Великий терор

Великий терор — найменування періоду в історії СРСР (1937 — 1938 роки), коли сталінські репресіїбули різко посилені й доведені до максимуму своєї інтенсивності. Інша поширена назва цього історичного періоду, «Єжо́вщина», пов'язана з тим, що керівником НКВС був М. Єжов – виявлення й покарання так званих ворогів народу. У ході кампанії до арештованих якнайширше застосовувалися катування, вироки до розстрілу, що не підлягали оскарженню, виносилися найчастіше без усякого суду й негайно приводилися у виконання. Родичі репресованих самі піддавалися репресіям за один тільки факт свого споріднення з ними; діти репресованих, що залишилися без батьків, поміщувалися у спеціальні «дитячі будинки для дітей ворогів народу». Організатори Великого терору інсценували ряд показових процесів, найвідомішими з яких є Московські процеси проти представників еліт у політиці, армії, економіці, державному апараті, науці та культурі. Секретні «масові операції» з середини 1937 р., від яких постраждали так звані куркулі, «соціально шкідливі» та «соціально небезпечні елементи» та етнічні меншини, спричинили більшу частину жертв терору.

Сигналом до початку масових репресій послужило вбивство Сергія Кірова 1 грудня 1934 р., за ініціативою Сталіна ЦВК і РНК СРСР прийняли постанову «Про внесення змін у діючі кримінально-процесуальні кодекси союзних республік» наступного змісту: слідство в цих справах закінчувати в строк не більше десяти днів; Справи слухати без участі сторін; Касаційного оскарження вироків, як і подачі клопотань про помилування, не допускати; Вирок до вищої міри покарання здійснювати негайно після винесення вироку.

При розслідуванні справи про вбивство Кірова Сталін наказав розробляти «зинов'євський слід», звинувативши в убивстві Кірова Г. Є. Зинов'єва, Л. Б. Каменєва та їхніх прихильників. Через кілька днів почалися арешти колишніх прихильників зинов'євської опозиції, а 16 грудня були арештовані самі Каменєв і Зинов'єв.

Протягом декількох наступних років, Сталін використовував убивство Кірова як привід для остаточної розправи з колишніми політичними супротивниками, що очолювали різні опозиційні лінії партії в 1920-і роки або, що брали в них участь. Всі вони були знищені за звинуваченнями в терористичній діяльності.

У період 1936 — 1938 відбулися три великих відкритих процеси над колишніми вищими функціонерами компартії, які були в 20-і роки пов'язані з троцкісткською або правою опозицією. Обвинувачуваним ставилося в провину співробітництво із західними розвідками з метою вбивства Сталіна й інших радянських лідерів, розпуску СРСР і відновлення капіталізму, а також організація шкідництва в різних галузях економіки з тією же метою.

Перший Московський процес над 16 членами так званого «Троцкістсько-Зинов'євського Терористичного Центра» відбувся в серпні 1936. Основними обвинувачуваними були Зинов'єв і Каменев. Крім інших обвинувачень, їм інкримінувалося вбивство Кірова, і змова з метою вбивства Сталіна.

Другий процес (справа «Паралельного антирадяняського Троцкістського центру») в січні 1937 пройшов над 17 менш великими функціонерами, такими, як Карл Радек, Юрій П'ятаков і Григорій Сокольников. 13 чоловік розстріляні, інші відправлені в табори, де незабаром загинули.

Третій процес у березні 1938 відбувся над 21 членами так званого «Право-Троцкістського блоку». Головним обвинувачуваним був Микола Бухарін, що був глава Комінтерну, також колишній голова Раднаркому Олексій Риків, Христіан Раковський, Микола Крестинський і Ягода — організатор першого московського процесу. Всі обвинувачувані, крім трьох, страчені.

Не обминув репресій і командний склад Червоної армії. Суд над Михайлом Тухачевським - активним учасником громадянської війни, талановитим військовим теоретиком і практиком, який відбувся в червні 1937 р., поклав початок винищенню командного складу Червоної армії. Під час «чистки» армії від «троцькістів», «шпигунів», «агентів іноземних розвідок», «диверсантів» було знищено И. Якіра, О. Єгорова, І. Дубового, Корка, І. Федька та багатьох інших.
6 вересня 1936 наркомом внутрішніх справ замість Ягоди призначений Єжов, під керівництвом якого були проведені Другий і Третій Московські процеси, і «Справа військових». Саме чищення 1937 — 1938 років асоціюється, у першу чергу, з ім'ям Єжова («Єжовщина»). У цей період вичищені були в тому числі й 2500 співробітників НКВС.

Масовий терор 31 липня 1937 Єжов підписав схвалений Політбюро наказ НКВС «Про операції з репресування колишніх куркулів, кримінальників й інших антирадянських елементів»

Цей документ вимагав засуджувати колишніх куркулів, карних злочинців, представників релігійних об'єднань, колишніх членів політичних партій, супротивників більшовиків під час громадянської війни (білих) і колишніх діячів доби царату до ув'язнення в табори і тюрми або до смертної кари.

Репресії відносно іноземців й етнічних меншин 9 березня 1936 року Політбюро ЦК ВКП(б) видає постанова «Про міри, що відгороджують СРСР від проникнення шпигунських, терористичних і диверсійних елементів». Відповідно до його ускладнюється в'їзд у країну політемігрантів і створюється комісія для чищення міжнародних організацій на території СРСР.

Заарештувати всіх німецьких підданих, у тому числі й політичних емігрантах, що працюють або раніше працювали на військових заводах і заводах, що мають оборонні цехи, а також залізничному транспорті, і в процесі слідства у їхніх справах «домагатися вичерпного розкриття не викритої дотепер агентури німецької розвідки».

11 серпня 1937 року Єжов підписав наказ яким наказав почати широку операцію, спрямовану проти польського населення.

В серпні 1938 р. стали проявлятись ознаки завершення Великого терору. Лаврентій Берія обійняв посаду.

В 1937-38 роках було арештовано за обвинуваченням в антирадянській діяльності 1 548 366 чоловік і з них розстріляно 681 692.

Дата добавления: 2017-01-14