal/21/yanizki21.html; http://ecsocman.hse.ru/socis/msg/18581504.html; http://www.sensusnovus.ru/analytics/2011/02/04/5095.html; http://www.rg.ru/2013/06/21/bednost.html; http://www.kgau.ru/distance/resources/alex/bib/2003_1-6/Davydova.doc; http://web.snauka.ru/issues/2013/04/23422; http://demoscope.ru/weekly/2011/0459/analit04.php; http://elar.urfu.ru/bitstream/10995/1274/1/umk_2001_023.pdf; http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/stapttp_2012_56_7.pdf; http://reshal.ru/?p=10499; http://www.unn.ru/pages/vestniki_journals/9999-0201_West_soc_2002_1(2)/27.pdf; http://www.zpu-journal.ru/e-zpu/2013/3/Emelianova-Drobysheva_Representations-of-Poverty/; http://www.uni-salzburg.at/fileadmin/oracle_file_imports/1221260.PDF; http://novyn.kpi.ua/2010-2/07-filos-Melnichenko.pdf; http://kp.ua/economics/476075-za-chertoi-bednymy-sebia-schytauit-dve-trety-ukrayntsev; http://www.moluch.ru/archive/58/8042/

[58] http://www.rae.ru/forum2011/14/607; http://topknowledge.ru/index.php?option=com_content&view=article&id=466:2010-08-01-17-40-38&catid=17:-3&Itemid=23; http://knowledge.allbest.ru/sociology/2c0b65635a3bc78b4d53b88521316c27_0.html; http://ecsocman.hse.ru/data/874/134/1217/006.SIGAREVA.pdf; http://esocio.narod.ru/lesson07.htm; http://www.ereport.ru/articles/macro/macro12.htm; http://ecsocman.hse.ru/data/683/606/1216/011Golenkova.pdf; http://www.superinf.ru/view_helpstud.php?id=2707; http://infolight.org.ua/content/dinamika-ta-geografiya-bezrobittya-v-ukrayini-ta-ies-u-2012-2013-rr; http://www.refine.org.ua/pageid-5001-1.html; http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=3241; http://i-soc.com.ua/institute/Ukr_ta_Evro_ukr.pdf; http://www.ya.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=983:2011-10-27-08-31-18&catid=41:headlines&Itemid=91; http://www.ya.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=1973:2015-02-16-10-03-53&catid=66:2010-09-01-19-18-01&Itemid=93; http://www.ya.org.ua/images/pdf/10-11/7.pdf; http://www.gk-press.if.ua/node/9591; http://fp.cibs.ck.ua/files/1103/11kiytps.pdf

[59] Див. про це: http://ru.wikipedia.org/wiki/Власть-собственность; http://ok-russia.narod.ru/stat/stat77.htm; http://institutiones.com/general/1033-sistema-vlast-sobstvennost-v-sovremennoj-rossii.html

[60] Або, як сказав у XIX столітті прем’єр-міністр Англії Г.Пальмерстон: «У нас немає ані незмінних союзників, ані постійних ворогів... У Англії є лише постійні інтереси».

[61] Одним із логічних наслідків цієї закономірності є заперечення самої можливості створення чогось на зразок «світового уряду», таємного чи відкритого, адже ця інституція, хоч і зосереджувала б ні з чим не зрівняну владу, але – не в одних руках, а в декількох, що неминуче поводувало би конфлікти між «урядовцями». Саме тому в історії людства жоден тріумвірат або дуумвірат не проіснував навіть кількох років.

[62] Це явище називається «відносною депривацією» і означає, що люди обурюються не стільки реальною бідністю, - яку вони терплять легко, якщо всі навколо такі самі, - скільки порівняною, тобто ситуацією, коли вони, живучи непогано, бачать, що інші живуть набагато краще.

[63] Які, за словами У.Черчиля, думають лише про майбутні вибори, тоді як державні діячі – про майбутні покоління.

[64] Деякі суспільства намагаються протистояти цьому «розмиванню» непоганих, справді, але анахронічних традицій шляхом релігійного фундаменталізму, тобто ідеологічній і карально-примусовій підтримці неухильного й буквального виконання людьми усіх вимог даних традицій.

[65] Це ж протиріччя сформулював іще один німецький соціолог, Р.Міхельсон у так званому «Залізному законі олігархії», про який див.: http://uk.wikipedia.org/wiki/Залізний_закон_олігархії. І, мабуть, цю ж ідею мав на увазі Томас Джефферсон, сказавши, що дерево свободи треба час від часу поливати кров’ю тиранів та патріотів.

[66] Политическая конфликтология / Под ред. С.Ланцова. – СПб, 2008. – 319 с. (Див.: http://nashaucheba.ru/v5648/ ланцов_с.а._политическая_конфликтология?page=3)

[67] Бутенко Н. Ю. Соціальна психологія в рекламі: Навч. посіб. - К.: КНЕУ, 2006. - 384 с. (Див.: http://www.readbook.com.ua/book/37/974/)

[68] Майерс Д. Социальная психология. 7-е издание. - СПб.: Питер, 2002. - 1314с.

(Див.: http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Psihol/mayers/07.php)

[69] Лебедев-Любимов А. Психология рекламы. - СПб.: Питер, 2002. - 368 с.

(Див.: http://www.psichology.vuzlib.org/book_o247_page_9.html)

[70] Москаленко В.В. Психологія соціального впливу. - К., 2007. - 448 с.

