Гідроліз солей сурми (ІІІ) та (V) та вісмуту

Дія розчину аміаку

Дія розчинів гідроксидів калію або натрію

Катіони п’ятої аналітичної групи з гідроксидами калію або натрію утво-рюють аморфні осади гідроксидів: білі осади гідроксидів магнію, марганцю, віс-муту та сурми; зелений осад гідроксиду заліза (ІІ) та червоно-бурий осад гідро-ксиду заліза (ІІІ).

Mg²⁺ + 2OH- = Mg(OH)₂↓

Mn²⁺ + 2OH- = Mn(OH)₂↓

Fe²⁺ + 2OH- = Fe(OH)₂↓

Fe³⁺ + 2OH- = Fe(OH)₃↓

Bi³⁺ + 3OH- = Bi(OH)₃↓

H₃[SbCl₆] + 6OH- = Sb(OH)₃↓ + 6Cl- + 3H₂O

H[SbCl₆] + 6OH-= SbО(OH)₃↓ + 6Cl- + 3H₂O

Всі гідроксиди катіонів V аналітичної групи розчинні в сильних кислотах, на-приклад:

Fe(OH)₃ + 3H⁺ = Fe³⁺ + 3H₂O

Гідроксиди Sb(III) та Sb(V) розчинні у надлишку лугу з утворенням гідроксоко-мплексних солей

Sb(OH)₃ + 3OH- = [Sb(ОН)₆]^3-

SbО(OH)₃ + OH^- + Н₂О = [Sb(ОН)₆]-

Гідроксиди магнію, та заліза (ІІ) розчинні також в концентрованому розчині NH₄Cl

Mg(OH)₂↓ + 2NH₄Cl = MgCl₂ + 2NH₃ + 2H₂O

Mg(OH)₂↓ + 2NH₄⁺ = Mg²⁺ + 2NH₃ + 2H₂O

Ця реакція використовується для відділення магнію від інших іонів V аналітич-ної групи.

При дії розчину аміаку утворюються осади гідроксидів відповідних катіо-нів:

Mg²⁺ + 2NH₃ + 2H₂O = Mg(OH)₂↓ + 2NH₄⁺

Mn²⁺ + 2NH₃ + 2H₂O = Mn(OH)₂↓+ 2NH₄⁺

Fe²⁺ + 2NH₃ + 2H₂O = Fe(OH)₂↓+ 2NH₄⁺

Fe³⁺ + 3NH₃ + 3H₂O = Fe(OH)₃↓+ 3NH₄⁺

[SbCl₆]- + 5NH₃ + 4H₂O = SbО(OH)₃↓+ 6Cl- + 5NH₄⁺

[SbCl₆]^3-+ 3NH₃ + 3H₂O = Sb(OH)₃↓+ 6Cl- + 3NH₄⁺

Розчини солей вісмуту, сурми (ІІІ) та сурми (V) при розведенні водою гід-ролізують. Продукти гідролізу осаджуються у вигляді білого осаду

Bi³⁺ + H₂O + NO₃^- = BiONO₃↓ + 2H⁺

[SbCl₆]^3-+ H₂O = SbOCl↓ + 5Cl- + 2H⁺

[SbCl₆]^- + 2H₂O = SbO₂Cl↓ + 5Cl- + 4H⁺

Всі осади розчинні в кислотах

Реакція із фосфатом натрію і хлоридом амонію. До розчину солі магнію треба додати розчини NH₄Cl, NH₃ і Na₃PO₄. Утворюється білий кристалічний осад магній-амоній фосфату:

MgCl₂ + NH₄Cl + Na₃PO₄= MgNH₄PO₄↓ + 3NaCl.

Mg²⁺ + NH₄⁺+ PO₄^3-= MgNH₄PO₄↓.

Можна також до розчину солі магнію додавати гідрофосфат натрію у присутнос-ті NH₄Cl і аміаку. При цьому теж утворюється білий кристалічний осад магній-амоній фосфату.

