Результати досліду

Ізотонічний коефіцієнт для розчинів NaСl

Результати досліду

Концентрація NaСl, моль/л	1,0	0,8	0,6	0,4	0,2	0,1
Сисна сила розчину, атм
Довжина смужки, мм	вихідна	3,8	3,8	3,8	3,9	3,7	3,5	3,5
після перебування в розчині	3,6	3,7	3,8	3,8	3,9	3,7	3,2
Різниця, мм
Тургор	середній	середній	немає	середній	середній	середній	слабкий

У другому рядку таблиці записати сисну силу розчинів, яка чисельно дорівнює їхньому осмотичному тиску (обчислити за рівнянням Ван-Гоффа). Дані для п'ятого рядка одержати, віднімаючи від більшої величини меншу, причому збільшення довжини позначити знаком "+", а зменшення знаком "-". В останньому рядку відзначити ступінь тургору тканини (сильний, середній, слабкий) і його відсутність; для визначення цього показника розкласти смужки на тарілці так, щоб вони наполовину звисали з її краю.

При розрахунках сисної сили рослинного об'єкта використовують величину концентрації, при якій довжина смужок не змінилася, а значення ізотонічного коефіцієнта беруть із таблиці 5.

Таблиця 5

Концентрація NaСl, моль/л	1,0	0,9	0,8	0,7	0,6	0,5	0,4	0,3	0,2	0,1
Ізотонічний коефіцієнт	1,62	1,64	1,66	1,68	1,70	1,73	1,75	1,78	1,83	1,93

На основі отриманих даних, накреслити діаграму, що показує, як змінюється сисна сила клітин (S), осмотичний тиск клітинного соку (Р) і тургорний тиск (Т) при зміні ступеня насичення клітин водою.

Якщо до занурення в розчини всі клітини мали більш-менш однаковий ступінь насичення клітин водою, а отже, і однакові S, Р и Т, то після перебування клітин у розчинах усі ці показники для різних смужок стали різними.

Заповнити форму (таблиця 6), записавши показники, що характеризують стан клітин після перебування в розчинах (див. табл. 4).

Таблиця 6

Довжина смужки l, мм
Сисна сила S, атм	39.37	32.27	24.79	17.0	8.89	4.69
Осмотичний тиск Р, атм	39.37	38.31	38.31	37.3	37.3	36.34	34.57
Тургорний тиск, атм

Р = R •С•T•i,

де Р – осмотичний тиск, кПа;

R – 8,3144 Дж/(моль·К);

(якщо осмотичний тис розраховується в атмосферах (атм), то

R = 0,0821л•атм/(моль•К);

Т – абсолютна температура, К (273° + t °C кімнатна); t =23°C

С – ізотонічна концентрація, моль·л-1;

i – ізотоничесний коефіцієнт Вант-Гоффа (таблиця 5).

1. Довжина смужок (l). У перший рядок форми записати довжину смужок після перебування клітин у розчинах, починаючи з найбільшої концентрації. При співпадінні довжини смужок у декількох самих міцних розчинах (наприклад 0,6; 0,8 і 1,0 М) вибрати найбільш слабкий з них (у наведеному прикладі 0,6 М), оскільки вже в цьому розчині клітинні стінки досяглися межі скорочення.

2. Сисна сила клітин (S). Виходячи з того, що смужки досить довго пролежали в розчині й перестали змінювати довжину (між клітинами й розчинами встановилася рівновага), слід вважати, що сисна сила клітин зрівнялася із сисною силою зовнішніх розчинів. Виписати величини із другого рядка таблиці 4.

3. Осмотичний тиск клітинного соку (Р). Для самої короткої смужки (l₁) характерна повна відсутність тургору: Т₁ = 0, звідки S = Р–Т, Р₁ = S₁. Інші смужки мають усе більш розведений клітинний сік, причому Р зменшується обернено пропорційно обсягу клітин (або довжині смужок): Р₁l₁ = Pnln, звідси Рn = Р₁l₁/ln.

4. Тургорний тиск (Т) знаходимо за формулою S = Р–Т, де Т = Р–S.

Заповнивши форму, слід накреслити діаграму. Для цього на аркуші міліметрового папера накреслити систему координат, відкладаючи по осі абсцис міліметри, а по осі ординат – атмосфери. На осі абсцис відкласти, дотримуючи певний масштаб, довжину смужок (l), наприклад, 1 мм = 1 см, причому точку перетинання осей позначити не нулем, а l₁. На осі ординат спочатку відкласти значення Р, потім значення Т і отримані точки з'єднати лініями. Виходить графік залежності Р и Т від ступеня насичення клітин водою. Значення для S відкладати не доведеться, тому що ці величини будуть представлені. Зразок діаграми показаний на рис. 3.

Рис. 3 - Залежність осмотичних показників від ступеня насичення клітин водою

Дата добавления: 2015-06-28