Буде правда на землі

Брешеш, людоморе!

Брешеш, людоморе!

Брати незрячі гречкосії

Братались з вольними ляхами

Бо хто матір забуває, того Бог карає

Не дуріте самі себе, Учітесь, читайте, І чужоме научайтесь, Й свого не цурайтесь. Бо хто матір забуває, Того Бог карає, Того діти цураються, В хату не пускають.

І мертвим, і живим, і ненарожденним...

Ми піднялись духом і на всенародному референдумі проголосували за незалежність України. Але диявол не спить. Він нав’язує нам у болоті політичну дискусію, баламутить людей і накидає зневіреним свій референдум. Дорогі брати і сестри! Відверніться від лукавого! Він обманює вас і глумиться над вашою бідою, ще й хоче над вами познущатись, аби ви проголосували за нього... Пожаліймо матір свою, «бо хто матір забуває, того Бог карає, чужі люди цураються», – нагадує нам Шевченко.

Вільна Україна повинна йти своєю мирною дорогою і молити у Бога розуму й здоров’я для своїх дітей. Димитрій, Патріарх Української Автокефальної Православної Церкви. Дорогі брати і сестри // Час. – 1996, 9 лютого.

— Щерб. 2001,45–46.

Ще як були ми козаками, А унії не чуть було, Отам-то весело жилось! Братались з вольними ляхами, Пишались вольними степами, В садах кохалися, цвіли, Неначе лілії, дівчата. Пишалася синами мати, Синами вольними...

Полякам

Розуміння помилок батьків – польських магнатів, з вини яких. *ч*.пїі.ч змушена була піти на фатальну невільницьку угоду з Мос- і.мищшюю (1654 р.), було властиве майже всім полякам, які мали мііі’іііий вплив на формування творчого світогляду Т.Шевченка. …в засланні Шевченко разом з поляками Сераковським, Залеським та іншими осягли цієї істини.

Тож поезія Тараса Шевченка, Єнджеєвича (Єжи Єнджеєвич. Українські ночі, або Родовід генія, 1977 р., Львів, переклад з польської Віктора Іванисенка, передмова Дмитра Павличка) мов неопалима купина світять нам і вказують дорогу в майбутнє. Це – дорога волі, якою йшли наші предки і «братались з вольними ляхами». Карпатський М. Світоч української державности, або «Братались з вольними ляхами» // Українське Слово. – 1997, 20 листопада.

— Щерб. 2001, 46–47.

Кричите,

Що Бог создав вас не на те, Щоб ви неправді поклонились!.. І хилитесь, як і хилились! І знову шкуру дерете з братів незрящих гречкосіїв.

І мертвим…

Брати незрячі гречкосії, Не ждіть месії із Росії!

Гарчекно Г. Неоприказки …

— Щерб. 2001, 47–48.

Холодний Яр

Відгук Івана Ільєнка на перше нецензуроване радянською і* о іурою зібрання творів Т.Шевченка, що вийшло в 1990 році у Шшіотеці журналу «Пам’ятки України» // Літературна Україна. – 4 березня.

— Щерб. 2001, 48–49.

Ледача воля одурила Маленьку душу. Сонце йде І за собою день веде. І вже тії хребетносилі, Уже ворушаться царі... І буде правда на землі.

«І тут, і всюди – скрізь погано...»

І запалали темні лиця, І по дубовому столі Ударив кулаком ГЬлота: –Так, буде правда на землі!

І темний брязк заліза й злота Заглушать вольності мечі!

Рильський М. Іван Голота і Тарас Шевченко // Твори: У 20-ти т. – Т.2. – С. 238.

— Щерб. 2001, 49.

Дата добавления: 2017-01-14