MgCl₂ + Na₂НPO₄+ NH₃ = MgNH₄PO₄↓ + 2NaCl

Mg²⁺ + HPO₄^2-+ NH₃ = MgNH₄PO₄↓

Чутливість реакції 10мкг. Частинки осаду мають характерну кристалічну форму у вигляді шестипроменевих (із концентрованих розчинів) або чотирипроменевих (із розведених розчинів) зірок, що спостерігаються під мікроскопом при прове-денні реакції на предметному склі. Проведенню реакції заважають Li⁺, Са²⁺, Sr²⁺, Ва²⁺ та інші катіони, які утворюють нерозчинні фосфати. Реакцію проводять у присутності хлориду амонію щоб уникнути випадання в лужному середовищі осаду Mg(OH)₂. При великому надлишку NH₄C1 осадження магній-амоній фосфату не наступає, тому що утворюються комплексні іони трихлормагнію [MgCl₃]- і тетрахлормагнію [MgCl₄]^2-

MgNH₄PO₄ + 3NH₄Сl = NH₄[MgCl₃]+(NH₄)₃PO₄

MgNH₄PO₄ + 3NH₄⁺+ 3Сl- = NH₄⁺+ [MgCl₃]-+ 3NH₄⁺ + PO₄^3-

MgNH₄PO₄ + 3Сl- = [MgCl₃]- + NH₄⁺ + PO₄^3-

Осад магній-амоній фосфату розчиняється в сильних кислотах і оцтовій кислоті:

MgNH₄PO₄↓ + 3H⁺ = Mg²⁺ + NH₄⁺ + H₃PO₄

2MgNH₄PO₄ + 4CH₃COOH = Mg(H₂PO₄)₂ + 2CH₃COONH₄ + Mg(CH₃COO)₂

2MgNH₄PO₄ + 4CH₃COOH = 2Mg²⁺ + 2H₂PO₄^2-+ 4CH₃COO- + 2NH₄⁺

Реакція з гідрофосфатами використовується як дробна (селективна). Катіони, що заважають, попередньо видаляють: d-елементів відновленням металіч-ним цинком у середовищі NH₃, Sr²⁺, Ва²⁺ осадженням при дії (NH₄)₂SO₄, іонів Fe³⁺, А1³⁺, Сr³⁺ осадженням дією розчину аміаку, Mn²⁺, Fe²⁺, Со²⁺ окисленням при дії Н₂О₂ в середовищі NH₃.

Реакція з оксихіноліном. 8-Оксихінолін утворює комплексні сполуки з Mg²⁺, Са²⁺, Sr²⁺, Ва²⁺. Найбільшою стійкість має оксихінолят магнію ( Кн = 4,7·10^-7). Реакція з 8-оксихіноліном використовується для виявлення Mg²⁺ після осадження Са²⁺, Ва²⁺ і Sr²⁺ сульфатом натрію. При додаванні до розчину, що залишився після відділення осаду сульфатів, розчину 8-оксихіноліну разом з NН₃ і NH₄C1 утворюється жовто-зелений осад оксихіноляту магнію MgOx₂. Чутливість реакції 0,25мкг.

Реакції катіонів заліза (ІІ)

Реакція з гексаціанофератом(III) калію. Гексаціаноферат (III) калію К₃[Fе(СN)₆] з іонами Fe²⁺ утворює синій осад, який має тривіальну назву “турнбулева синь”.

FeSO₄ + К₃[Fе(СN)₆] = KFe[Fe(CN)₆]↓ + K₂SO₄

Fe²⁺ + SO₄^2-+ 3K⁺ + [Fe(CN)₆]^3-= KFe[Fe(CN)₆]↓ + 2K⁺ + SO₄^2-

Fe²⁺ + K⁺ + [Fe(CN)₆]^3-= KFe[Fe(CN)₆]↓

Реакцію проводять у кислому середовищі. Чутливість 0,05мкг.

Реакція з сульфідом амонію. Сульфід амонію утворює із солями заліза (II) чорний осад FeS:

Fe²⁺ + S^2-= FeS↓

Осад розчиняється в розведених мінеральних кислотах.

