Протидія академічній нечесності та плагіату

Кодекси етики

Роз’яснювальна робота

Цей етап є обов’язковим і довготривалим на початку кампанії, хоча має не припинятися і надалі. Він містить розроблення рекомендацій, посібників, пам’яток, інформаційних матеріалів на сайтах ВНЗ та створення окремих сайтів з проблематики академічної чесності- нечесності. Об’єктами уваги тут є як студенти, так і викладачі, окрема роль належить і адміністративному корпусу ВНЗ. Без сумніву, такі заходи сприятимуть не тільки розумінню всіма заінтересованими сторонами суспільної проблеми недоброчесного навчання, але і виконуватимуть попереджувальну функцію.

Досвід в Україні: Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара (ДНУ), з 2012 р. запроваджено видання та розповсюдження відповідних методичних матеріалів; факультативні заняття на першому році навчання бакалаврату і магістратури з основ наукового письма та коректного використання інформації у пошуковій роботі [10].

Розроблення, обговорення та ухвалення колективами ВНЗ Кодексів етики закладають (поновлюють) основи етичних засад і цінностей університетської спільноти. Процедура розроблення кодексів, процес обговорення їхнього змісту та ухвалення сформованих документів уже сприяли б просуванню політики академічної чесності. Таку справу можна проводити одночасно із суто роз’яснювальною роботою та навчанням студентів етичній поведінці. Різноманіття Кодексів етики: Кодекс поведінки студента 21 століття, Кодекс честі студента, Етичний кодекс викладача, Кодекс наукової етики, Корпоративний кодекс.

Досвід в Україні: Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара, з 2012 р. запропонував для свого колективу Кодекс академічної «чесності», та організовує підписання студентами Декларації (аркушів) «академічної чесності при захисті курсових робіт» [9, 20].

Вагому роль у протидії студентському шахрайству відіграє роз’яснювальна робота, однак якої недостатньо в умовах укорінення недоброчесності в систему освіти. Протидія недоброчесному навчанню обґрунтовується у програмах їхнього виявлення та протидії; відбувається з попереджувальною метою і до здійснення актів академічної нечесності. Ефективними будуть два напрями політики: а) попереджувальні дії викладачів, які стануть стримуючими чинниками у недоброчесності навчання і водночас мотивуватимуть студентів до академічної чесності; б) обрання адвокатів з етики, створення Комітетів етики і Комітетів експертизи. Такі представництва проводять соціальні ревізії при розгляді ситуацій-викриття академічної нечесності та конфліктів, забезпечуватимуть прозорість процесів та актів ухвалення рішень. Однак варто зауважити, створення комітетів само по собі не вирішує проблеми академічної нечесності, плагіату тощо.

Досвід в Україні: В Дрогобицькому державному педагогічному університеті ім. Івана Франка, з 2012 р. розроблено Положення «Протидія університетського плагіату» [10], в якому, зокрема, подано рекомендації щодо профілактики плагіату і систему дисциплінарних стягнень. Зокрема, йдеться про копіювання 1/4 частини чужої роботи, внесення незначних правок у скопійований матеріал, без належного оформлення цитування, компіляцію – створення значного масиву тексту без поглибленого вивчення проблеми та «маскування» роботи шляхом написання перехідних речень між скопійованими частинами тексту.

Дата добавления: 2015-08-31