(Див.: http://b-ko.com/book_37_glava_41_4.2._Соціальна_уст.html)

[71] Про саме таку «дифузію інновацій» див.: Брайант Дж., Томпсон С. Основы воздействия СМИ. - М., 2004. - 432 С. А про ефективність для ділового успіху зв’язків із неблизькими людьми див.: Грановеттер М. Сила слабых связей// Экономическая социология. – 2009. Т.10. №4, с.31-50 (http://ecsoc.hse.ru/2009-10-4.html) та результати досліджень: http://procrm.su/kommunikacii/sila-slabyx-svyazej.html

[72] Бергер Й. Заразительный. Психология сарафанного радио. – М., 2014. – 227 С., с.77.

[73] Іще американський письменник О.Генрі у повісті «Королі та капуста» столітньої давнини (1904 року) писав, що попит не можна створити, але можна створити умови, які стимулюватимуть попит.

[74] Див.: Бергер Й. Заразительный. Психология сарафанного радио. – М., 2014. – 227 С., с.30-33.

[75] Див.: Миронов Ю.Б., Крамар Р.М. Основи рекламної діяльності: Навчальний посібник. - Дрогобич: Посвіт, 2007. – 108 с. (Інтернет-адреса: http://tourlib.net/books_others/reklama.htm)

[76] Див.: Посыпанова О.С. Экономическая психология: психологические аспекты поведения потребителей. - Калуга, 2012. - 296 С. (http://www.aup.ru/books/m245/4_4.htm); Ильин В.И. Показное потребление//Хрестоматия к курсу лекций "Социология потребления" (http://www.consumers.narod.ru/book/pokaznoe.html); Матвєєв С.О., Лясота Л.І. Економічна соціологія. - Суми, 2006. - 184 с. (http://tourlib.net/books_others/matveev87.htm); Ричард Коннифф. Естественная история богатых. Полевые исследования. - Екатеринбург, 2006. - 464 С. (http://scilib.narod.ru/Economics/Rich/rich.htm)

[77] Малахов С.В. Эффект Веблена, поиск статусных товаров и отрицательная полезность демонстративного досуга//Журнал институциональных исследований. 2012. Том 4, №3 (http://cyberleninka.ru/article/n/effekt-veblena-poisk-statusnyh-tovarov-i-otritsatelnaya-poleznost-demonstrativnogo-dosuga); Ян Чипчейз, Саймон Штейнгардт. На самом видном месте. Как сегодня увидеть то, что купят завтра. - М., 2014. - 288 С., с.12-14. (http://www.litmir.net/br/?b=198629&p=12)

[78] Див., зокрема: http://psyfactor.org/lib/nazarov.htm

[79] Див.: http://mirknig.com/2010/02/04/psixologiya-mass.html, http://www.koob.ru/olshanskiy/, http://www.koob.ru/nazaretyan_akop/, http://ec-dejavu.ru/f-2/Fashion-Phenomenon.html, http://www.koob.ru/reyngold_govard/umnaya_tolpa, http://www.koob.ru/moskovichi_s/ http://www.koob.ru/surowiecki_j/mudrost_tolpi_james, http://www.xpomo.com/ruskolan/tolpa.htm, http://www.klex.ru/x6

[80] Див.: http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Sociolog/Article/schilz_obsch.php, http://www.proza.ru/2013/06/26/1524 http://mirslovarei.com/content_soc/teorii-massovogo-obshhestva-5511.html

[81] Г.Тард написав «Закони наслідування» у 1890 році, а Г.Лебон «Психологію народів і мас» – у 1895-му.

[82] «Повстання мас» Х.Ортеги-і-Гассета вийшло в 1930 році, «Колективна поведінка» Г.Блумера – у 1951 році, «Самотній натовп» Д.Рісмена – у 1952-му, «Маса і влада» Е.Канетті – 1962-му, а «Теорія масового суспільства» Е. Шилза – у 1963 році.

[83] Див.: http://psyfactor.org/lybr72.htm

[84] Див.:; http://www.coolreferat.com/Мода_как_социокультурный_феномен; http://www.consumers.narod.ru/lections/fashion.html; http://www.mgimo.ru/news/experts/document177750.phtml; http://fashionplate.ru/sociologiya-mody-klassicheskij-sociologicheskij-diskurs-o-mode.html; http://vneshnii-oblik.ru/soziologiya/gofman-moda.html; http://www.old.jourssa.ru/1998/2/9yatina.html; http://www.zpu-journal.ru/e-zpu/2008/3/Agranat&Istomin/; http://po6iv.ru/art/Sozialini_fenomen; http://cyberleninka.ru/article/n/sotsiologicheskiy-analiz-tendentsiy-mody

[85] Див.: http://socioline.ru/blog/rider-po-sotsiologii-obschestvennogo-mneniya, http://socioline.ru/category/avtor-redaktor/noel

[86] Див.: http://socioline.ru/book/evgeneva-tv-tehnologii-sotsialnyh-manipulyatsij-i-metody-protivodejstviya-im, http://psyfactor.org/lybr71.htm,

http://traditio-ru.org/wiki/ТСДНЭ:Манипуляция_общественным_мнением, http://www.koob.ru/aronson_elliot/age_of_propaganda

[87] Див.: http://uk.wikipedia.org/wiki/Звинувачення_жертви

Дата добавления: 2015-06-30