Реакція з діацетилдіоксимом. Діацетилдіоксим в аміачному середовищі утворює з іонами Fе²⁺ карміново-червоний комплекс діацетилдіоксимат заліза (II)

Реакція з 2,2-дипіридилом. 2,2-Дипіридил або о-фенантролін у кислому середовищі утворюють з Fe²⁺ комплексну сполуку темно-червоного кольору.

Реакції катіонів заліза(ІІІ)

Реакція з гексаціанофератом(II) калію. Гексаціаноферат (II) калію K₄[Fe(CN)₆] у слабокислому середовищі утворює з Fe³⁺темно-синій осад, який має тривіальну назву “берлінська лазур”:

Fe³⁺ + K⁺ + [Fe(CN)₆]^4-= K Fe [Fe(CN)₆]↓

За даними рентгеноструктурних досліджень берлінська лазур ідентична з турн-булевою синню, яка утворюється при реакції Fe²⁺ із K₃[Fe(CN)₆].

Реакція специфічна. Проведенню реакції заважають окислювачі, які здатні окислити реагент K₄[Fe(CN)₆] до K₃[Fe(CN)₆]. (див. "Реакції катіонів заліза(ІІ)).

Реакція з тіоціанатом (роданідом) амонію. Солі Fe³⁺ утворюють з тіоціонатіоном комплексну сполуку, забарвлену в червоний колір:

Fe³⁺ + 3SCN- = [Fe(SCN)₃]

При надлишку реагенту утворюються комплексні іони змінного складу: [Fe(SCN)₄]^-, [Fe(SCN)₅]^2-, [Fe(SCN)₆]^3-. Виконувати реакцію належить в кислому середовищі (рН ≈ 2). Чутливість реакції 0,25мкг. Заважають відкриттю іони NO₂^- (утворюють із SCN^- сполуку NOSCN червоного кольору), а також ті іони, які утворюють із залізом (ІІІ) більш стійкі безбарвні сполуки, наприклад:

[Fe(SCN)₃] + 6F- = [FeF₆]^3-+ 3SCN^-

Реакція із сульфідом натрію. Сульфід натрію Na₂S осаджує з розчинів солей заліза (III) Fe₂S₃ чорного кольору:

2Fe³⁺ + 3S^2-= Fe₂S₃↓

Fe₂S₃ розчиняється в мінеральних кислотах:

Fe₂S₃↓ + 6HCl = 2FeCl₃ + 3H₂S↑

Fe₂S₃↓ + 6H⁺ = 2Fe³⁺ + 3H₂S↑

Дія сульфосаліцилової кислоти. Катіони заліза (ІІІ) можуть утворювати з сульфосаліциловою кислотою комплексні забарвлені сполуки різного складу в залежності від рН розчину.

При рН 1,8 – 2,5 утворюється моносульфосаліцилатний комплекс заліза бурувато-рожевого кольору.

Реакції катіонів мангану (марганцю)

Реакція з розчинами сульфідів. При дії сульфіду амонію утворюється осад MnS тілесного кольору:

Mn²⁺ + S^2-= MnS↓

MnS розчинний у розведених мінеральних кислотах, тому він не осаджується з водних розчинів, підкислених хлороводневою кислотою.

Реакція з лугами. Гідроксиди лужних металів осаджують із водних роз-чинів солей марганцю(II) білий осад Мn(ОН)₂, який буріє на повітрі внаслідок окислення киснем повітря до МnО(ОН)₂:

Mn²⁺+2ОH^- = Mn(OH)₂↓

2Мп(ОН)₂ + О₂ + 2Н₂О = 2Мп(ОН)₄↓ = МпО(ОН)₂↓

Осад Мn(ОН)₂ не розчиняється у лугах.

