Регулюванні трудових відносин

Участь трудових колективів у колективно-договірному

Управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Рішення з соціально-економічних питань, що стосуються діяльності підприємства, виробляються і приймаються його органами управління за участі трудового колективу і уповноважених ним органів. Цим підкреслюється роль трудового колективу в управлінні підприємством і встановлюються зобов'язання власника зважати на потреби трудового колективу та прислухатися до його думки.

До основних прав трудових колективів згідно КЗпП України належать: затвердження правил внутрішнього трудового розпорядку (ст.142 КЗпП України); обрання комісії по трудових спорах (ст.223); розгляд питання про порушення трудової дисципліни (ст.152 КЗпП України) [16]. Відповідно до ст.252-1 КЗпП України повноваження трудового колективу визначається законодавством. Розділом ІІ «Основні повноваження трудових колективів в управлінні підприємствами, установами, організаціями» Закону СРСР «Про трудові колективи і підвищення їх ролі в управлінні підприємствами, установами, організаціями» визначено основні права трудових колективів.

Окрім цього, Законом України «Про колективні договори і угоди» передбачені такі права трудового колективу: розгляд і обговорення проекту колективного договору, його схвалення і підписання уповноваженим представником (ст.13) [9].

Згідно зі ст. 69 Господарського кодексу України, яка регламентує зобов'язання власника щодо забезпечення соціальної діяльності підприємства, всі питання щодо поліпшення умов праці, життя і здоров'я, гарантії обов'язкового медичного страхування працівників підприємства та їх сімей, а також інші питання соціального розвитку вирішуються трудовим колективом за участі власника або уповноваженого ним органу відповідно до законодавства, установчих документів підприємства, колективного договору. Власник, органи управління підприємства зобов'язані забезпечити для всіх працівників підприємства належні і безпечні умови праці, забезпечити сприятливі умови праці жінок та неповнолітніх, жінок, які мають малолітніх дітей, вагітних жінок. У колективному договорі підприємства встановлюються для працівників додаткові відпустки, скорочений робочий день та інші пільги, система заохочення. Законодавством передбачена відповідальність підприємства за невиконання таких обов'язків [16].

Згідно Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» трудовий колектив наділяється правом: формування вимог найманих працівників (ст.4); прийняття рекомендацій щодо оголошення чи неоголошення страйків на галузевому чи територіальному рівнях (ст.19); уповноважувати представляти трудовий колектив особою, що очолює галузевий чи територіальний страйк (ст.20) [12].

Позбавлення трудового колективу прав є засобом посилення правового становища роботодавця, неконтрольованості його управлінських рішень, виключає право трудового колективу брати участь у розподілі прибутку, оскільки ці питання передбачаються саме у статуті підприємства, який згідно з чинним законодавством затверджується власником підприємства.

Хоча для державних підприємств статут затверджується власником майна за участю трудового колективу (ст. 9 вже нечинного Закону України «Про підприємства»), у багатьох випадках підприємство створюється, а працівники не найняті і не можуть впливати на положення статуту. У таких умовах виділення коштів з прибутку на соціальні потреби носить характер добродійності з боку власника, що суперечить принципам соціального партнерства і принижує гідність працівників [26].

Чинним законодавством про працю передбачені повноваження трудового колективу у встановленні колективних умов праці, укладенні колективного договору, встановленні робочого часу, забезпеченні трудової дисципліни, затвердженні правил внутрішнього трудового розпорядку, схваленні комплексних планів щодо поліпшення охорони праці й контролю за їх виконанням, утворенні комісії з трудових спорів на підприємстві. У ст. 252-5 КЗпП встановлено принципи матеріальної зацікавленості трудового колективу в результатах господарської діяльності [16].

Законодавство передбачає права трудових колективів щодо набуття права власності на майно свого підприємства, а також право на оренду майна державних підприємств. Згідно із Законом України «Про оренду державного і комунального майна», трудовий колектив підприємства має право ухвалювати рішення про оренду цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу і створити господарське товариство з цією метою (ст. 7 Закону) протягом 15 днів після отримання повідомлення Фонду державного майна України. Рішення про оренду вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини членів трудового колективу підприємства.

Створене членами трудового колективу господарське товариство має переважне право над іншими фізичними й юридичними особами на укладення договору оренди майна державного підприємства, структурного підрозділу, де створено це товариство (ст.8 Закону). Орендар має право викупу орендованого майна відповідно до законодавства з питань приватизації (ст. 25) [24].

Для спільної участі у приватизації підприємства члени трудового колективу мають право створити господарське товариство, яке засновується на основі рішення загальних зборів, у яких брало участь більше 50% працівників підприємства або їх уповноважених представників (ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного майна».

Господарське товариство, до складу якого увійшло не менше 50% працівників підприємства, користуються пріоритетним правом викупу, а також – на розстрочку платежу на термін не більше 1 року з первинним внеском не менше 30% ціни. Керівники, їх заступники, головні фахівці та керівники структурних підрозділів державних підприємств, які перетворюються на відкриті акціонерні товариства, мають право придбати акції на суму до 5% статутного фонду товариства з відстрочкою оплати на 1 рік після придбання акцій працівниками [19].

На приватизованому підприємстві не допускається звільнення працівників з ініціативи нового власника протягом 6 місяців. Колективний договір, укладений на такому підприємстві, зберігає свою чинність протягом терміну його дії, але не більш 1 року. У цей період сторони повинні розпочати переговори про укладення нового колективного договору.

Повноваження трудового колективу всіх видів підприємств в Україні, на яких використовується наймана праця, реалізуються, якщо інше не передбачене статутом, загальними зборами (конференцією) і їх виборним органом, члени якого обираються таємним голосуванням на зборах трудового колективу терміном на 2-3 роки не менше ніж 1/3 голосів. Компетенція і повноваження трудового колективу і його виборних органів визначаються в статуті підприємства [34].

У процесі встановлення нових умов, зміни існуючих соціально-економічних умов праці, укладення або зміни колективного договору, угоди, їх виконання, застосування законодавства про працю між роботодавцем і трудовим колективом можуть виникати спори. Закон України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» від 3 березня 1998 р. визначив повноваження трудового колективу найманих працівників щодо формулювання колективних вимог, а також встановив процедуру їх розгляду. У ст. 18 Закону передбачено право працівників на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів [12].

Повноваження трудового колективу, його правовий статус повинні знайти належне закріплення в спеціальному законі, причому ці повноваження повинні відповідати міжнародним стандартам.

Дата добавления: 2015-08-31