Особливості нюхового та смакового аналізоторів

Мета Дослідити поріг (гостроту) нюху та пороги смакової чутливості. Визначити чутливість різних ділянок язика до смакових подразників.

Прилади та матеріали. Набір Воячека: 4 флакони з притертими пробками, у яких містяться: 0,5% розчин оцтової кислоти – слабкий запах; етиловий спирт – запах середньої сили; водна настойка валеріани – сильний запах; нашатирний спирт – дуже сильний запах. Розчини цукру, солі, лимонної кислоти, хініну, кожний у концентрації 1,0; 0,1; 0,01; 0,001%; для цукру додатково – 2%, для хініну – 0,0001%. Усіх розчинів потрібно по 10мл. Вода, очні піпетки, скляночки або пробірки, пензлики або скляні палички.

Об’єкт дослідження Людина.

Питання для теоретичної підготовки Будова і функції смакового та нюхового аналізаторів. Теорії сприйняття смаку. Теорії сприйняття запаху. Чутливість нюху у людини та тварин. Адаптація та явище контрасту у смаковому та нюховому аналізаторах.

Завдання 1 Дослідження нюху у людини.

Відкриті флакони підносять до ноздрів досліджуваного (по черзі, відповідно номерам флаконів), пропонують зробити вдих і сказати, чи відчуває він запах та назвати його. Якщо він відчуває і розпізнае усі чотири запахи, констатують нормосомію. У віпадку несприйняття 1 або 1 та 2 запахів, візначають гіпосомію (зниження нюху) 1 або 11 ступеня. Неможливість сприймати 1, 2, 3 запахи свідчить про аносомію (відсутність нюху), тому що нашатирний спирт може сприйматися за рахунок інших нервів.

Завдання 2. Визначення чутливості окремих ділянок язика до різних смакових подразненнь.

На різні ділянки язика досліджуваного (кінчик, края, середня частина спинки, корінь) наносять крапельки розчинів (найбільшої концентрації) солі, хініну, лимонної кислоти та цукру.

Досліджуваний не повинен знати який розчин наносять йому на ту чи іншу ділянку язика, бо його завдання – визначити смак розчину.

Під час інтервалу між пробами, який складає 2хв, досліджуваний ретельно прополоскує рота водою.

За результатами досліду зробіть “карту” смакової рецепції язика.

Завдання 3. Визначення порога смакової чутливості у людини.

Досліджуваному на кінчик язика (не торкаючись його) піпеткою наносять краплю одного із розчинів, пропонують зробити ковтальний рух і визначити смак розчину. Дослідження починають з розчину мінимальної концентрації, збільшуючи її до тих пір, поки досліджуваний не визначить смак розчину. Цю концентрацію приймають за поріг даної смакової чутливості. Перед нанесенням розчину іншої речовини досліджуваний повинен прополоскати рот водою.

Результати занести у таблицю.

Табл.8. Визначення порогів смакової чутливості

Речовина	Концентрація розчину(%)	Смак	Поріг смакової чутливості		Речовина	Концентрація розчину(%)	Смак	Поріг смакової чутливості
Цукор	0,001			Лимонна кислота	0,001
0,01			0,01
0,1			0,1
1,0			1,0
2,0
Харчова сіль	0,001			Хінін	0,0001
0,01			0,001
0,1			0,01
1,0			0,1

Питання для самопідготовки та контролю

1. Який шлях збудження від нюхових рецепторів до коркового центру нюхового аналізатора?

2. Зробіть порівняльну характеристику нюхового та смакового аналізатора.

3. Яку будову має смаковий аналізатор?

4. Охарактеризуйте види смакових рецепторів.

5. Які теорії пояснюють смакову рецепцію?

6. Які теорії пояснюють нюхову рецепцію?

7. Який зв’язок між смаком та нюхом?

8. Смакові сосочки мають у своєму складі велику кількість холінестерази. До якого типу рецепторів вони відносяться – первинновідчуваючих або вторинновідчуваючих?

9. Щоб перевірити чи заряджена батарейка, електроди її полюсів прикладають до язика. На чому засновано це иізначення?

10. Якщо під час сильного хвилювання перевірити смакові відчуття, то вони будуть послаблені чи підсилені у порівнянні із спокійним станом?

Лабораторна робота № 20.

Дата добавления: 2017-01-14