Реакція з окисниками. При. дії сильних окисників Мn²⁺ окисляється до аніона МnO₄-, який має в розчинах характерне малинове забарвлення. Для окислення Мn²⁺ використовують декілька окисників:

1. Пероксодисульфат амонію (NH₄)₂S₂O₈ (персульфат амонію) у кислому середовищі:

2MnSO₄ + 5(NH₄)₂S₂O₈ + 8H₂O =-2НМпО₄+5 (NH₄)₂SO₄ + 7H₂SO₄

Реакцію проводять при нагріванні у присутності каталізатора AgNO₃. Розчин забарвлюється в малиновий колір.

2. Діоксид свинцю РbО₂ у присутності азотної кислоти:

2MnSO₄ + 5 РbО₂ + 6НNО₃ = 2НМпO₄ + 2PbSO₄ + ЗРb(NО₃)₂ + 2Н₂O

Реакцію проводять при нагріванні, реакційна суміш забарвлюється в малиновий колір.

3. NaBrO у лужному середовищі:

5NaBrO + 2MnSO₄ + 6NaOH = 2NaMnO₄ + 2Na₂SO₄ + 5NaBr+ 3H₂O

Реакція окислення Мn²⁺ до МnО₄ специфічна і дозволяє виявляти Мn²⁺ у присутності всіх інших катіонів.

Крім того Мn²⁺ дає якісну реакцію з аміакатом срібла (чорний осад МnО₂ і Ag):

MnSO₄ + 2[Ag(NH₃)₂]Cl + 2H₂O = MnO₂↓ + 2Ag↓ + 2NH₄Cl + (NH₄)₂SO₄

Реакція з йодидом калію. Йодид калію осаджує з розчинів солей вісмуту чорний осад BiI₃:

Bi³⁺ + 3I- = ВiI₃↓

Чорний осад BiI₃ розчиняється у надлишку реагенту з утворенням комплексної солі – тетрайодовісмутату калію:

ВiI₃↓ + KI = K[BiI₄]

Реакція з сульфідом натрію. Сульфід натрію в кислому середовищі утворює із солями вісмуту(III) коричнево-чорний осад Bi₂S₃:

2Bi³⁺ + 3S^2-= Bi₂S₃↓

Осад не розчиняється в розведених кислотах крім азотної кислоти, розчиняється в розчині FеCl₃ із виділенням елементарної сірки:

Bi₂S₃ + FeCl₃ = 2BiCl₃ + 6FeCl₂ + 3S↓

Осад розчиняється в розведеній азотній кислоті:

Bi₂S₃ + 8HNO₃ = 2Bi(NO₃)₃ + 2NO↑ + 3S↓ +4Н₂O

Реакція іонів стибію(III) і стибію (V) (сурми)

Реакції гідролізу при розбавленні розчинів. Солі сурми (III) у слабокислих розчинах при додаванні великої кількості води легко гідролізують, утворюючи білий осад SbOCl:

H₃[SbCl₆] + Н₂O = SbOCI↓+ 5НС1

Винна кислота заважає процесу гідролізу, бо взаємодіє із солями сурми (III) з утворенням розчинної комплексної сполуки:

SbOCI↓ + H₂C₄H₄O₆ = [SbOHC₄H₄O₆] + НС1

При гідролізі солей сурми (V) виділяється білий осад основної солі сурми (V), розчинний у НС1:

H[SbCl₆] + 2H₂O = SbO₂Cl↓ + 5НС1

Реакція з тіосульфатом натрію. Тіосульфат натрію утворює в кислих розчинах із солями сурми (III) осад сульфіду сурми оранжево-червоного кольо-ру:

2H₃[SbCl₆] + 3Na₂S₂O₃ + 3Н₂O = Sb₂S₃↓ + 12HC1 + 3Na₂SO₄

Проведенню реакції заважають іони Bi³⁺, які утворюють осад Bi₂S₃ чорного кольору.

Реакція з сірководнем. Сірководень утворює із солями сурми у кислому середовищі оранжево-червоні осади Sb₂S₃ і Sb₂S₅.

2H₃[SbCl₆] + 3Н₂S = Sb₂S₃↓ + 12HCl

2H[SbCl₆] + 5Н₂S = Sb₂S₅↓ + 12HCl

Осади розчинні в розчинах сульфідів амонію і лужних металів з утворенням тіо-солей:

Sb₂S₃↓ + 3Na₂S = 2Na₃SbS₃

Sb₂S₅↓ + 3Na₂S = 2Na₃SbS₄

Тіосолі сурми розкладаються під дією кислот, утворюючи сульфіди сурми.

