Гра з брязкальцями

У перший місяць життя немовля ще зовсім безпорадне і не здатне грати самостійно, тому брязкальце йому демонструє дорослий. Причому, робити це потрібно так, щоб зацікавити крихітку і змусити зосереджуватися на іграшці, прислухатися до її звучання. У новонародженого швидко встановлюється взаємозв’язок між звуком брязкальця і його появою, іграшка стимулює першу усмішку малюка, оскільки в його свідомості вона пов’язана з близькою людиною, яка її постійно показує.

На другому місяці ручку брязкальця можна вкласти малюкові в долоньку, розвиваючи шкірні відчуття і хапальний навик. Поступово дитина вчиться утримувати її досить тривалий час, підносить до личка, торкається язичком і губами.

З двох з половиною місяців, демонструючи малюку звукову іграшку, слід стимулювати дитину тягнутися до неї, розтискати заздалегідь пальчики, щоб схопити і утримати. Навчившись затискати іграшку в кулачці, малюк починає вивчати її, відсовувати і знов наближати, і зазвичай, обстежує ротом.

Для перших трьох місяців життя необхідні:

Звукові та світлові іграшки-підвіски, які кріпляться на ліжечко (а пізніше – на манеж) за допомогою спеціального кронштейна або дуги. Ці іграшк и можуть бути жорсткими або м’якими, досить великими, яскравими, або чорно-білими в смужку, блискучими, із зображенням обличчя.

Брязкальце на кільці – невелике і легке, чудово підходить саме для малюка перших двох місяців життя. Це іграшка (зазвичай мила мордочка тварини або лялечка-матрьошка), яка міцно закріплена у верхній частині кільця. Малюкові зручно її утримувати в руці і, мимоволі розмахуючи, відчувати щось в долоньці. Дуже цікавими для незрячих дітей є іграшки, які звучать, типу „музичних скриньок”, що виконують спокійні, нескладні мелодії, колискові пісеньки, створюють гарний настрій, вносять спокій і різноманіття слухових вражень незрячої дитини.

Дата добавления: 2017-01-14