Реакції відновлення. Іони сурми (III) і сурми (V) у кислому середовищі від-новлюються металами, що знаходяться лівіше від сурми в ряді напруг (Zn, Fe, А1) до металічної сурми. Так, наприклад, цинкова платівка чорніє від того, що на поверхні утворюється металічна сурма:

2H₃[SbCl₆] + 3Zn = 2Sb↓ + 3ZnCl₂ + 6HCl

Крім описаних вище реакцій іони сурми (III) дають також реакції: із 8-оксихіноліном і KI (жовтий осад [SbI₄]Ox)], фосфорномолібденовою кислотою (утворення молібденової сині).

КАТІОНИ VI АНАЛІТИЧНОЇ ГРУПИ

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА

До VI аналітичної групи відносяться катіони d-елементів Cu²⁺, Co²⁺, Ni²⁺, Cd²⁺, Hg²⁺.

Груповим реагентом є розчин NH₃. При дії невеликої кількості розчину NH₃ утворюються осади різні за складом: сині (CuOH)₂SO₄ та CoOHCl, білі Cd(OH)₂ та [NH₂Hg]Cl, зелені NiOHCl або (NiOH)₂SO₄. При дії надлишку розчину аміаку утворюються розчинні комплексні сполуки, до складу яких входять такі комплексні катіони: [Cu(NH₃)₄]²⁺, [Co(NH₃)₆]²⁺, [Cd(NH₃)₄]²⁺, [Ni(NH₃)₆]²⁺, [Hg(NH₃)₄]²⁺.

Катіони VI аналітичної групи здатні утворювати комплексні сполуки як з неорганічними лігандами (NH₃, SCN- тощо), так і з органічними лігандами (діа-цетилдіоксим, дифенілкарбазид, дитизон тощо).

РЕАКЦІЇ КАТІОНІВ VI АНАЛІТИЧНОЇ ГРУПИ

Реакції катіонів міді (ІІ)

Реакція з розчином аміаку. Розчин аміаку осаджує з розчинів солей міді(II) спочатку осад основної солі міді синього кольору:

2СuSO₄ + 2NН₃ + 2Н₂O = (СuОН)₂SO₄↓+ (NН₄)₂SO₄

Осад розчиняється в надлишку реагенту з утворенням комплексних солей інтен-сивного синьо-фіолетового кольору:

(СuОН)₂SO₄↓+ (NН₄)₂SO₄ + 6NH₃ = 2[(Cu(NH₃)₄]SO₄ + 2Н₂О

Комплексні іони [(Cu(NH₃)₄]²⁺руйнуються під дією кислот. При цьому синьо-фіолетове забарвлення розчину переходить у блакитне:

[Cu(NH₃)₄]SO₄ + 4HCl = CuSO₄ + 4NH₄Cl.

Реакція з тіосульфатом натрію. Солі міді(ІІ) з тіосульфатом натрію Na₂S₂O₃ утворюють осад CuS чорного кольору:

Cu²⁺ +S₂O₃^2-= CuS₂O₃

CuS₂O₃ + Н₂O = CuS↓ +H₂SO₄

З надлишком реагенту в кислому середовищі при нагріванні утворюється осад темно-бурого кольору, який складається з Cu₂S і сірки:

2Cu²⁺ + 2S₂O₃^2-+ 2H₂O = Cu₂S + S + 2SO₄^2-+ 4H⁺

Цю реакцію використовують для відокремити Сu²⁺ від Cd²⁺, бо при дії Na₂S₂O₃ у кислому середовищі іони кадмію не осаджуються.

Реакція відновлення іонів міді до металічної міді. При нанесенні на ме-талічну платівку (Fe, Zn, Al) підкисленого сірчаною або хлороводневою кисло-тою розчину солі міді утворюється червонувата пляма металічної міді:

Сu²⁺ + Zn = Cu + Zn²⁺

Реакція з K₄[Fe(CN)₆]. Гексаціаноферат (II) калію K₄[Fe(CN)₆] при взає-модії із солями міді утворює червоно-бурий осад гексаціаноферату(II) міді, який не розчиняється у розведених кислотах:

2CuSO₄ + K₄[Fe(CN)₆] = Cu₂[(Fe(CN)₆]↓ +2К₂SO₄

. У надлишку розчину аміаку осад розчиняється, переходячи в гідроксид тетра-мінміді (II):

Cu₂[(Fe(CN)₆]↓ +12NH₃ + 4H₂O = (NH₄)₄[Fe(CN)₆] + 2[(Cu(NH₃)₄](OH)₂

Реакція забарвлення полум’я. Солі міді (II) забарвлюють полум'я газо-вого пальника у зелений колір.

Крім описаних реакцій Сu²⁺ виявляють реакціями із сульфідами (чорний осад CuS), тіоціанатами (чорний осад Cu(SCN)₂).

Реакції катіонів кадмію(ІІ)

Реакція з лугами. Гідроксиди лужних металів осаджують із розчинів солей кадмію білий осад Cd(OH)₂, не розчинний у лугах, розчинний у кислотах і розчині аміаку.

Cd²⁺ + 2ОH^- = Cd(OH)₂↓

З аміаком Cd(OH)₂ утворює безбарвні комплексні іони [Cd(NH₃)₄]²⁺:

Cd(OH)₂ +4NH₃ = [Cd(NH₃)₄]²⁺ + 2OH-

Реакція з розчинами сульфідів, наприклад Na₂S. Під дією сульфідів Cd²⁺ утворює осад CdS жовтого або жовтогарячого кольору (у кислому середо-вищі):

Cd²⁺ + S^2-= CdS↓

Осад CdS не розчинний у кислотах.

Cd²⁺ також можна виявити реакціями з дипіридилйодидом заліза (II) [FеDр₂]I₂ і KI (червоне забарвлення іонної пари [FeDp₂] [CdI₄]); із тетрайодовіс-мутатом калію K[BiI₄] (чорний осад ВiI₃); у лужному середовищі із розчином дитизону в хлороформі (рожеве забарвлення шару хлороформу).

Дія розчину гідроксиду натрію. З катіонами ртуті(ІІ) NaOH утворює осад HgО жовтого кольору:

Hg²⁺ + 2ОН- = HgО↓ + Н₂О

Дія розчину йодиду калію. З катіонами ртуті(ІІ) КІ утворює осад оран-жево-червого кольору:

Hg²⁺ + 2I- = HgI₂

Осад розчиняється у надлишку реагенту з утворенням стійкого комплексного аніону:

HgI₂ + 2I- = [HgI₄]^2-; К_нест. = 1,5·10^-30

Дія розчину Na₂S. З катіонами ртуті(ІІ) Na₂S утворює осад HgS коричне-во-чорного кольору:

Hg²⁺ + S^2-= HgS↓

Осад HgS не розчинний у розведеній азотній кислоті.

Дія розчину хлориду олова(ІІ). Катіони ртуті (ІІ) при дії SnCl₂ відновлюються спочатку до Hg₂Cl₂ (білий осад):

2HgCl₂ + SnCl₂ +2HCl = H₂SnCl₆ + Hg₂Cl₂↓

Білий осад Hg₂Cl₂ швидко чорніє, бо відновлюється до металічної ртуті:

Hg₂Cl₂ + SnCl₂ + 2HCl = H₂SnCl₆ + 2Hg↓

Реакція “мідної монети”. На поверхню мідної пластинки або монети наносять краплю розчину, що аналізується. У випадку наявності у розчині іонів ртуті(ІІ) чи ртуті(І) на поверхні утворюється сріблясто-біла дзеркальна пляма металічної ртуті:

HgCl₂ + Cu = CuCl₂ + Hg↓

Реакції іонів кобальту Реакція з нітрозо-R-сіллю. Нітрозо-R-сіль застосовується для виявлення кобальту в лікарських препаратах. У кислому середовищі відбувається окислення Со²⁺ до Со³⁺. А Со³⁺утворює з нітрозо-R-сіллью внутрішньокомплексну сполуку червоного кольору.

Чутливість реакції 0,05мкг. Реакцію проводять у присутності ацетатного буфер-ного розчину. Червоне забарвлення не зникає при додаванні невеликих кількос-тей хлороводневої кислоти (розкладання комплексів з іншими металами) і кип'я-тінні протягом 1 хв.

Реакція з розчином NH₃. Розчин аміаку осаджує з розчинів солей кобаль-ту(II) синій осад основної солі CoOHCl:

CoCl₂ + NH₃ + H₂O = CoOHCl↓ + NH₄Cl

Co²⁺ + NH₃ + H₂O = CoOHCl↓ + NH₄⁺

Осад розчиняється в надлишку реагенту з утворенням комплексної сполу-ки[Co(NH₃)₆]Cl₂ жовтого кольору:

CoOHCl↓ + NH₄Cl + 5NH₃ = [Co(NH₃)₆]Cl₂

CoOHCl↓ + NH₄⁺ + 5NH₃ = [Co(NH₃)₆]²⁺

У цій комплексній сполуці Co(ІІ) поступово окислюється киснем повітря до Co(ІІІ), який утворює хлорид хлоропентаамінкобальту(III): [Co(NH₃)₅Cl]Cl₂. Цей комплекс має характерне вишнево-червоне забарвлення. При додаванні розчину H₂O₂ реакція окислення Co(ІІ) у Co(ІІІ) проходить практично миттєво:

2[Co(NH₃)₆]Cl₂ + H₂O₂ + 4HCl = 2[Co(NH₃)₅Cl]Cl₂ + 2NH₄Cl + 2H₂O

Реакція з тіоціанатом амонію. Тіоціанат амонію NН₄SCN у присутності амілового спирту утворює із солями кобальту комплексну сполуку синьо-блакитного кольору: (NH₄)₂[Co(SCN)₄]. Ця сполука переходить у шар амілового спирту:

CoCl₂ + 4NH₄SCN = (NН₄)₂[Co(SCN)₄]+2NH₄C1

Чутливість реакції 0,5 мкг. Проведенню реакції заважають іони Сu²⁺, Fe³⁺, Bi³⁺. Реакцією з NH₄SCN на фільтрувальному папері іони Со²⁺ можна виявити у при-сутності інших катіонів. Для цього на папір наносять краплю розчину тіоціанату амонію, краплю розчину, що аналізується, папір витримують у парах аміаку і підсушують над полум'ям пальника. У присутності Со²⁺ периферична частина плями набуває синього забарвлення. Іноді для зв'язування іонів Fe³⁺, що заважа-ють, використовують додавання тартратів або фторидів, які з Fe³⁺ утворюють стійкі комплексні сполуки.

6NaF+ FеС1₃ = Na₃[FeF₆] + 3NaCl

Реакція з тетрароданомеркуратом(II) амонію. (NH₄)₂[Hg(SCN)₄] у при-сутності солей цинку осаджує подвійну сіль кобальт-цинк тетрароданомерку-рат(II). Осад має блакитний колір

2(NH₄)₂[Hg(SCN)₄] + CoSO₄+ZnSO₄ = Zn[Hg(SCN)₄]·Co[Hg(SCN)₄]↓ + 2(NH₄)₂SO₄

Проведенню реакції заважають іони Сu²⁺, Fe³⁺, Ni²+.

Реакція утворення “зелені Рінмана”. Після спалювання шматочка фільтрувального паперу, змоченого розчином солі цинку і нітрату кобальту, утворюється зола, забарвлена в зелений колір цинкатом кобальту(“зелень Рінмана”):

Zn(N0₃)₂+Co(N0₃)₂ = CoZnО₂+4NО₂↑ + О₂↑

Чутливість реакції 0,6 мкг.

Дата добавления: 2017-01-14